Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2024 року Справа №200/8546/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення середньомісячної заробітної плати для призначення мені, ОСОБА_1 , щомісячної страхової виплати з урахуванням календарних днів за період 12 місяців, які передують складанню Акту за формою П-4 від 12.04.2024 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити обрахунок середньої заробітної плати для призначення мені щомісячної страхової виплати за розрахунковий період з 01 серпня 2014 року до 31 липня 2015 року, та здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати з дати її призначення.
В позові зазначено, що позивач має статус учасника бойових дій, тому звільнений від сплати судового збору у відповідності до п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір». Крім того, спір пов*язаний із відшкодуванням шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Відтак, на думку позивача, судовий збір сплаті не підлягає.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства ( надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Щодо посилання позивача на наявність статусу учасника бойових дій, як на підставу звільнення від сплати судового збору згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Суд констатує, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22 жовтня 1993 року “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Зокрема, у пункті 18 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» указано, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону “Про судовий збір» викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17, від 08 жовтня 2024 року у справі № 320/10545/24.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що хоча указана норма [пункт 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір»] не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Аналогічна правова позиція викладена також в ухвалі Верховного Суду від 21.02.2024 року по справі №320/11098/22.
Враховуючи предмет спору в цій адміністративній справі, а саме: визначення середньої заробітної плати для призначення щомісячної страхової виплати позивачу, суд вважає, , що вказані положення не звільняють позивача від сплати судового збору.
Щодо посилання на пункт 2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», який у взаємозв'язку з предметом спору звільняє позивача від сплати судового збору.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях як позивач у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Відповідно до ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до ст. 1169 ЦК України шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується. Якщо у разі здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала. Якщо такої шкоди завдано способами самозахисту, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну дію.
Відповідно до ст. 1171 ЦК України шкода, завдана особі у зв'язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала.
Аналізуючи викладені положення суд вважає, що п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» охоплює правовідносини, які виникли в межах ст.ст. 1168, 1169, 1171 Цивільного Кодексу України.
Натомість в межах даного спору правовідносини стосуються визначення розміру щомісячної страхової виплати як грошової суми, що уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відтак, враховуючи що дія пункту 2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не розповсюджується на правовідносини, що існують в межах даної справи, суд вважає, що вказані положення також не звільняють позивача від сплати судового збору.
Враховуючи, що інших підстав для звільнення від сплати судового збору в позові не зазначено, суд наголошує, що судовий збір підлягає сплаті.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до норм Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2024 - 3028,00 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З аналізу наведених норм вбачається, що за подання до адміністративного суду позову з вимогами немайнового характеру фізична особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 968, 96 грн. (3028, 00грн.*0,4*0,8) та надати до суду належний доказ про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір».
Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
З наведених підстав суд вважає, що позов підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн., який потрібно сплатити за реквізитами, розміщеними на офіційному веб-сайті Донецького окружного адміністративного суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Стойка