Справа № 545/3341/23
Провадження № 2/545/1533/24
19.12.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді Путрі О.Г.,
при секретарі Литвинову В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову зазначила, що 18.08.2023 року від робітників де працює, а саме у ФОП ОСОБА_2 , остання дізналася, що до її роботодавця надійшла постанова приватного виконавця про звернення стягнення на її заробітну плату.
В подальшому їй стало відомо, що 04.03.2020 року відкрито виконавче провадження №61464597 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гечин Н.В. на підставі виконавчого напису №5087 від 24.12.2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С.
Вказує, що приватним нотаріусом не дотримано вимог вчинення виконавчого напису, не встановлена безспірність заборгованості. Жодних повідомлень та розрахунків від стягувача не отримувала. Прохала визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
В подальшому позивач збільшила позовні вимоги, згідно яких прохала суд стягнути з відовідача на її користь грошові кошти стягнуті за виконавчим написом у сумі 3048,12 грн.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 10.06.2024 року відкрито провадження по даній цивільній справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання.
Ухвалою суду від 01.10.2024 року заяву позивача про збільшення позовних вимог прийнято, підготовче засідання по справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з?явилася, в тексті позовної заяви прохала розгляд справи проводити без її участі, у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД», у судові засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, причину неявки суду не повідомив. (том 1 - а.с.214, 243,том 2 -а.с. 5,15).
Відзиву на позовну заяву або будь-яких клопотань із зазначенням поважності причин неприбуття в судові засідання відповідачем до суду не подано.
Третя особа - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С., будучи належним чином повідомленим згідно вимог ст.128 ЦПК, у судові засідання не з'явився, клопотань не направляв. (том 1 - а.с. 231,242, том 2 - а.с.2,8,18).
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В., будучи належним чином повідомлена згідно вимог ст.128 ЦПК, у судові засідання не з'явилася, клопотань не направляла. (том 1 - а.с.213,244, том 2 - а.с.4,14).
За змістом ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 24.12.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 5087 про звернення стягнення з ОСОБА_1 яка є боржником за кредитним договором №2445/6887DCLRKPT від 06.08.2014 року, укладеним з ПАТ «Платинум Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором №2445/6887DCLRKPT від 06.08.2014 року є ТОВ «Фінансова компанія «Аланд». (а.с.21).
Стягнення заборгованості проводиться за період з 23.02.2018 року по 29.11.2019 року.
Сума заборгованості складає 10769,27 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту - 10423,27 грн., прострочена заборгованість за комісією - 0 грн., прострочена заборгованість за процентами - 346 грн.
За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату із стягувача, яка складає 300 грн.
Загальна сума, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 11069,27 грн.
Виконавчий напис пред'явлено до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2020 року (а.с. 17).
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 88 Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 24.12.2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Аналогічний висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України справі за № 6-887цс17 від 05.07.2017 року вбачається, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
В ході судового розгляду відповідачем не подано відзив на позов, не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження безпідставності позовних вимог, в тому числі не надано доказів того, що спірний кредитний договір дійсно між сторонами було укладено та він був нотаріально посвідчений, доказів належного повідомлення позивача про укладення договору про відступлення права вимоги від одного кредитора до іншого,а також доказів надання приватному нотаріусу усіх документів, передбачених чинним законодавством для видачі виконавчого напису, в тому числі таких документів, що об'єктивно підтверджують безспірність заборгованості позивача.
Позивача зазначає, що не отримував від відповідача вимоги ( повідомлення) про сплату заборгованості та її можливе стягнення шляхом видачі виконавчого напису нотаріуса.
Судом не встановлено факту направлення та отримання позивачем повідомлення-вимоги про наявність заборгованості.
Відповідачем не надано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Приймаючи до уваги відсутність належних, допустимих і достовірних доказів про те, що між сторонами укладався нотаріально посвідчений кредитний договір, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису ОСОБА_1 мала безспірну заборгованість перед ПАТ «Платинум Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором є ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», що є однією з основних умов для її стягнення в такому порядку, а також щодо вручення позивачу вимоги про сплату кредитної заборгованості із застереженням щодо можливого її стягнення за виконавчим написом нотаріуса, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню обґрунтований та підлягає задоволенню.
Щодо повернення безпідставно набутих коштів, то суд зазначає наступне.
04.03.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. було відкрите виконавче провадження № 61464597 про примусове виконання виконавчого напису № 5087 від 24.12.2019. (а.с.17).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання виконавчого напису нотаріуса №5087 від 24.12.2019 року приватним виконавцем у межах виконавчого провадження №61464597 стягнуто кошти у сумі 3048,12 грн.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Таким випадком може бути, зокрема, визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.09.2021 в рамках справи № 201/6498/20, провадження № 61-88св21.
Аналізуючи наведені норми, а також те, що суд прийшов до переконання про необхідність визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, сума в розмірі 3048,12 грн. вважається безпідставно набутою та підлягає поверненню, скільки правової підстави, на якій було набуто грошові кошти, на теперішній час не існує.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн., заяви про збільшення позовних вимог в розмірі 1211,20 грн. та заяви про забезпечення позову у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 137, 259, 263-265,280 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №5087, вчинений 24.12.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аланд» заборгованості за кредитним договором №2445/6887DCLRKPT від 06.08.2014 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аланд» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн., заяви про збільшення позовних вимог в розмірі 1211,20 грн. та заяви про забезпечення позову у розмірі 536,80 грн., а всього 2821,60 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять одна гривня шістдесят копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аланд» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти в сумі 3048,12 грн. (три тисячі сорок вісім гривень дванадцять копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. Г. Путря