Справа № 152/1774/24
1-кс/152/363/24
20 грудня 2024 року м. Шаргород
Слідчий суддя Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого СВ - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
20 грудня 2024 року до Шаргородського районного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 (далі - слідчий) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 строком на 60 днів.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження №62024170010000229 від 04 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , призваний 20.01.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 до лав Збройних Сил України. Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 №42 від 01.02.2023, рядового ОСОБА_5 , зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду солдата резерву 59 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 .
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, солдатом резерву 59 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , в період часу з 26.07.2023 по 31.08.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Шаргородська міська лікарня». В подальшому, 31.08.2023 відповідно до проведеного медичного огляду військово-лікарської комісії солдату ОСОБА_5 надано відпустку терміном на 30 днів. По завершенню відпустки, знаходячись за місцем свого проживання у АДРЕСА_2 , у солдата ОСОБА_5 виник злочинний умисел на тимчасове ухилення від військової служби та не з'явлення до військової частини НОМЕР_1 для подальшого виконання службових обов'язків за посадою. З метою реалізації свого злочинного умислу, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, солдат ОСОБА_5 не з'явився вчасно, а саме 01.10.2023, на службу без поважних причин, та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до моменту затримання його правоохоронними органами 19.12.2024. За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у нез'явленні його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
За даним фактом 04 травня 2024 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170010000229 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
19 грудня 2024 року о 12 годині 46 хвилин в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Калинівка Шаргородського району Вінницької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.
19 грудня 2024 року підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання і просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому.
У судовому засіданні слідчий СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені у ньому та просив задовольнити його у повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні з приводу обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, оскільки на їх думку відсутні ризики передбачені статтею 177 КПК України, необґрунтована підозра та в задоволенні клопотання вважають, що необхідно відмовити.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, додані слідчим до клопотання, прийшов до наступного висновку.
Згідно із ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, в тому числі, запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення, тощо.
Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено: «що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого королівства»). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства»). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватися на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови»).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного; 4) наявність у підозрюваного постійного місця роботи, навчання, та інші, встановлені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Тримання під вартою, на думку Європейського суду, має не тільки відповідати закону, але й бути розумним з урахуванням усіх обставин, зокрема, наприклад, мати за мету те, щоб особа не сховалася від органів розслідування та суду, не перешкоджала провадженню розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів, доданих слідчим до клопотання, вбачається, що 04 травня 2024 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170010000229 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
19 грудня 2024 року о 12 годині 46 хвилин в порядку п.6 ч. 1 ст. 615 КПК України було затримано ОСОБА_5 .
19 грудня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомив, що не може виконувати обов'язки із проходженням військової служби за станом здоров'я, однак будь яких документів, які б підтверджували вказані ним обставини надати не може.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину підтверджується: відомостями, що містяться у витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №62024170010000229 від 05 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України; повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 від 22 квітня 2024 року, актом службового розслідування від 27 січня 2024 року, рапортом від 26 січня 2024 року, доповіддю за фактом самовільного залишення військової частини від 26 січня 2024 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 02 жовтня 2024 року, витягом із наказу №42 від 01 лютого 2023 року, витягом із наказу №404 від 31 січня 2024 року, копією книги обліку тимчасово відсутнього і тимчасово прибулого до військової частини особового складу, рапортом від 19 грудня 2024 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 19 грудня 2024 року, повідомленням про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України від 19 грудня 2024 року; протоколом допиту підозрюваного від 19 грудня 2024 року; протоколом затримання ОСОБА_5 від 19 грудня 2024 року.
Отже, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Окрім того, слідчим суддею встановлено наявність наступних ризиків в разі перебування підозрюваного ОСОБА_5 на свободі, а саме останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
При цьому, слідчий суддя також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; його вік; наявність у підозрюваного постійного місця проживання в с. Калинівка Жмеринського району Вінницької області, перебування на утриманні малолітньої дитини.
Разом з цим, суд не бере до уваги доводи сторони захисту про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами, зокрема є тримання під вартою.
Враховуючи те, що на даний час діє воєнний стан, до підозрюваного за ст. 407 КК України може бути застосовано лише тримання під вартою. Слідчим суддею не встановлено підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З врахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, з метою забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов'язків та запобігання ризикам.
Отже, враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, слідчий суддя вважає виправданим застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно із ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За приписами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межахвід двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Враховуючи обставини справи, слідчий суддя доходить висновку про визначення застави в розмірі сімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід задовольнити.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 185, 186, 193, 194, 196, 197, 202, 203, 205, 615 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Калинівка Шаргородського району Вінницької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.
Строк дії даної ухвали визначити в межах шістдесяти днів, тобто до 12 години 46 хвилин 16 лютого 2025 року включно. Строк тримання під вартою ОСОБА_5 вираховувати з моменту його затримання - з 12 години 46 хвилин 19 грудня 2024 року.
Одночасно визначити розмір застави в розмірі сімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211960 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (код отримувача (ЄДРПОУ): 26286152; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача: (МФО) 820172; рахунок отримувача: UA688201720355219002000000401).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття провадження в порядку, передбаченому статтями 284, 288, п. 2 ч. 2 ст. 314, ч. 6 ст. 340, ст. 417, п. 3 ч. 1 ст. 346 КПК України.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 негайно після її оголошення.
Згідно зі статтями 309, 392, 395 КПК України, на ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1