20 грудня 2024 року
м. Харків
справа № 643/13491/23
провадження № 22-з/818/226/24
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Маміна О.В., Пилипчук Н.П
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 643/13491/23,-
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину та стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Просила змінити розмір частки аліментів, що стягуються з відповідача на утримання молодшої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після набуття повноліття старшою дитиною ОСОБА_4 з 1/6 на 1/4 частку та стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з моменту подання позову і до досягнення нею 23-х років за умови продовження нею навчання.
Крім того, позивачка просила суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на перекладача офіційних документів (доказів) в розмірі 4 220 00 грн, а також витрати, пов'язані з судовим розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу).
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 21.12.2023 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 100 (дві тисячі сто) грн 00 коп. та витрати на переклад у розмірі 1 266 (одну тисячу двісті шістдесят шість) грн 00 коп, та на користь держави судовій збір у розмірі 322 (триста двадцять дві) грн. 08 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив рішення змінити в частині стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , зменшивши визначений судом розмір з 1/6 на 1/8 частини заробітку (доходу) щомісяця.
ОСОБА_1 також звернулась з апеляційною скаргою на рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2024 року - змінено.
Позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі частини доходів та на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 21.12.2023 року і до закінчення навчання (21.06.2024 рік), але не більше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.
Компенсовано за рахунок держави ОСОБА_2 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1609,50 грн.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені за подання апеляційної скарги в сумі 531,14 грн.
29 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила відшкодувати судові витрати на правничу допомогу та оплату перекладу та посвідчення копій доказів по справі, що були понесені нею в суді першої інстанції у зв'язку із зміною рішення Московського районного суду від 26.02.2024.
Заява обґрунтована тим, що постановою Харківського апеляційного суду від 14.08.2024 не було здійснено перерозподілу судових витрат позивачки на правничу допомогу та перекладу доказів поданих в суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви про ухвалення у справі додаткового судового рішення, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до 3 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з п.п. «б, в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції у випадку скасування або зміни судового рішення зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Як убачається з матеріалів справи, постановою Харківського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, проте питання про перерозподіл стягнення витрат на правничу допомогу вирішено не було.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. (ч. 3, ст. 270 ЦПК України).
Так, судом першої інстанції на відшкодування витрат на правничу допомогу з урахуванням складності справи на користь ОСОБА_1 було стягнуто 2100,00 грн, а також пропорційно задоволених позовних вимог витрати понесені на переклад доказів в сумі 1266,00 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат позивачкою надано договір № 1/0108 від 15.12.2023, укладений між Позивачкою та адвокатом Чубенко С.С. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ № 002336);
-акт приймання-передачі наданих послуг від 19.01.2024, згідно якого адвокатом були надані наступні послуги: збір доказової бази до позовної заяви; підготовка та супровід офіційного перекладу документів під позовну заяву; подання адвокатських запитів; подання запитів та отримання відповідей з безкоштовних баз даних інформації щодо відповідача; подання запитів та отримання відповідей з платних сервісів інформації щодо власності позивача та відповідача; підготовка позовної заяви; подання позовної заяви; обробка відзиву на позовну заяву, підготовка заперечення на відзив; підготовка клопотання про залучення в якості доказів; подання заперечення до суду; подання клопотання про залучення в якості доказів; направлення відповідачу екземпляру заперечення на відзив та клопотання про залучення в якості доказів. Загальна вартість наданих послуг складає 10 000, 00 грн. без ПДВ.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що дана справа не була складною та не вимагала великого обсягу робіт з боку адвоката.
Разом з тим, витрати на правничу допомогу належать до витрат пов'язаних з розглядом справи та у разі часткового задоволення позовних вимог покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Також, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, тому вартість перекладу вартістю 4 220, 00 грн., які в силу приписів ст. 141 ЦПК підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеній частині позову також підлягають перерозподілу у зв'язку зі зміною рішення суду першої інстанції.
Оскільки після перегляду рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені на 33%, тому відповідно необхідно зробити перерозподіл судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову, якою стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати понесені на правничу допомогу в сумі 3300,00 грн та 1392,60 грн.
Керуючись статтями 270, 382, 383 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 643/13491/23 - задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3300 (три тисячі триста) грн 00 коп. та витрати на переклад у розмірі 1392 (одну тисячу триста дев'яносто дві) грн 60 коп.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткової постанови складено 20 грудня 2024 року.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді О.В.Маміна
Н.П.Пилипчук