Провадження № 2/521/3189/24
Справа № 521/3339/24
5 листопада 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
судді - Маркарової С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Вінжановської К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
позивач : ОСОБА_1
відповідач : ОСОБА_2
треті особи : ОСОБА_3
ОСОБА_4
предмет позову : припинення права власності
скасування державної реєстрації
Позивач звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просила припинити право власності ОСОБА_2 на 47/200 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 156,3 кв.м, житловою площею 74,4 кв.м, у зв'язку з його знищенням, скасувати державну реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В обґрунтування позовних вимог остання послалась на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є рідними братами та на праві спільної сумісної спільної власності володіли 47/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_5 домоволодіння за спірною адресою було знищено.
З 1991 року ОСОБА_2 не проживав за спірною адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
За життя ОСОБА_5 останній за власні кошти за згодою брата збудував новий житловий будинок.
ОСОБА_2 отримав матеріальну компенсацію за свою частку у спірному майні від співвласника ОСОБА_5 .
В побудованому новому будинку ОСОБА_5 за життя проживав з позивачем та дітьми.
27.08.2022 позивач та діти померлого (треті особи по справі) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 отримали спадщину.
За технічним паспортом від 26.06.2017 року житловий будинок літ. А за спірною адресою загальною площею 93,2 кв.м., житловою площею 50,6 кв.м. збудований самочинно.
Позивач стверджувала, що має намір у встановленому законом порядку узаконити спірне майно.
Проте, відповідач юридично зазначений власником частини старого знищеного домоволодіння, якого вже об'єктивно не існує.
Позивач вважала, що по справі наявні підстави для застосування судом статей 346, 349 ЦК України.
Позивач в процесі розгляду справи позов підтримала.
Відповідач в судові засідання не з'явився, процесуальним правом надання відзиву не скористався.
Треті особи пояснень по суті спору не надали.
Дослідивши матеріали справи, наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є рідними братами та на праві спільної сумісної спільної власності володіли 47/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
Право власності підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 18.04.1995 року, виданим виконавчим комітетом Малиновської районної ради народних депутатів міста Одеси.
26.04.1995 року право власності зареєстровано в КП «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради».
Власником 53/100 спірного майна є ОСОБА_6 (технічний паспорт).
26.07.1999 ОСОБА_6 відчужила своє майно ОСОБА_7 .
З 1991 року ОСОБА_2 не проживав за спірною адресою.
За життя ОСОБА_5 домоволодіння за спірною адресою було знищено.
За життя ОСОБА_5 останній за власні кошти за згодою брата збудував за спірною адресою новий житловий будинок.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 26.04.2016).
В побудованому новому будинку ОСОБА_5 за життя проживав з позивачем та їх дітьми.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 88844639 від 06.06.2017 року вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 156,3 кв.м, житловою площею 74,4 кв.м, у розмірі 47/100 частки зареєстрований за ОСОБА_5 та ОСОБА_2
27.08.2022 позивач та діти померлого (треті особи по справі) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 отримали спадщину.
За технічним паспортом від 26.06.2017 року житловий будинок літ. А за спірною адресою загальною площею 93,2 кв.м., житловою площею 50,6 кв.м. збудований самочинно.
Так, в натурі 47/100 ідеальної частки житлового будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 не існує.
Вказаний фактпідтверджується наступними доказами:
-висновком головного архітектора ОСОБА_8 , техніка-інженера ОСОБА_9 та техніка ОСОБА_10 від 22.09.2015
-технічним паспортом від 26.06.2017 року
-рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 24.10.2023 у справі №521/13599/22, яким встановлено, що право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на 47/100 частки житлового будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 припинилося внаслідок знищення майна
На час вирішення спору за рішенням реєстратором Шерстюк В.Д. від 08.02.2024 поновлена державна реєстрацію права власності відповідача ОСОБА_2 на спірні 47/200 будинку АДРЕСА_1 .
Суд погоджується із доводами позивача, що відповідач юридично залишається власником частини домоволодіння, якого вже не існує в об'єктивній реальності, що порушує право позивача на узаконення самочинно збудованого нового будинку за спірною адресою.
Відповідно до статей 346, 349 ЦК України однією з підстав припинення права власності на майно є знищення майна.
Вказана норма закону поширюється на всі випадки фізичного руйнування майна, що призводить до припинення його існування як такого, незалежно від причин настання такого результату.
У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 17.01.2019 (справа № 708/254/18) умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статі 349 ЦК Украйни є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.
Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна, тощо.
Скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на 47/200 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 156,3 кв.м, житловою площею 74,4 кв.м. за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1266726351101, номер запису про право власності 53628104 від 02.02.2024 року) не суперечить Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
При вирішенні спору суд враховує, що відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Набуття особою права є наслідком реалізації нею інтересу, який не суперечить загальним вимогам моралі та права, адже інтерес - це першопричина, передумова, або ж те, що породжує, стимулює появу права особи, конкретизує його та дає відповіді на питання: чому саме це право, як, яким чином має воно здійснюватися, у яких цивільних правовідносинах.
Ініціювання позивачем даного спору направлено на захист її цивільного інтересу, а тому є правомірним та виправданим.
Судовий збір підлягає присудженню на користь позивача в порядку статті 141 ЦПК України.
Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України, -
Позов - задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на 47/200 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 156,3 кв.м., житловою площею 74,4 кв.м. у зв'язку зі знищенням майна.
Скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на 47/200 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 156,3 кв.м., житловою площею 74,4 кв.м. за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1266726351101, номер запису про право власності 53628104 від 02.02.2024).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір - 1 937,90 грн.
Рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, в порядку та строки визначені ст. 284 ЦПК України: Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Малиновського районного суду м.Одеси. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем, особами, які не брали участь у справі в разі, якщо суд вирішив питання про їхні права в порядку та строки передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Суддя Світлана МАРКАРОВА
Повний текст рішення виготовлений 19.11.2024
05.11.24