Справа №568/1305/24
Провадження № 3/568/643/24
11 грудня 2024 р. м.Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Делалова О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 429070 від 29.07.2024р., ОСОБА_1 29.07.2024 р. о 14 год. 09 хв. на автодорозі М - 06 Київ - Чоп 432 км., керував транспортним засобом Lend Rover, р.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні представник порушника адвокат Подоль А.В. просив закрити справу у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, подав до суду відповідне клопотання, в обгрунтування якого зазначив, що відмови від огляду ОСОБА_1 не було, останній погодився пройти огляд в медичному закладі, однак подальші провокаційні дії працівників поліції призвели до відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду. Також зазначив, що підстав у поліцейських на проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп"яніння не було, оскільки ознаки такого сп"яніння були відсутні та були озвучені поліцейським автоматично без їх перевірки в реальності.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення адвоката Подоль А.В., приходить до наступного висновку.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, з переглянутого відеозапису вбачається факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Поліцейські повідомили ОСОБА_1 про порушення ним ПДР, а саме водій керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом. Також, з відеозапису вбачається, що поліцейські запропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, вбачаючи ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, хоча з відеозапису зазначені ознаки не перевірялися. ОСОБА_2 заперечив факт вживання ним наркотичних засобів, погодився пройти огляд в найближчому медичному закладі. В той же час, поліцейські проігнорували таку згоду ОСОБА_1 та повідомили, що огляд на наркотичне сп"яніння проводиться лише в м. Рівному. ОСОБА_1 запитав поліцейського як йому краще вчинити в цій ситуації, на що останній повідомив, що вирішувати йому та почав вести розмову з приводу можливих подальших дій адвоката та суду у разі складення протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП. Так, поліцейським було озвучено можливість перенести розгляд справи за місцем проживання ОСОБА_1 , а також наявність можливості, що суд не позбавить права керування, а призначить лише штраф або громадські роботи. Зазначені дії поліцейського фактично змінили думку ОСОБА_1 та посприяли його відмові від проходження огляду в медичному закладі. Враховуючи зазначене, суд не приймає подальшу відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі, як таку, що включає склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, суд зазначає, що поліцейським не вірно був роз"яснений порядок огляду на стан визначення наркотичного сп"яніння, а саме лише в м. Рівному.
Так, порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 (далі по тексту - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі по тексту - Інструкція), затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до окремих положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У пункті 2 розділу І Інструкції зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно пункту 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У пункті 7-8 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Обов'язковість лабораторних досліджень при проведенні освідування водія на стан наркотичного сп'яніння передбачено п. 10 Порядку, який регламентує, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції визначено, що використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Інструкції відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Згідно пунктів 15,16 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) видається на підставі акта медичного огляду.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 22 розділу ІІІ Інструкції).
Так, поліцейський проігнорував законну пропозицію ОСОБА_1 пройти тест на виявлення наркотичних речовин в найближчому медичному закладі, яким є КНП "Радивилівська центральна міська лікарня" та лише з урахуванням позитивного результату проводити лабораторне дослідження.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
За змістом статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, докази які надані на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР не можуть вважатися допустимими та такими, що доводять наявність складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому справу необхідно закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130,221,247,251,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 та КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом десятиденного терміну з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.М. Делалова