Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
провадження №2/279/1833/24
Справа № 279/4921/24
09 грудня 2024 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Я.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/4921/24 за позовом Акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, зазначивши, що 12.05.2021 року було укладено договір кредиту та страхування №Z64.22119.008011442. Пунктом 3 кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб AT "Ідея Банк", яка розміщена на офіційному веб-сайті банку: www.ideabank.ua. Згідно договору кредиту та страхування відповідач отримав кредит в розмірі 49500 грн., зі сплатою 15% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору, що підтверджується меморіальними ордерами, належним чином засвідчені копії котрих додаються. Станом на дату подання цієї заяви відповідач не повернув отриманий кредит в встановлений кредитним договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду. Остання сплата відповідачем/зарахування по кредитному договору здійснено 24.02.2022. Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 06.06.2024 - 101156,37 грн., яка складається з наступного: 47774,00 грн. - прострочений борг; 15073,30 грн. - прострочені проценти; 38309,07 грн. - прострочена плата за обслуговування кредиту.
Позивач просить стягнути на його користь вказану заборгованість та понесені судові витрати. Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідач належним чином повідомлялася про судовий розгляд справи (шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті суду), відзив на позов та інших заяв, клопотань не подала.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного. 12.05.2021 року відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, був ознайомлений з умовами та правилами їх надання. Згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, текст якого розміщено на Інтернет-сторінці банку за посиланням: www.ideabank.ua, між банком та гр. ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №Z64.22119.008011442 (надалі кредитний договір), згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 49500,00 грн., зі сплатою 15% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Пунктом 1.4 кредитного договору передбачено, що строк кредиту становить 60 місяців.
Відповідно до п.9.8.2 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно з Графіком за договором кредиту, що включає в себе: надання інформації за рахунками позичальника з використанням телефонних каналів зв'язку, а саме зі стаціонарних телефонів в Україні, в контакт-центрі банку, шляхом направлення sms-повідомлень щодо суми платежу за договором кредиту, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв'язку тощо. У випадку протермінування строку Договору кредиту, позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості до повного повернення суми кредиту.
Позивач виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується копією меморіального ордеру. Однак, відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки та комісію та інші платежі за кредитним договором.
Як вбачається із наявної у матеріалах справи виписки з особового рахунку по кредитному договору, останній платіж ОСОБА_1 був здійснений 24.02.2022 року.
02.04.2024 року на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків про згрупування поштових відправлень. Згідно даної вимоги АТ "Ідея Банк" вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до нього будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Однак, ОСОБА_1 належним чином не відреагувала на вимогу та зобов'язань за договором кредиту не виконала.
ОСОБА_1 не повернула отриманий кредит у встановлений термін та не сплатила нараховані відсотки та комісію за договором кредиту та страхування №Z64.22119.008011442, у зв'язку з чим сума заборгованості станом на 06.06.2024 становить 101156,37 грн. та складається із наступного: прострочений борг 47774,00 грн. та прострочені проценти 15073,30 грн. Разом з тим, в розмір заборгованості, заявленої у позові, позивачем було включено прострочену плату за обслуговування кредиту в розмірі 38309,07 грн.
Згідно з положеннями ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст.ст.610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування», чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна/нікчемна/оспорювана.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 цього Закону.
Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду має бути врахований під час розгляду даної справи.
З врахуванням вищенаведеного, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що останньому встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов'язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, пункти кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, а відтак частина заборгованості, яка є предметом спору та нарахована на підставі умов договору, які є нікчемними, а саме прострочена плата за обслуговування кредиту в розмірі 38309,07 грн. не підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ «Ідея банк» та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 62847,30 грн., з яких 47774,00 грн. - загальна заборгованість, 15073,30 грн. - прострочені проценти.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1877,36 грн. (з розрахунку 62847,30 грн./ 101156,37 грн. х 3028,00 грн.= 1877,36 грн.).
Керуючись ст.ст. 4, 509, 526, 530, 536, 610-612, 625, 627, 629, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" 62847 (шістдесят дві тисячі вісімсот сорок сім) гривень 30 копійок заборгованості за кредитним договором №Z64.22119.008011442 від 12.05.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" 1877 (одну тисячу вісімсот сімдесят сім) гривень 36 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місце знаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11 , ЄДРПОУ 19390819.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 від 22.09.2016 року.
Суддя Волкова Н.Я.