Справа № 346/983/24
Провадження № 2/191/635/24
11 грудня 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Окладнікової О.І.,
за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Коломийської міської ради, про визначення місця проживання малолітніх дітей разом із батьком,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Коломийської міської ради, у якому просив визначити місце проживання малолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ним.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 09 серпня 2023 року шлюб між ним та відповідачкою розірвано, що підтверджується рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 191/2944/23. Від спільного подружнього проживання у них народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Через російську агресію, війну в Україні, так як Луганську область окуповували та бомбили російські війська, вони з відповідачкою, були змушені переїхати проживати в Івано-Франківську область у місто Коломия та орендували квартиру по АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Однак спільне сімейне життя у них не склалося, вони з відповідачкою не змогли дійти згоди навіть при вирішенні простих побутових питань. Кожен з них має протилежні погляди на шлюб, сім'ю, відповідачка не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у нашій сім'ї, не може підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Між ними часто виникали різного роду непорозуміння, сварки та суперечки, під час яких відповідачка нецензурно ображала мою честь і гідність людини, в присутності дітей, що негативно впливало на моє здоров'я та виховання спільних дітей. Пізніше позивачу стало відомо, що відповідачка, знайшла собі іншого чоловіка, з яким має намір створити нову сім'ю. Із лютого місяця 2023 відповідачка фактично залишила дітей з позивачем, та пішла проживати до іншого чоловіка на орендовану ним квартиру у місті Коломия, не повідомивши адреси свого проживання ні мені, ні дітям. Відповідачка пізніше повідомила, що подала заяву до суду на розірвання шлюбу. По телефону відповідачка спілкується з дітьми, будь-яких перешкод у побаченні з дітьми вдома чи в школі позивач їй не чинить. 21 червня 2023 року відповідачка ОСОБА_2 у приватного нотаріуса Базюк Т.В. подала заяву про те, що їхні малолітні діти перебувають, на повному постійному фінансовому і матеріальному утриманні ОСОБА_1 . Діти постійно проживають з позивачем та його сестрою ОСОБА_5 , яка фактично замінила їм матір, у АДРЕСА_1 . Відповідачка за даною адресою зареєстрована, але фактично не проживає. Вказане підтверджується довідкою № 1 від 25.01.2024 р., виданою ТзОВ «КОЛОМИЯ ЛЮКС-СЕРВІС». Позивач та його сестра, ОСОБА_5 , постійно відводять та забирають дітей зі школи та дитячого садка, цікавляться навчальним процесом, відвідують батьківські збори. Дана обставина підтверджується довідкою, виданою директором Коломийського ліцею № 4 імені Сергія Лисенка № 45/03-16 від 06 лютого 2024 року. Позивач спиртні напої чи наркотичні препарати не вживає, будь - яких інших шкідливих звичок не має, працює, забезпечує дітей всім необхідним, у домі створені всі необхідні умови для проживання дитини, її гармонійного психологічного розвитку, тут їм забезпечений рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Позивач хоче, щоб його діти і в подальшому проживали разом з ним, тому що з ним вони проживають в атмосфері любові, турботи, захисту, не голодні і завжди під наглядом. Вважає, що проживання дітей з ним буде відповідати принципу «забезпечення найкращих інтересів дитини».
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.04.2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Позивач у судове засідання не з'явився, раніше подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, раніше подала заяву про розгляд без її участі. Заявлені позовні вимоги визнала повністю, не заперечувала проти їх задоволення.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, згідно листа просив розглянути справу за відсутності представника.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.08.2023 року було розірвано шлюб укладений 18.03.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.13-14).
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10) та ОСОБА_4 (а.с.11).
З копії довідки від 17.08.2022 року №2616-5002018148 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , та фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 (а.с.8).
Згідно із копією довідки від 17.08.2022 року №2616-5002018004 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , та фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 (а.с.9).
21.06.2023 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області було засвідчено справжність підпису ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 у заяві, зміст якої викладено наступним чином: «Я, мати, законний представник, ОСОБА_2 , даною заявою повідомляю, що мої малолітні діти: донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (двадцять третього липня дві тисячі шістнадцятого) року народження; та/або син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебувають на повному (постійному) фінансовому і матеріальному утриманні мого чоловіка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Мені, ОСОБА_2 , нотаріусом роз'яснено, що відповідно до статті 78 Закону України "Про нотаріат" нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою» (а.с.12).
Відповідно до копії довідки Коломийського ліцею №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради від 06.02.2024 року за №45/03-16, яка видана ОСОБА_1 , про те що його діти відвідують Коломийську філію №20 Коломийського ліцею №4 імені Сергія Лисенка: донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , учениця 2 класу, з вересня 2022 року, та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , група молодшого дошкільного віку « ОСОБА_6 », з листопада 2022 року. Батько ОСОБА_1 та тітка ОСОБА_5 , приймають активну участь у вихованні дітей, приводять (забирають) в садочок та школу, батько відвідує батьківські збори і заходи, що відбуваються за участю дітей (а.с.15).
Згідно із довідкою ТОВ «Коломия люкс-сервіс» від 25.01.2024 року за №1 вона видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований у будинку АДРЕСА_4 , про те, що, згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.08.2022 №2616-5002018148 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.08.2022 №2616-5002018109, від 17.08.2022 №2616-5002018049, від 17.08.2022 №2616-5002018004; від 22.05.2023 №2616-7001790595 зареєстровані та фактично проживають неповнолітні діти, дружина та сестра: дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , сестра - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , паспорт - НОМЕР_3 , дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , паспорт - НОМЕР_4 , також встановлено, що дружина зареєстрована, але фактично не проживає (а.с.16).
Згідно із актом №3 обстеження умов проживання від 21.06.2024 року комісією у складі зав.сектору відділу «ССД» г.Мисливчук, головних спеціалістів відділу «ССД» Л.Бирчак та І.Перцович, на підставі ухвали від 26.04.2024 року (справа №346/983/24) Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з метою обстеження умов проживання малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 біля батька проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Житло розміщене на 5 поверсі 5 поверхового будинку, складається з 1 кімнати з вигодами. Опалення автономне. Орендована квартира. Умови проживання добрі. Кімната об лаштована меблями та побутовою технікою. Чисто, охайно. Діти мають місце для сну, відпочинку. Забезпечені одягом. Харчуванням. Діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відвідують Коломийську філію №20 Коломийського ліцею №4. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Сім'я є ВПО з Луганської області с.Веселе. Винаймають житло з серпня 2022 року. Батько є військовослужбовцем. На даний час проходить ВЛК. Батьки дітей розлучені з 2023 року. Мати дітей ОСОБА_2 проживає окремо в селі Королівка. Створені належні умови для проживання та утримання малолітніх дітей біля батька ОСОБА_1 (1992 р.н) (а.с.50).
Відповідно до витягу рішенням №180 від 21.08.2024 року Коломийська міська рада вирішила затвердити висновок про доцільність визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.51).
Відповідно до затвердженого Коломийською міською радою висновку орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.52-53).
Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктами 1 та 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
За правилами ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1-3 ст.157СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно ч.1, 2 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
За ч.1, 2 статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Тлумачення ч.1 ст.161СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
При визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог ст.3 Конвенції про права дитини.
Враховуючи вимоги ст. 51 Конституції України, ст.3, 9, 18 Конвенції про права дитини, ст. 7 СК України, а також положення прецедентної практики Європейського суду з прав людини, при вирішенні справи, зокрема, про визначення місця проживання дитини встановлення обставин, які, на думку суду, забезпечують найкращі інтереси дитини та зазначення указаних обставин у відповідному рішенні є обов'язком суду.
При вирішенні спорів про визначення місця проживання (фізичну опіку та контроль) підлягають врахуванню: 1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; 2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; 3) бажання батьків бути опікунами; 4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів тощо; 5) бажання дитини.
Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об'єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновки органу опіки та піклування (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі №352/2324/17).
Аналіз національного законодавства вказує на те, що втручання суду у вирішення питання щодо місця проживання дитини має відбуватись у крайніх випадках, за наявності спору між батьками, задля сторонньої оцінки обставин, що визначені ч.2 ст.161 СК України.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод та інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Спір це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, який виникає внаслідок різного розуміння ними взаємних прав та обов'язків, що перешкоджає їх реалізації, та у якому кожен з учасників захищає свої права.
Згідно із частинами 4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно ч.6 статті 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Суд не приймає до уваги поданий до суду висновок органу опіки та піклування, що був затверджений рішенням Коломийської міської ради №180 від 21.08.2024 року, згідно якого він вважає за доцільне проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки він є недостатньо обґрунтованим та суперечливим. Зокрема, у висновку орган опіки та піклування зазначає про те, мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , підтверджує, що малолітні діти перебувають на повному постійному фінансовому і матеріальному утриманні батька дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак це твердження взяте виключно з її нотаріально посвідченої заяви від 21.06.2023 року, та у висновку взагалі відсутня інформація що представник органу опіки та піклування спілкувався з ОСОБА_2 з приводу цього питання. Також у висновку вказано, що фактично малолітні діти проживають з батьком та тіткою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , в орендованій квартирі АДРЕСА_5 , хоча у акті №3 обстеження умов проживання сім'ї вказано, що за цією адресою проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Інформація про проживання ОСОБА_5 у вказаному акті відсутня.
Крім того, згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду 27.05.2024 року, щодо вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками та повістки про виклик до суду на 21.05.2024 року, які були направлені за адресою: АДРЕСА_6 , ОСОБА_2 отримала вказані документи особисто (а.с.37).
Також відповідач у своїй заяві про розгляд справи без її участі від 10.07.2024 року, що надійшла на електронну пошту суду 11.07.2024 року, зазначала адресу проживання АДРЕСА_1 , та, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення (а.с. 38).
Ще суд звертає увагу на те, що у рішенні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.08.2023 року у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу зазначено, що позов обґрунтований крім іншого тим, що «малолітні діти, станом на сьогодні, постійно живуть із своїм батьком та перебувають на його повному, постійному фінансовому і матеріальному утриманні. Тому цивільного спору на даний час щодо визначення місця проживання дочки і сина не має. Вказане стверджується нотаріально завіреною заявою від 21.06.2023 року».
Таким чином, судом встановлено, що спір між сторонами щодо місця проживання дітей відсутній, так як мати не заперечувала та не заперечує проти проживання дітей з батьком, а тому підстав для судового захисту прав дітей шляхом визначення їх місця проживання з батьком суд не вбачає та приходить до висновку про відмову у задоволенні даного позову.
Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355 ЦПК України, суд
відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Коломийської міської ради, про визначення місця проживання малолітніх дітей разом із батьком.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всі учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Повне рішення складено 20.12.2024 року.
Суддя О.І. Окладнікова