ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.12.2024Справа № 910/12204/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України
до Фізичної особи-підприємця Лівшиць Антоніни Олександрівни
про стягнення 77 196, 95 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Лівшиць Антоніни Олександрівни (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 77 196, 95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1719/А від 01.05.2019 в частині сплати орендної плати, відшкодування спожитих комунальних послуг, податку на землю та за інженерне і господарське забезпечення орендованих приміщень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.10.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Карбишева Генерала, буд. 8-А, квартира 64, м. Київ, 02161, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, повязані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.
Суд також зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.10.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
01.05.2019 року між Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лівшиць Антоніною Олександрівною (далі - орендар) укладеного договір № 1719/А, умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно, що перебуває на балансі Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі - майно): корпус № 3-Б реєстровий номер 05416923.137.АААДЖЕ171, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 13, поверх 2, кімната 202, 204 загальною площею - 138, 66 кв.м, приведеною площею - 248, 20 кв.м., вартість якого згідно з висновком про вартість майна становить за незалежною оцінкою (залишкова вартість) станом на 28.02.2019 року - 831960, 00 грн, 1 кв.м. - 6000 грн (без ПДВ).
Крім того, 01.05.2019 між Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лівшиць Антоніною Олександрівною (орендар) складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення, розміщені за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 13, поверх 2, кімната 202, 204 загальною площею - 138, 66 кв.м.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2022 між Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лівшиць Антоніною Олександрівною (орендар) було укладено додаткову угоду до договору № 1719/А від 01.05.2019, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти договір № 1719/А від 01.05.2019 у новій редакції, а саме:
Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно, що перебуває на балансі Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі - майно): корпус № 3Б реєстровий номер 05416923.137.АААДЖЕ171, що розміщений за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд.13, поверх 2, кімната 204 загальною площею 55,1 кв.м, приведеною площею - 98,62 кв.м., ринкова (оціночна) вартість якого визначена на підставі звіту про оцінку Майна (частина 4 статті 8 Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ «Про оренду державного і комунального майна», становить станом на 31.08.2021 року - 470223 грн 1 кв.м. - 8533, 99 грн (сума без ПДВ).
Майно передається в оренду під офіс відповідно до інформаційного повідомлення про передачу майна в оренду без проведення аукціону (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.
Згідно п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції їх розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) становить за базовий місяць розрахунку листопад 2021 при 18 % орендній ставці під офіс в грн:
- за 1 м2 - 131, 76 грн;
- за все приміщення - 7259, 85 грн,
- ПДВ - 1451, 97 грн.
Разом до сплати за місяць - 8711, 82 грн.
Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця:
- відшкодування спожитих комунальних послуг - електроенергії, теплопостачання, водопостачання та водовідведення (додаток № 1 без ПДВ - ст. 188.1 ПКУ),
- відшкодування земельного податку (додаток № 2),
- вартість послуг з інженерного (обслуговування електро, -тепло, -водозабезпечення, вентиляційне обслуговування, обслуговування телефонного зв'язку тощо) і господарського (прибирання та охорона) забезпечення приміщень (додаток № 3).
За умовами п. 3.3. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Нарахування орендної плати та інших платежів згідно п. 3.1. договору здійснюються щомісячно станом на перше число місяця, наступного за розрахунковим, крім додатку № 4. Нарахування і оплата вартості послуг з інженерного і господарського забезпечення приміщень здійснюється в поточний місяць.
Орендар сплачує орендну плату та інші платежі згідно п. 3.1. договору, до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунків орендодавця. Орендодавець надсилає орендарю рахунки не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати платежу. Якщо орендар не розрахувався за комунальні послуги до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, орендар без попередження позбавляється електропостачання до погашення заборгованості.
У п. 3.5. договору сторони передбачили, що орендна плата та інші платежі згідно п.3.1 договору, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Цей договір діє до 31.08.2024. включно. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п. 12.1. договору).
Як зазначає позивач, протягом грудня 2023 року - серпня 2024 року відповідач користувався орендованими приміщеннями, споживав комунальні послуги (електропостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення), крім того, позивачем було надано відповідачу послуги інженерного та господарського забезпечення приміщень відповідача, на підтвердження чого позивачем додано до позовної заяви акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 12/2023 від 31.12.2023, № 01/2024 від 31.01.2024, № 02/2024 від 29.02.2024, № 03/2024 від 31.03.2024, № 04/2024 від 30.04.2024, № 05/2024 від 31.05.2024, № 06/2024 від 30.06.2024, № 07/2024 від 31.07.2024 та № 08/2024 від 31.08.2024, які підписані представниками сторін.
Крім того, позивачем відповідно до умов договору було виставлено відповідачу рахунки на сплату орендної плати, комунальних послуг, відшкодування земельного податку, тощо, а саме: № 36466-1409 від 31.12.2023, № 36463-1409 від 31.01.2024, № 36466-1409 від 31.01.2024, № 36463-1409 від 29.02.2024, № 36466-1409 від 29.02.2024, № 36463-1409 від 31.03.2024, № 36466-1409 від 31.03.2024, № 36461-1409 від 31.03.2024, № 36461-1409 від 30.04.2024, № 36463-1409 від 30.04.2024, № 36466-1409 від 30.04.2024, № 36461-1409 від 31.05.2024, № 36462-1409 від 31.05.2024, № 36463-1409 від 31.05.2024, № 36466-1409 від 31.05.2024, № 36461-1409 від 30.06.2024, № 36462-1409 від 30.06.2024, № 36463-1409 від 30.06.2024, № 36466-1409 від 30.06.2024, № 36461-1409 від 31.07.2024, № 36462-1409 від 31.07.2024, № 36463-1409 від 31.07.2024 № 36466-1409 від 31.07.2024, № 36462-1409 від 31.08.2024, № 36463-1409 від 31.08.2024, № 36461-1409 від 31.08.2024 та № 36466-1409 від 31.08.2024, факт отримання яких підтверджується підписом відповідача на корінцях рахунків.
Позивач зазначає, що відповідач порушуючи вимоги п. 3.3. договору, не здійснює оплату за інженерне та господарське забезпечення орендованих приміщень за періоди грудень 2023 - серпень 2024; відшкодування земельного податку за січень-серпень 2024, відшкодування комунальних послуг за березень-серпень 2024 року; орендної плати за травень - серпень 2024, за наданими позивачем рахунками, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить - 77 196, 95 грн., детальний розрахунок якої додано позивачем до позовної заяви.
Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 67/928 від 29.07.2024, в якій позивач просив відповідача погасити заборгованість, яка утворилась за договором № 1719/А від 01.05.2019, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.
Проте, відповідач відповідь на вказану претензію не надав, заборгованість не погасив.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов'язання зі сплати орендної плати, а також інших платежів (комунальні послуги, за інженерне та господарське забезпечення орендованих приміщень, відшкодування земельного податку тощо), передбачених пунктом 3.3 договору, належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 77 196, 95 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.
У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як встановлено судом вище, на виконання умов договору № 1719/А від 01.05.2019 орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення, розміщені за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 13, поверх 2, кімната 202, 204 загальною площею - 138, 66 кв.м, про що свідчить наявний у матеріалах справи підписаний обома сторонами акт приймання-передачі нерухомого майна від 01.05.2019 між Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лівшиць Антоніною Олександрівною (орендар) складено та підписано, відповідно до якого.
Крім того, як зазначено судом вище, в подальшому, сторонами шляхом укладення 01.01.2022 додаткової угоди до договору № 1719/А від 01.05.2019 було викладено договір № 1719/А від 01.05.2019 у новій редакції, зокрема п. 1.1. договору, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно, що перебуває на балансі Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі - майно): корпус № 3Б реєстровий номер 05416923.137.АААДЖЕ171, що розміщений за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд.13, поверх 2, кімната 204 загальною площею 55,1 кв.м, приведеною площею - 98,62 кв.м.
Згідно п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції їх розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) становить за базовий місяць розрахунку листопад 2021 при 18 % орендній ставці під офіс - 8711, 82 грн.
Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця:
- відшкодування спожитих комунальних послуг - електроенергії, теплопостачання, водопостачання та водовідведення (додаток № 1 без ПДВ - ст. 188.1 ПКУ),
- відшкодування земельного податку (додаток № 2),
- вартість послуг з інженерного (обслуговування електро, -тепло, -водозабезпечення, вентиляційне обслуговування, обслуговування телефонного зв'язку тощо) і господарського (прибирання та охорона) забезпечення приміщень (додаток № 3).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору № 1719/А від 01.05.2019 (в редакції додаткової угоди від 01.01.2022) в період з грудня 2023 року по серпень 2024 року були надані відповідачу послуги з оренди майна, комунальні та інші послуги визначені договором, а відповідачем прийняті такі послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 12/2023 від 31.12.2023, № 01/2024 від 31.01.2024, № 02/2024 від 29.02.2024, № 03/2024 від 31.03.2024, № 04/2024 від 30.04.2024, № 05/2024 від 31.05.2024, № 06/2024 від 30.06.2024, № 07/2024 від 31.07.2024 та № 08/2024 від 31.08.2024, які підписані представниками сторін, а також виставленими відповідачу рахунками на сплату орендної плати, комунальних послуг, відшкодування земельного податку, тощо, факт отримання яких підтверджується підписом відповідача на корінцях рахунків.
Відповідно до п. 3.3. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Нарахування орендної плати та інших платежів згідно п. 3.1. договору здійснюються щомісячно станом на перше число місяця, наступного за розрахунковим, крім додатку № 4. Нарахування і оплата вартості послуг з інженерного і господарського забезпечення приміщень здійснюється в поточний місяць.
Проте, відповідачем в порушення вимог п. 3.3. договору, не здійснено оплату за інженерне та господарське забезпечення орендованих приміщень за період з грудня 2023 по серпень 2024; відшкодування земельного податку за січень-серпень 2024, відшкодування комунальних послуг за березень-серпень 2024 року; орендної плати за травень - серпень 2024, за наданими позивачем рахунками, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 77 196, 95 грн.
Житлово-комунальні послуги, відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцями комунальних послуг є, зокрема: послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: 1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; 2) міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; 3) ліквідацію наслідків аварії.
Суд зазначає, що відповідач користувався комунальними послугами та отримував інші послуги з утримання орендованого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд.13, які надавалися позивачем, при цьому, заяви про відмову від користування послугами відповідач не подавав, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг від відповідача не надходило, а отже, відповідно до частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України, він зобов'язаний відшкодувати вартість отриманих послуг, що і є предметом позовної заяви, а тому вимоги позивача про відшкодування її вартості є правомірними.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно абз. 2 п. 3.3. договору, орендар сплачує орендну плату та інші платежі згідно п. 3.1. договору, до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунків орендодавця. Орендодавець надсилає орендарю рахунки не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати платежу. Якщо орендар не розрахувався за комунальні послуги до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, орендар без попередження позбавляється електропостачання до погашення заборгованості.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, враховуючи умови п.п 3.1. та 3.3. договору у редакції додаткової угоди, починаючи з 21 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим відбувалося прострочення виконання грошового зобов'язання зі слати орендної плати та інших платежів визначених договором.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умови договору № 1719/А від 01.05.2019 в частині сплати орендної плати, відшкодування спожитих комунальних послуг, податку на землю та за інженерне і господарське забезпечення орендованих приміщень, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 77 196, 95 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України - задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лівшиць Антоніни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) на користь Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (вул. Казимира Малевича, буд. 11, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код - 05416923) 77 196 (сімдесят сім тисяч сто дев'яносто шість) грн 95 коп. - заборгованості та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя С. О. Щербаков