Справа №295/9977/24
Категорія 69
2/295/2506/24
20.11.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Карпішиної С.С., Білінської Л.С.,
представника позивача - адвоката Грішина Є.О.,
представника відповідача - адвоката Гарбузюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом про зміну розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26.12.2016 року, з 30% на 1/6 частину всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказує, що 26.12.2016 року Богунський районний суд м. Житомира прийняв рішення у справі №295/13289/16-ц, яким вирішив стягувати з нього на користь відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 30% зі всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 20.10.2016 року і до досягнення дитиною повноліття. За словами позивача, в травні 2017 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 , від якого мають спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З одруженням та народженням другої дитини у позивача його матеріальне становище відповідно також змінилося, оскільки з'явилися додаткові витрати на її утримання та утримання інших членів родини. Також позивач обтяжений додатковим утриманням іншої дитини від першого шлюбу його дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_6 . До того ж, на утриманні позивача перебувають і його батьки, які є особами пенсійного віку (пенсіонерами), та потребують додаткового догляду й матеріального забезпечення. Зокрема, батько позивача хворіє на тяжке онкологічне захворювання, переніс операцію та перебуває під постійним доглядом лікарів-онкологів, періодично проходить обов'язковий курс лікування. Будучи військовослужбовцем ЗСУ, позивач із початку 2014 року перебуває на виконанні бойових завдань по відсічі збройної агресії і захисту суверенітету та територіальної цілісності України на передовій. При виконанні бойових завдань неодноразово був поранений, через що має проблеми із здоров'ям. Все це також вимагає постійного додаткового фінансового навантаження та витрат.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 11 липня 2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.
Представником відповідача - адвокатом Гарбузюк О.В. надано відзив на позовну заяву, у якому остання просила відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень представник ОСОБА_2 зазначила, що позивачем не було долучено жодних доказів, які б підтверджували непрацездатність батьків, потребу у матеріальній допомозі та докази того, що позивач дійсно регулярно обтяжений витратами на утримання своїх батьків. З аналізу долучених до позовної заяви документів вбачається, що позивач є військовослужбовцем та виконував бойові завдання, отримавши поранення. Однак, доказів фактично понесеного фінансового навантаження та витрат, як зазначено у позовній заяві, позивачем долучено не було. На переконання представника, факт народження у платника аліментів дитини у іншому шлюбі без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів (а.с. 76-78).
Представник позивача - адвокат Грішин Є.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив їх задовольнити. Суду пояснив, що ОСОБА_1 вважає розмір стягуваних з нього аліментів несправедливо завеликим для інших його утриманців - дитини від другого шлюбу, падчерки, яка з ним проживає. Тому позивач просить зменшити розмір стягуваних аліментів, щоб всі були в рівних умовах. Також звертає увагу, що погіршився стан здоров'я позивача, який, крім цього, має онкохворого батька, котрий потребує додаткового догляду та відповідного матеріального забезпечення. Додав, що падчерка має біологічного батька, з якого стягуються аліменти.
У свою чергу представник відповідача - адвокат Гарбузюк О.В. в судовому засіданні надала пояснення про те, що відповідач несе також значне матеріальне навантаження задля забезпечення належного утримання дитини. Відтак зменшення розміру аліментів майже вдвічі суперечить інтересам дитини. Відповідач з дитиною наразі проживають за кордоном і аліменти є суттєвою матеріальною допомогою для дитини. Ще раз наголосила на відсутності доказів утримання батьків позивачем, доказів зміни майнового стану ОСОБА_1 , а також на тому, що зміна сімейного стану сама по собі за практикою Верховного Суду не є підставою для зменшення розміру аліментів.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у них докази, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26.12.2016 року у справі №295/13289/16-ц ухвалено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 30 % з усіх видів доходу щомісячно, починаючи з 20.10.2016 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 13).
18.05.2017 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. Прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_9 » (а.с. 17).
Згідно свідоцтва про зміну імені 27.07.2019 року ОСОБА_8 змінила прізвище на « ОСОБА_10 » (а.с. 18).
ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 19).
19.07.2018 року ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_11 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені (а.с. 72).
Крім цього, в обґрунтування підстав позову про зменшення розміру аліментів ОСОБА_1 посилався на погіршення стану свого здоров'я, на підтвердження чого надав, зокрема, довідку командира в/ч НОМЕР_1 від 16.04.2022 року про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), довідку командира в/ч НОМЕР_2 від 12.04.2023 року про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), консультаційний висновок спеціаліста від 12.03.2024 року (а.с. 23-25).
Як слідує зі змісту довідок, 08.03.2022 підполковник ОСОБА_1 отримав: мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, множинні забійні рани потиличної, скроневої ділянки справа та орбіти правого ока, акубаротравму; 06.08.2022 року отримав: закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку середнього ступеню важкості, множинні забійні рани волосяної частини голови, обширну гематому в ділянці лівого плеча, акубаротравму обох вух.
У консультаційному висновку спеціаліста за наслідками проведеного медичного огляду позивачу поставлено діагноз: енцефалопатію змішаного генезу (дисциркуляторна, післятравматична) з лікворо-динамічними порушеннями, помірно вираженими вестибуло-атактичними розладами, вегетосудинною нестійкістю, розсіяною неврологічною симптоматикою, стійкою цефалгією, вираженим церебрастенічним синдромом.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 23.09.2024 року за №275 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , який був звільнений наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №990 від 13.09.2024 року відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 141 СК України передбачено рівність прав та обов'язків щодо дитини.
У частині 2 статті 182 СК України зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства, стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Із вказаного слідує, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, платник аліментів вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у випадку, зокрема, погіршення стану його здоров'я та/або матеріального стану.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Представник відповідача зазначає у відзиві, що позивачем не надано доказів фактично понесеного фінансового навантаження та витрат у зв'язку з отриманими пораненнями.
Наведені вище доводи суд оцінює критично, оскільки вже з самих довідок командирів військових частин вбачається характер травм, отриманих ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання. Вказані травми самі по собі свідчать про погіршення (втрату) здоров'я позивача у зв'язку із травмами (їх наслідками).
Разом з цим суд пристає на доводи представника відповідача з приводу ненадання позивачем доказів на підтвердження погіршення свого матеріального становища, оскільки такі обставини не підтверджені відповідними належними й допустимими доказами.
З даного приводу суд враховує, що гр. ОСОБА_1 у 2016 році у справі №295/13289/16-ц визнав позовні вимоги та погодився сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 30% з усіх видів доходу щомісячно.
Безумовно необхідність подальшого лікування може призвести до додаткових витрат, проте доказування за цивільним процесуальним законодавством не ґрунтується на припущеннях. Так позивач, в разі звернення до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, повинен довести, що не зможе утримувати свого неповнолітнього сина на належному рівні та несе непропорційні його доходам певні необхідні надмірні додаткові витрати, тобто що його майновий стан після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів з урахуванням розміру його доходів на день розгляду цього спору погіршився. Відповідних доказів у розумінні ст. 76 ЦПК України до справи позивач всупереч свого процесуального обов'язку не надав.
Проте, зважаючи на погіршення стану здоров'я позивача як самостійну підставу для зміни розміру аліментів та народження дитини у шлюбі із ОСОБА_4 , а також на ту обставину, що на даний час з нього стягуються аліменти в розмірі 30% з усіх видів доходів на одну дитину, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для зменшення розміру аліментів.
З огляду на викладене, враховуючи усі встановлені в ході судового розгляду важливі обставини справи, а також відповідальність батьків за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог та стягнення на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Керуючись ст.ст. 141, 180-183, 192 СК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 76-82, 89, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26.12.2016 року у справі №295/13289/16-ц, та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 855,60 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя Д.В. Кузнєцов