Справа № 138/2938/24
Провадження №:2/138/1113/24
20 грудня 2024 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі головуючого судді Ясінського Ю.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 2608840124 в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит в розмірі 10000,00 грн. строком на 30 днів. Позикодавець свої зобов'язання відповідно до умов договору позики виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 10000,00 гривень. Однак відповідач свої зобов'язання відповідно умов договору позики належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 18970,00 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 10000,00 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 8970,00 грн., нарахованої по 02.02.2024 включно. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 18970,00 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 13.11.2024 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.
Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами. Вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався. Будь-яких заяв, клопотань та заперечень суду не подавав. Зважаючи на викладене суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується в п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Також відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Суд встановив, що 03.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 2608840124 у формі електронного документу підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов Кредитного договору кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 10000,00 грн. строком на 30 днів (пункти 1.1, 1.2 Договору) зі сплатою дисконтної (зниженої) процентної ставки 1,99 % на день (п.1.1.4), з кінцевим терміном повернення позики 02.02.2024 року (п.1.3.2 Договору).
Тобто, сторони дійшли згоди про істотні умови кредитного договору.
Кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором. Виконання кредитором обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 10000,00 грн. відповідачу підтверджується довідкою ТОФ «ФК «Контрактовий Дім» № 4744 від 30.04.2024.
Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов'язання в строк, передбачений умовами договору позики, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором позики № 2608840124 від 03.01.2024 за основною сумою боргу в розмірі 10000 грн. обґрунтованими.
Щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» в частині стягнення відсотків за договором позики суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Згідно п. 1.2 Договору про надання грошових коштів у позику № 1673950923 від 21.09.2023 строк позики (строк дії договору) становить 30 днів.
Так, відповідно до пунктів 1.3.1-1.3.2 договору позики дата надання позики 03.01.2024 року, дата повернення позики 02.02.2024 року.
Згідно п. 1.1.4 Договору дисконтна процентна ставка складає 1,99 % на день (726,35 % річних).
Відповідно до п. 1.1.5 Договору процентна ставка позаакційна - 2,99 % на день (1091,35 % річних)
Пунктом 4.2 Договору визначено, що у випадку ініціювання Позичальником прологації Позичальник сплачує Товариству проценти на умовах, що були обрані для здійснення певного виду Пролонгації.
Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що відповідач ОСОБА_1 жодних коштів на погашення своїх боргових зобов'язань за кредитним договором № 2608840124 від 03.01.2024 не вносив. Також, позивач не надав суду доказів пролонгації договору.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що продовження строку кредитування за договором про надання грошових коштів у позику № 2608840124 від 03.01.2024 не відбулося.
Крім того, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такий правовий висновок Верховний Суд зробив у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18). Підстав для відступу від вказаних правових висновків не вбачає також Велика Палата Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17.
З вимогами про стягнення грошових коштів на підставі статті 625 ЦК України позивач до суду не звертався.
Враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 30 днів, а також враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії кредитного договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами підлягають задоволенню в межах строку дії кредитного договору.
Згідно умов Договору про надання грошових коштів у позику № 2608840124 від 03.01.2024 строк Позики (строк дії Договору) становить 30 днів з 03.01.2024 по 02.02.2024.
Відповідно до п.1.5. Договору у випадку користування Позикою понад строк, встановлений п. 1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п. 1.2 цього Договору умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 1.99 % не перераховуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Поза акційна (Базова) процентна ставка в розмірі 2,99% на день від суми Позики за кожен день користування Позикою з першого дня дії Договору.
Відповідно до графіку розрахунків, 02.02.2024 настав термін повернення позики у розмірі 10000,00 грн. та процентів нарахованих за 30 днів (з 03.01.2024 по 02.02.2024) у розмірі 8970,00 грн. (10000,00 грн. х2,99% х30 днів), які і підлягають стягненню.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обґрунтованими і доведеними є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 18970,00 грн., з яких 10000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 8970,00 грн. сума заборгованості за відсотками, а відтак позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 3, 525, 526, 626, 629, 641, 644, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-268, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (Код ЄДРПОУ 44127243, 01014, м. Київ, вул. вул. Болсуновська, 8 поверх 9) заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику № 2608840124 від 03.01.2024 у розмірі 18970(вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (Код ЄДРПОУ 44127243, 01014, м. Київ, вул. вул. Болсуновська, 8 поверх 9) судові витрати у виді судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», місцезнаходження: вул. Болсуновська, 8 поверх 9, м. Київ, 01014, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44127243.
Представник позивача: Шведка Даніела Ігорівна, адреса для листування: вул. Болсуновська, 8, поверх 9, м. Київ, 01014, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач:ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя Ю. А. Ясінський