Справа № 761/46236/24
Провадження № 1-кс/761/30523/2024
13 грудня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22023000000001205 від 30 листопада 2023 року
Прокурор Офісу Генерального прокурора звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 22023000000001205 від 30 листопада 2023 року.
З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням СБ України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023000000001205 від 30.11.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 111 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що громадянин України та російської федерації ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_6 , (РНОКПП рф НОМЕР_3 ), а також з іншими громадянами України вчиняють протиправні дії, направлені на завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а також легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.
Згідно інформації ДКІБ СБ України, до вчинення вищевказаної протиправної діяльності також причетні наступні громадяни України ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10
06.12.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.11.2024 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_7 .
У ході проведення вищевказаного обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон «IPhone 13» серійний номер: НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 ; макбук сірого кольору с/н: НОМЕР_7; системний блок сірого кольору.
06.12.2024 вказані вище речі визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор надав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності та задовольнити його з підстав, які у ньому наведені.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна проводиться без виклику власника майна.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали справи слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаних предметів, які мають доказове значення вчинення кримінального правопорушення.
Метою накладення арешту на вказані речові докази є їх збереження, оскільки їх повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винною особою кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Слідчий суддя враховує, що вилучене майно має суттєве значення для досудового розслідування цього кримінального провадження, а також може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Арешт майна є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, про що зазначається у клопотанні слідчого.
Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Таким чином, клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 22023000000001205 від 30 листопада 2023 року є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 04.12.2024 під час проведення обшуку у нежитлових приміщеннях, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «IPhone 13» серійний номер: НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 ; макбук сірого кольору с/н: НОМЕР_7; системний блок сірого кольору з метою забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні № 22023000000001205 від 30 листопада 2023 року, заборонивши вчиняти дії щодо користування, володіння та розпорядження вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1