Справа № 712/15192/24
Провадження № 1-кс/712/6541/24
21 грудня 2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобровиця Чернігівської області, українця, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого),
підозрюваного у кримінальному провадженні № 62023100140000255 від 19.05.2023 за ч. 5 ст. 407 КК України, -
21 грудня 2024 року до Соснівського районного суду м. Черкас звернувся старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», проходячи військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 25.01.2023 не з'явився вчасно без поважних причин на службу у зв'язку з переведення в умовах воєнного стану до військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалася у АДРЕСА_2 , проводить час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявності реальної можливості до цього.
20.12.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Водночас, місцезнаходження підозрюваного тривалий час не вдавалось встановити, на письмові та телефонні виклики слідчого він не реагував та не з'являвся.
Постановою слідчого від 21.09.2024 досудове розслідування кримінального провадження № 62023100140000255 від 19.05.2023 було зупинено з одночасним оголошенням підозрюваного у розшук та після затримання підозрюваного 20 грудня 2024 року - відновлено.
У клопотанні зазначено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджуються зібраними доказами.
Щодо ризиків, то прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи свою вину та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років (тяжкий злочин), може ухилятись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, підозрюваний перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців своєї військової частини, які надали викривальні покази щодо вчиненого ним злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду.
Підозрюваний може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, що може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, з числа військовослужбовців своєї військової частини, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним захисних версій, а також вчинити такий самий чи інший злочин.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував причетності до інкримінованого йому злочину та не заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 просив застосувати запобіжний захід у виді застави в мінімально передбаченому законом розмірі.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).
Слідчим суддею встановлено, що 19 травня 2023 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 5 ст. 407 КК України, відповідно до яких військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бобровиця Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , м.т.: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (сестра ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , м.т.: НОМЕР_4 ), згідно наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 24.01.2023 направлено для подальшого проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 , однак 25.01.2023 він до військової частини не прибув та продовжує ухилятися від проходження військової служби.
20.09.2024 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено письмову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а враховуючи те, що місцезнаходження підозрюваного не встановлено, що позбавило орган досудового розслідування та прокуратуру можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру у день його складання, таке повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 08.04.2023 року; витягом з наказу військової частини НОМЕР_1 № 141 від 06.03.2023 року; приписами; рапортами; дорученнями, протоколами допиту свідків.
Не заперечував своєї причетності до інкримінованого йому злочину і сам підозрюваний під час судового засідання.
З огляду на викладене, підозра ОСОБА_4 у вчинення ним інкримінованого йому злочину за ч. 5 ст. 407 КК України є обґрунтованою.
Щодо наведених прокурором ризиків, то ризик можливого чинення підозрюваним тиску на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на військовослужбовців своєї військової частини, є необґрунтованим.
Водночас, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваного злочину та суворість можливого покарання за нього, на думку слідчого судді, прокурором доведено ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування з метою уникнення відповідальності.
Крім того, підозрюваний раніше судимий за ч. 2 ст. 121 КК України, що свідчить про ризик можливого вчинення такого самого чи іншого злочину.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 є раніше судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а відтак до нього може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки менш обтяжливі запобіжні заходи не зможуть мінімізувати вищевказаний ризик.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За змістом ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи запровадження у країні військового стану, високу суспільну небезпечність злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , його надто легковажне ставлення до інкримінованого йому злочину, інтереси кримінального провадження (а саме необхідність проведення необхідних слідчих дій із підозрюваним) та інтерес суспільства (що полягає в притягненні до відповідальності осіб, які вчиняють злочини проти порядку несення військової служби), вказане в сукупності переважає право особистої свободи ОСОБА_4 та свідчить про відсутність підстав для визначення застави принаймні на початковому етапі досудового розслідування.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, 194, 196, 309, 372 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з 20 грудня 2024 року по 17 лютого 2025 року включно.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику після проголошення ухвали.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1