10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"18" грудня 2007 р. Справа № 14/1611
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
Майора Г.І.
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Носкова В.Ф. - голови правління,
Музиченко Ю.В., довіреність від 11.12.07р.,
від відповідача: Сидоренка О.П. - прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах, посвідчення №45 від 27.05.2004р.
розглянувши апеляційну скаргу Прокуратури Житомирської області, м.Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "15" серпня 2007 р. у справі № 14/1611 (суддя Костриця О.О.)
за позовом Закритого акціонерного товариства "Міськрембуд", м.Житомир
до Прокуратури Житомирської області, м.Житомир
про стягнення 159644,00 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 15 серпня 2007 року у справі №14/1611 задоволено позов: стягнуто з прокуратури Житомирської області на користь Закритого акціонерного товариства "Міськрембуд" 113242,71грн. основного боргу, 9812,72грн. - 3% річних, 34806,59грн. інфляційних нарахувань, 1578,62грн. витрат по сплаті державного мита, 116,68грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокуратура Житомирської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, зокрема:
- при вирішенні спору судом не взято до уваги ту обставину, що в судовому засіданні, яке відбулося 14.08.2007р., був відсутній представник відповідача. Проте, незважаючи на це, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.08.2007р., про що не було повідомлено відповідача, у зв'язку з чим, на думку скаржника, в порушення вимог положень ст.4-3 ГПК України суддею не забезпечено принципу змагальності сторін;
- судом першої інстанції безпідставно стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу, річних та інфляційних, оскільки на довідках про вартість виконаних робіт та актах приймання виконаних робіт відсутні дати їх складання, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Житомирської області від 15.08.2007р. у даній справі незаконним та необґрунтованим, просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуваний судовий акт скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Позивач у відзиві від 07.09.2007р. (а.с.113-114) та його представники в засіданні суду проти апеляційної скарги заперечують, вважають рішення господарського суду Житомирської області від 15.08.2007р. законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутніми, а апеляційну скаргу просять залишити без задоволення. Зокрема, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що посилання відповідача в апеляційній скарзі щодо стягнення з боржника суми заборгованості, річних та інфляційних за прострочення платежу є безпідставним та суперечить чинному законодавству, необгрунтовані, оскільки за відсутності вказівки на дату підписання актів виконаних робіт і довідок форми про вартість виконаних робіт право вимоги заборгованості, за аналогією до ст. 51 ГПК України, виникає наступного дня після кінцевої дати місяця складання цих документів. Так, враховуючи п.5.1. договору підряду, яким передбачено, що замовник зобов'язаний повністю розрахуватися на протязі 10 календарних днів після підписання актів виконаних робіт, право вимоги боргу з відповідача виникає з 11 числа місяця наступним за місяцем, в якому підписано акти виконаних робіт.
Вислухавши учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.1.1. укладених між Закритим акціонерним товариством "Міськрембуд" (підрядник) та Прокуратурою Житомирської області (замовник) договорів підряду за №33 (а.с.11) та №35 (а.с.15) від 04.11.2003р., договору підряду №20 (а.с.25) від 20.04.2004р. та додаткової угоди (а.с.26) до цього договору №20 від 30.08.2004р., договору підряду №32 (а.с.52)від 24.09.2004р., підрядник зобов'язався виконати роботи по капітальному та поточному ремонту приміщення обласної прокуратури за адресою: м. Житомир, вул. 1 Травня, 9, згідно вимог Державних будівельних норм, а замовник зобов'язався прийняти вищевказані роботи і оплатити їх на умовах даних договорів.
Предмет укладених між сторонами договорів відповідає змістові ст. 837 Цивільного кодексу України, в частині 1 якої зазначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Сторони прийшли до згоди, що оплата виконаних робіт проводиться щомісячно на підставі форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за фактично виконаний обсяг робіт з врахуванням отриманого авансу, передбаченого п.2.4. договорів.
Згідно п.5.1 договорів відповідач зобов'язався проводити розрахунок за виконані за даний місяць роботи на протязі 10-ти календарних днів після підписання актів виконаних робіт.
На виконання умов вищевказаних договорів позивач у період з травня по листопад 2004р. виконав для відповідача роботи по капітальному та поточному ремонту приміщення обласної прокуратури за адресою: м. Житомир, вул. 1 Травня, 9 на загальну суму 169882,80 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт за травень, липень, вересень та жовтень 2004р., підписаними повноважними представниками сторін та завіреними печатками (а.с. 20-24, 36-42, 46-51, 53-55).
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за даними договорами в повному обсязі не виконав.
Так, в період з червня 2004р. по грудень 2004р. перерахував ЗАТ"Міськрембуд" кошти в сумі 51000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 22.06.2004р. на суму 5000 грн., від 02.06.2004р. на суму 10000,00 грн., від 12.10.2004р. на суму 6000,00 грн., від 26.11.2004р. на суму 18787,00 грн., від 29.11.2004р. на суму 11213,00 грн. (а.с.56-60).
Крім цього, за погодженням сторін сума заборгованості відповідача була зменшена на загальну суму 5640,09 грн. за рахунок отриманих позивачем від відповідача матеріальних цінностей відповідно до накладних №98 від 15.11.2004р. та № 36 від 11.04.2005р. (а.с. 61, 88).
Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем склала 113242,71 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, ЗАТ "Міськрембуд" двічі виставляв прокуратурі Житомирської області претензії (№43 від 04.07.2005р., а.с.66, та №100 від 08.11.2005р., а.с.65) з вимогою погасити заборгованість.
Претензії позивача з вимогою погасити заборгованість були залишені відповідачем без виконання.
Однак, згідно листа-відповіді на претензію №43 від 04.07.2005р. прокуратура Житомирської області визнала борг перед позивачем у сумі 113242,71 грн.(а.с.62). Також факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі основного боргу в розмірі 113242,71 грн. підтверджується, підписаним сторонами та завіреним печатками, актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.02.2006р. (а.с.9).
Враховуючи викладене, Закрите акціонерне товариство "Міськрембуд" 11.05.2007р. звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з прокуратури Житомирської області 159644,00 грн., з яких: 113242,71 грн. заборгованості по оплаті виконаних підрядних робіт, 9022,34 грн. - 3% річних від простроченої суми та 37378,95 грн. інфляційних нарахувань (а.с.2-4).
В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач 15.08.2007р. подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути на його користь 113242,71 грн. заборгованості по платі виконаних підрядних робіт, 9812,72 грн. - 3% річних від простроченої суми та 34806,59 грн. інфляційних нарахувань (а.с.86-87).
За наслідками розгляду даної справи господарським судом першої інстанції, як зазначалось вище, прийнято рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судова колегія апеляційного господарського суду, переглядаючи справу, відмічає наступне.
Відповідно до ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
На правовідносини, які виникають на підставі договору підряду, поширюються положення глави 61 "Підряд" Цивільного кодексу України.
Так, статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Як встановлено статтею 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Стаття 854 Цивільного кодексу України зазначає: якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
З системного аналізу наведених приписів норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у підрядника права вимоги оплати виконаних робіт за договором підряду є виконання ним робіт належним чином і в погоджений строк.
В матеріалах справи відсутні докази будь-яких зауважень замовника щодо якості виконаних підрядником робіт.
Як вже зазначалося вище, факт виконання підрядником робіт відповідно до умов вищевказаних договорів замовник підтвердив, прийнявши роботу та підписавши акти приймання виконаних підрядних робіт, в результаті чого у нього виник обов'язок оплатити вартість робіт.
Твердження відповідача про те, що на довідках про вартість виконаних робіт та актах приймання виконаних робіт відсутні дати їх складання, а тому стягнення боргу, річних та інфляційних не грунтується на чинному законодавстві та є безпідставним, не можуть братися до уваги, оскільки підписи замовника та підрядника на вказаних документах засвідчені в належному порядку печатками сторін.
За таких обставин, позивач вправі вимагати від відповідача повного розрахунку за виконані ним підрядні роботи.
Згідно положень ст.ст.526,525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.
Як вже вказувалось в цій постанові, відповідач в погоджені сторонами договорами підряду строки розрахунки не провів.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Керуючись даною нормою законодавства, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 34806,59 грн. інфляційних та 9812,72 грн.3% річних (згідно розрахунку в заяві про уточнення позовних вимог).
З огляду на викладене та перевіривши наведені в позові розрахунки інфляційних та річних, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 113242,71 грн. основного боргу правомірно задоволені судом першої інстанції.
Стосовно вимог ЗАТ "Міськрембуд" про стягнення інфляційних та річних у відповідний період слід зазначити наступне.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зважаючи на те, що на довідках про вартість виконаних робіт та актах приймання виконаних робіт сторонами не зазначено дату їх складання, колегія суддів вважає не встановленим строк виконання зобов'язання по оплаті виконаних робіт відповідачем прокуратурою Житомирської області.
Оскільки строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт відповідачем обумовлений датою підписання актів виконаних будівельних робіт, яку неможливо встановити, прокуратура Житомирської області мала погасити заборгованість ЗАТ "Міськрембуд" за виконані підрядні роботи в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Враховуючи ту обставину, що в матеріалах справи відсутнє посилання на дату отримання відповідачем претензії вих.№43 від 04.07.2005р. (а.с.66) з вимогою про оплату виконаних підрядних робіт, то останнім днем здійснення відповідачем розрахунку у встановлений строк відповідно до вимог чинного законодавства слід вважати 15 липня 2005 року.
Однак, як вбачається з розрахунку річних та інфляційних (а.с.86,87), позивачем при здійсненні розрахунку 3 % річних взято до уваги період з серпня 2004р. по липень 2007р. та інфляційних - з вересня 2004р. по квітень 2007р., тобто включено період, коли строк виконання зобов'язання прокуратурою Житомирської області по сплаті спірної суми ще не настав.
Проаналізував розрахунок позивача із врахуванням вищезазначених приписів Цивільного кодексу України, судова колегія апеляційного господарського суду, виходячи з суми основного боргу, приходить до висновку про обґрунтованість цього розрахунку лише в сумі 19619,07 грн. інфляційних за період з липня 2005р. по квітень 2007р. та 6087,18 грн. 3% річних за період з 15.07.2005р. по 30.04.2007р.
Таким чином, суд першої інстанції вірно оцінивши обставини справи та правильно застосувавши норми чинного законодавства, водночас, невірно визначив строк виконання зобов'язання відповідачем, що призвело до помилки в розрахунку інфляційних та річних.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо розгляду справи місцевим господарським судом без представника відповідача слід зазначити, що відповідач був належним чином повідомлений про відкладення розгляду справи на 14.08.2007р., оскільки з протоколу судового засідання від 21.06.2007р. вбачається, що представник прокуратури був присутній в даному судовому засіданні та особисто розписався про ознайомлення з наступною датою судового засідання (а.с.79), що свідчить про належне та своєчасне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та надання відповідачу можливості подати до суду всі наявні докази і направити в судове засідання повноважного представника.
Відповідно до ст.103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право, зокрема, змінити рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 15 серпня 2007р. у справі №14/1611 слід змінити в частині стягнення інфляційних, річних та розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Прокуратури Житомирської області, м. Житомир задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 15 серпня 2007 року у справі №14/1611 змінити в частині стягнення інфляційних, річних та розподілу судових витрат.
Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Прокуратури Житомирської області, м. Житомир, вул. 1 Травня,9 ідентифікаційний код 02909950 на користь Закритого акціонерного товариства "Міськрембуд", м. Житомир, вул. Бердичівська,9 ідентифікаційний код 03330086 - 113242,71 грн. основного боргу, 6087,18 грн. - 3% річних, 19619,07 грн. - інфляційних нарахувань, 1389,49 грн. - витрат по сплаті державного мита, 102,70 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
3. Справу №14/1611 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя:
судді::
Майор Г.І.
віддрук.
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд