Провадження № 11-сс/821/517/24 Справа № 711/9191/24 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
про повернення апеляційної скарги
20 грудня 2024 року суддя Черкаського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 грудня 2024 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей в ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 21.10.2024,
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 грудня 2024 року скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей в ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 21.10.2024 року залишено без задоволення.
18 грудня 2024 року ОСОБА_3 подав до Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу слідчого судді, задовольнити його скаргу, та зобов'язати посадових осіб Черкаської обласної прокуратури внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, за заявою ОСОБА_3 від 21.10.2024.
Крім того, скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 03.12.2024, вказуючи, що ухвалу слідчого судді від 03.12.2024 особисто отримав через засоби поштового зв'язку 17.12.2024. В судовому засіданні 03.12.2024 була проголошена лише резолютивна частина ухвали, 06.12.2024 ним подано заяву про отримання цієї ухвали, а в період з 09.12. по 13.12.2024 включно, ОСОБА_3 знаходився на лікарняному.
Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав.
За змістом ч. 1 ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Відповідно до вимог ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. При цьому, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що розгляд скарги ОСОБА_3 відбувався у відкритому судовому засіданні 03.12.2024 за участі ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 .
Згідно з ст. 376 КПК України судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті, якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді.
Згідно правової позиції Об'єднаної палати ККС Верховного Суду від 27.05.2019 (справа №461/1434/18) у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
В цьому випадку, у судовому засіданні 03 грудня 2024 року, слідчий суддя оголосив резолютивну частину ухвали, а повний текст ухвали був проголошений 06.12.2024.
Отже скаржник був присутнім під час проголошення вступної та резолютивної частини ухвали слідчого судді саме 03 грудня 2024 року, і строк на її оскарження має починатися з цієї дати, і останнім днем строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали, з урахуванням положення ч. 7 ст. 115 ЦПК України, є 07.12.2024, оскільки вказана дата припадає на вихідний день, то останній днем такого строку було 09.12.2024.
Апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 грудня 2024 року ОСОБА_3 подав до Черкаського апеляційного суду 18 грудня 2024 року, тобто поза межами строку, визначеного п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України.
Таким чином, враховуючи, що судове засідання з розгляду скарги проводилось слідчим суддею з викликом та за безпосередньої участі самого скаржника ОСОБА_3 03.12.2024, в засіданні було оголошено резолютивну частину ухвали, повний текст якої виготовлено 06.12.2024, строк на апеляційне оскарження відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України обчислюється з моменту оголошення резолютивної частини ухвали.
Відповідно до положень ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
В клопотанні про поновлення пропущеного строку, скаржник, як на поважність причини пропуску такого строку вказує, що 06.12.2024 він звернувся до канцелярії місцевого суду з метою отримання ухвали слідчого судді, а з 09.12.2024 по 13.12.2024 ОСОБА_3 перебував на лікарняному. Повний текст ухвали він отримав через поштове відділення 17.12.2024. До клопотання додав копію медичної Довідки б/н форма 095/о.
Суд вважає, що причини, які перешкодили ОСОБА_3 вчасно подати апеляційну скаргу є неповажними, оскільки, апеляційну скаргу останній повинен був подати в строк, який не перевищує п'яти днів з моменту проголошення її вступної та резолютивної частини, а з Довідки про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу форми № 095/о вбачається, що у ОСОБА_3 діагноз: Гостра інфекція верхніх дихальних шляхів, що оцінюється критично, оскільки вказана довідка видається студентам, школярам, дітям дошкільного віку(Інструкція, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України 14.02.2012 № 110 щодо заповнення форми первинної облікової документації № 095/о «Довідка №__ про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу І-IV рівнів акредитації, про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад»).
ОСОБА_3 не наводить конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає поверненню, оскільки подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд вважає неповажними причини такого пропуску строків на оскарження ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 грудня 2024 року.
Згідно вимог ч. 7 ст. 399 КПУ України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 395, 399 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 грудня 2024 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей в ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 21.10.2024, повернути апелянту.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги, невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя: