Справа № 279/1990/24
провадження №2/279/995/24>
26 листопада 2024 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Шульги О.М., з секретарем Райвахівською Л.В., розглянувши у приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/1990/24 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Дубенчук Михайло Вікторович, до виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, вимоги за яким уточнила шляхом подання заяви від 01.04.2024 року, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько спадкодавець за законом ОСОБА_2 .
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, на належну спадкодавцю квартиру АДРЕСА_1 , що належала померлому згідно записів в погосподарській книзі № 14 за 2016 -2023 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , рік забудови 1968.
У встановленому законом порядку вона спадщину прийняла спільною реєстрацією та проживанням в силу ст. 1268 ЦК України, наслідком чого нотаріусом Коростенської районної нотаріальної контори заведено спадкову справу № 50/2022.
Відповідно до чинного законодавства України, особа, яка прийняла спадщину, є власником спадкового майна з дня відкриття спадщини.
Інтересу до спадкового майна вона не втратила, зареєстрована та проживає в даній квартирі, утримує її та сплачує комунальні послуги.
Також, на момент смерті спадкодавця в даній квартирі був зареєстрований її рідний брат ОСОБА_3 , який також спадщину прийняв. Однак, останнім була написана заява в органах нотаріату про відмову від спадкового майна на її користь, яка була зареєстрована 05.02.2022 року, тому нею не залучено до справи в якості відповідача ОСОБА_3 .
Інші спадкоємці за заповітом та законом, які прийняли спадщину відсутні, тому відповідачем зазначено виконавчий комітет Коростенської міської ради Житомирської області, який за певних умов має право на дане спадкове майно, так як воно знаходиться на її території.
Вказану квартиру було побудовано спадкодавцем, але останнім не було належним чином оформлено право власності на неї та не отримано відповідних документів, які б посвідчували це право.
Оскільки первинна реєстрація права власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 у встановленому порядку проведена не була, враховуючи, що реєстрація будинків органами БТІ па той час проводилася лише у містах і селищах міського типу, що було передбачено інструкцією від 31.01.1966 року Міністерства комунального господарства РСР «Про порядок реєстрації домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», то відповідно зазначений будинок в органах МБТІ зареєстрований не був, так як законодавством, яке було чинним на той час, не було передбачено реєстрацію в сільській місцевості нерухомого майна органами БТІ тому, відповідно до норм чинного законодавства, наведених вище, у неї виникла необхідність звернутися до суду для встановлення її права власності.
Нотаріус, відмовив в видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки, відповідно до п.4.14 Глави 10 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.
Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно у неї відсутній .
Тобто, вона позбавлена можливості зареєструвати право власності на спадкове майно за її спадкодавцем, так як власник повинен особисто звернутись до відповідного реєстратора з відповідною заявою.
Враховуючи, що за життя право власності на спадкове майно спадкодавець не зареєстрував, тобто, щодо неї створилась правова ситуація, що унеможливлює оформити спадщину в позасудовому порядку.
Просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 , що залишилась після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Одночасно просила звільнити її від сплати судового збору на підставі п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Сторони письмово повідомили про розгляд справи у їх відсутності, в зв'язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 75 років в с.Васьковичі Коростенського району Житомирської області помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 17.08.2021 року.
З довідки №169/11-13 виданої 18.12.2023 року старостою Васьковицького старостинського округу виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області слідує, що будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належав на праві особистої власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно запису в погосподарській книзі №14 за 2016-2023 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 . Рік забудови - 1968.
Позивач ОСОБА_1 , як дочка ОСОБА_2 , є спадкоємцем першої черги за законом.
Ступінь родинного зв'язку між позивачем та її спадкодавцем стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданим 10.08.1973 року Сарновицькою сільрадою Коростенського району Житомирської області.
Зміна прізвища позивача відбулась при укладенні шлюбу, що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 виданим 18.01.1997 року Васьковицькою сільською радою Коростенського району Житомирської області.
Частиною 1 ст. 1268, ч.1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно вимог частини 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
З довідки №59/11-13 виданої 12.02.2024 року старостою Васьковицького старостинського округу виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживав та був зареєстрований на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з померлим на день його смерті проживали і були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Отже, позивач є таким, що прийняв спадщину після смерті свого спадкодавця.
Одночасно з матеріалів справи слідує, що приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Неборачко І.В. за заявою позивача завдено спадкову справу №50/2022 щодо майна померлого ОСОБА_2 .
На неодноразову вимогу суду нотаріус копії матеріалів зазначеної спадкової справи не надав.
З листа приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Неборачко Ірини Віталіївни за №47/02-14/50/2022 від 07.02.2024 року слідує, що інший спадкоємець ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 , про що подав відповідну заяву, яка була зареєстрована 05.02.2022 року в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ за №117.
Одночасно з вказаного листа слідує, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину.
Статтею 1274 ЦК України визначено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-якого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 відмовлено, що слідує зі змісту листа нотаріуса від 07.02.2024 року. Підставою відмови зазначено відсутність документів, які б підтверджували право власності спадкодавця на вищевказане нерухоме майно.
Державна реєстрація права власності на вказану квартиру станом на 29.12.2012 року не проводилась, про що свідчить інформаційна довідка №318 від 23.01.2024 року видана начальником КП «Коростенське МБТІ» Житомирської обласної ради.
З технічного паспорту, виготовленого КП " Коростенське МБТІ" Житомирської обласної ради слідує, що інвентаризація квартири за адресою: АДРЕСА_2 проводилась 22.01.2024 року.
На час розгляду справи можливість державної реєстрації втрачена.
З роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених у Інформаційному листі від 16.05.2013 року “Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» слідує, що державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.
Порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність).
Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.
Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).
Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
Враховуючи те, що позивачем надано суду копію листа нотаріуса, яким відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове нерухоме майно і надано роз'яснення щодо підстав відмови, чим позивач підтвердила неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату, факт належності спадкового майна спадкодавцю позивача ніким не оспорено та не спростовано, тому позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню у порядку ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1217, 1223, 1268, 1270, 1274, 1296 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", ст.5 ЗУ «Про судовий збір», -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі ст.5 ч.1 п.9 Закону України "Про судовий збір".
Стягнути з виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, за ставками судового збору станом на день подання позовної заяви.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_6 виданий 03.10.1997 року Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_7 .
Представник позивача - адвокат Дубенчук Михайло Вікторович, місце знаходження: АДРЕСА_4 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №001122 від 31.10.2019 року.
Відповідач - Виконавчий комітет Коростенської міської ради Житомирської області, місце знаходження: 11501, м.Коростень, вул.Грушевського, 22, Житомирська обл., код ЄДРПОУ 13576977.
Суддя: Шульга О.М.