Іменем України
20 грудня 2024 року
м. Харків
справа № 641/254/23
провадження № 22-ц/818/3507/24
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Тичкової О.Ю.
суддів: Маміної О.В., Мальованого Ю.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 липня 2024 року у складі судді Карасави І.О.,-
У січні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харків від 12 травня 2021 року з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 10 000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 січня 2021 року до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначає, при визначенні розміру аліментів у розмірі 10 000 грн щомісячно, суд керувався тим, що позивач здійснював підприємницьку діяльність та мав у власності транспортний засіб Mazda CX-7, 2009 року випуску, який він використовував при здійсненні підприємницької діяльності. При цьому при ухваленні зазначеного рішення судом не було враховано, що задекларована позивачем сума була оборотом, а не чистим прибутком платника аліментів і вона включала в себе також його витрати на здійснення підприємницької діяльності. Після укладення рішення про стягнення аліментів у позивача почали виникати труднощі з оборотними коштами, виконавчою службою було накладено арешти на банківський рахунок підприємця, він не міг виконувати розрахунки з партнерами, також було накладено арешт на належний йому транспортний засіб. Відсутність коштів та роботи призвела до утворення боргу зі сплати аліментів, а потім почалась війна і матеріальне становище у позивача погіршилось ще більше. У зв'язку з цим просив суд змінити розмір аліментів зменшивши його до 1 800,00 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття. Одночасно просив виконавчий лист Комінтернівського районного суду м. Харкова по справі 641/202/21, виданий 20 жовтня 2021 року виданий на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 травня 2021 року відкликати та визнати таким, що не підлягає подальшому виконанню з дня набрання рішенням законної сили.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17 липня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Зменшено розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 травня 2021 року до 5 000,00 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Рішення мотивоване тим, що позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що після ухвалення рішення про стягнення аліментів його майновий стан значно погіршився, що відповідно до вимог СК України є підставою для зменшення раніше визначеного судом розміру аліментів. На теперішній час він має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини лише у розмірі 5000 грн на місяць. Зазначений розмір аліментів є достатнім, оскільки прожитковий мінімум, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» для дітей віком від 6 до 18 років, станом на 01.01.2024 становить 3 196,00 гривен. Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів, враховуючи вік неповнолітньої ОСОБА_4 не може бути меншим за 1 598,00 гривень на місяць.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, оскільки жодних доказів, які б свідчили про погіршення матеріального стану, позивачем суду не надано. Посилання позивача на те, що в нього народилась дитина, не є безумовною підставою для зменшення аліментів.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення, що відповідає встановленим у справі обставинам щодо його майнового стану також повідомив апеляційний суд про народження у нього дитини, що є додатковою підставою для зменшення раніше визначеного судом розміру аліментів.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу мають дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розлучення батьків проживає разом з матір'ю та знаходяться на її утриманні.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харків від 12 травня 2021 року у цивільній справі № 641/202/21 з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 10 000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 січня 2021 року до досягнення дитиною повноліття
Відповідно до постанови державного виконавця Основ'янсько - Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Каплій Інни Вікторівни від 06.12.2021 у виконавчому провадженні № 67537069, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 90 200,00 грн по виконавчому листу № 641/292/21, виданого 20 жовтня 2021 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 10 000,00 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 18 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до постанови державного виконавця Основ'янсько - Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Каплій Інни Вікторівни від 01 лютого 2022 року встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №641/202/21 виданого 20 жовтня 2021 року.
Згідно інформації, сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» №5003521432666 від 11 листопада 2022 року вбачається, що постановою державного виконавця Основ'янсько - Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Каплій Інни Вікторівни від 01 лютого 2022 року накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку, наданого Основ'янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові вбачається, що за період з 18 січня 2021 року по 01 квітня 2023 року ОСОБА_1 має борг по сплаті аліментів у розмірі 190 800,00 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 з 18 червня 2018 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, але станом на 28 грудня 2021 року підприємницька діяльність припинена.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків №2032-23-07803 станом на 12 вересня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2022 року по 2 квартал 2023 року інформація про доходи відсутня.
У судовому засіданні по справі № 641/1833/23, що відбулося 31.10.2023 у Комінтернівському районному суді м. Харкова ОСОБА_5 зазначав, що він працює та отримує дохід в межах 20 000,00 грн на місяць.
Згідно до документів з Пенсійного фонду України, Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за 2007-2021 роки та довідок про доходи, позивачем підтверджено погіршення його майнового стану.
До відзиву на апеляційну скаргу позивачем додано свідоцтво про народження ще однієї дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частинами 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Отже, зменшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов.
Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
У розумінні статті 81 ЦПК України та наведеної вище норми СК України мається на увазі необхідність саме ініціатору позову доводити обставини змін в його особистому житті, зокрема у матеріальному становищі, сімейного стану, здоров'я або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення або досягнення домовленості між батьками про способи виконання своїх обов'язків щодо дітей, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.
Відповідно до наданих позивачем документів з Пенсійного фонду України, Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за 2007-2021 роки та довідок про доходи, позивачем підтверджено погіршення його майнового стану, що є підставою для зменшення аліментів.
Враховуючи встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» для дітей віком від 6 до 18 років, який станом на 01.01.2024 становить 3 196,00 гривен. Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів, враховуючи вік неповнолітньої ОСОБА_4 не може бути меншим за 1 598,00 гривень на місяць.
Висновок суду про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, оскільки у зв'язку із погіршенням матеріального стану та народженням другої дитини у позивача змінився матеріальний та майновий стан.
Посилання відповідача на те, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються на її користь з позивача на утримання їх доньки ОСОБА_7 , оскільки позивачем не доведено погіршення його матеріального стану та неспроможність сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі, раніше визначеному рішенням суду і необхідності зменшення їх розміру, - спростовуються вимогами закону та фактичними обставинами справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 належить залишити без задоволення,а рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.Ю.Тичкова
Судді: О.В. Маміна
Ю.М. Мальований