справа №420/36620/23
17 грудня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Глущенко Діна Леонідівна, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо своєчасного нарахування та виплати в повному обсязі додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 грн позивачу, що брав безпосередню участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) в розрахунку на місяць за період з 1 березня 2023 року по теперішній час пропорційно часу участі в таких діях і заходах;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу додаткову грошову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн місяць за період з 1 березня 2023 року по теперішній час пропорційно участі в таких діях та заходах.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходить військову службу у складі в/ч НОМЕР_1 , проте, всупереч приписів постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, не отримав збільшеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях за періоди з 1 березня 2023 року. Вважає такі дії відповідача протиправними, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що позовні вимоги позивача ґрунтуються тільки на тому, що він проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 та що його служба в даній частині стосується безпосередньої участі позивача у бойових діях (забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії). Однак, належних доказів, які свідчать про протиправну бездіяльність відповідача, яка є предметом оскарження, позивач не надав. Заперечує порушення військовою частиною вимог рішення Міністерства оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 щодо видачі довідки про участь позивача у бойових діях або заходах. У зв'язку із тим, що позивач проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 видання такої довідки позивачу не було можливим та не є необхідним. Зазначає, що в/ч НОМЕР_1 здійснювалось нарахування додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень позивачу починаючи з вересня 2023 року відповідно до кількості днів його перебування на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168. В дні, коли позивач не виконував завдань та не перебував на лінії бойового зіткнення з противником, виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень військовою частиною НОМЕР_1 не здійснювалась. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.01.2024 справу передано для розгляду судді Хомі О. П.
Ухвалою від 02.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідачем 29.03.2024 (вх. №21975) подано відзив на позовну заяву.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходить військову службу по мобілізації у в/ч НОМЕР_1 та безпосередньо приймає участь у захисті територіальної цілісності України.
Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.03.2024 №69 сержанта ОСОБА_1 , старшого бойового медика, вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому щомісячної додаткової винагороди з 1 березня 2023 року, звернувся до суду за захистом своїх прав.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 43 Конституції України закріплено право кожного на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Згідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №2232-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» ( далі - Постанова №168) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Підстави виплати вказаного щомісячного додаткового виду грошового забезпечення визначені окремим дорученням Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 (далі - Окреме доручення), яке згідно з п. 13 реалізується з 01.06.2022 без застосування телеграм Міністра оборони України від 02.03.2022 № 248/1196 (крім пункту 5), від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529.
Абзацами 3, 4 пункту 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Згідно з пунктом 4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток № 2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Згідно з пунктом 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).
Ураховуючи вказані норми, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Окремого доручення.
З матеріалів справи судом встановлено, що сержант ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року був включений до наказів на виплату у розмірі 30 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за місяці: березень 2023 року - період з 01.03.2023 по 31.03.2023; квітень 2023 року - період з 01.04.2023 по 30.04.2023; травень 2023 року - період з 01.05.2023 по 31.05.2023; червень 2023 року - період з 01.06.2023 по 30.06.2023; липень 2023 року - період з 01.07.2023 по 31.07.2023; серпень 2023 року - період з 01.08.2023 по 31.08.2023.
Виплати особовому складу в/ч НОМЕР_1 за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, які перебували безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконували бойові (спеціальні) завдання у розмірі 100 000 гривень визначені з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких заходах за такі місяці: вересень 2023 року - період з 01.09.2023 по 24.09.2023; жовтень 2023 року - період з 12.10.2023 по 31.10.2023; листопад 2023 року - період з 01.11.2023 по 17.11.2023, з 18.11.2023 по 30.11.2023; грудень 2023 року - період з 01.12.2023 по 31.12.2023; січень 2024 року - період з 01.01.2024 по 31.01.2024; лютий 2024 року - період з 01.02.2024 по 17.02.2024.
Витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_1 за дані періоди щодо виплати додаткової винагороди позивачу наявні в матеріалах справи.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать, що в/ч НОМЕР_1 здійснювалось нарахування додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень позивачу починаючи з вересня 2023 року відповідно до кількості днів його перебування на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань, як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06. 2018 № 260.
Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 від 26.03.2024 №571о/с, позивачу нараховане та виплачене грошове забезпечення з березня 2023 року по лютий 2024 року із врахуванням додаткової винагороди із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу проходження служби.
З огляду на викладене, суд висновує, що відповідачем вжито усіх заходів щодо виплати позивачу з березня 2023 року додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, передбаченої Постановою №168.
Доводи позивача щодо протиправної бездіяльності відповідача щодо своєчасного нарахування та виплати в повному обсязі позивачу додаткової грошової винагороди з 01 березня 2023 року не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем вказаний обов'язок щодо доказування правомірності своєї поведінки виконано.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, суд дійшов висновку, що така відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України та законодавству, яке регулює спірні правовідносини, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю повністю.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома