Справа № 211/4381/24
Провадження № 1-кп/211/542/24
20 грудня 2024 р. м. Кривий Ріг
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 23 в місті Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041720000759 від 10.06.2024, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу, Криворізького району Дніпропетровської області, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не має, місця реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
-05.12.2022 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 190 ч. 1 КК України до 200 годин громадських робіт; покарання не відбуте;
-29.04.2024 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 125 ч. 1 КК України до 240 годин громадських робіт; покарання відбуте частково, не відбуто 192 години громадських робіт,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи те, що з 24.02.2022 Указом Президента України за № 64/2022 введено на території України воєнний стан, вчинив корисливе кримінальне правопорушення проти власності в умовах воєнного стану за таких обставин.
10 червня 2024 року приблизно об 11:00 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував поблизу дачного будинку АДРЕСА_3 . У цьому місці та у цей час у нього раптово виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, скориставшись відсутністю свідків, ОСОБА_4 за рахунок власної фізичної сили відчинив хвіртку, яка огороджувала територію дачного домоволодіння, та проник на його територію. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 підійшов до відкритої альтанки, яка мала вільний доступ, та намагався викрасти майно, яке належало потерпілому ОСОБА_5 , а саме: стару радянську пательню, яка не становить для потерпілого матеріальної цінності, мобільний телефон «Oppo A76» СРН2375, 4/128 Гб, сріблясто-блакитного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №2913/24 від 13.06.2024, становить 4082,60 грн; болгарку (кутошліфувальну машинку) марки «Протон», МШУ-125/900, №1016 169586 1406, вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №2913/24 від 13.06.2024, становить 566, 64 грн; мобільний телефон «Samsung Galaxy A10», SM-A105F/DS синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №2913/24 від 13.06.2024, становить 1083,29 грн. Загальний розмір заподіяної матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5 склав 5732,53 грн. Однак довести до кінця свій злочинний умисел ОСОБА_4 до кінця не зміг, оскільки був зупинений потерпілим.
Таким чином, дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, які полягають в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила всіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати. Підтвердив, що кримінальне правопорушення вчинив за обставин, наведених у обвинувальному акті та показання дає добровільно, заяв по застосування заборонених методів зі сторони обвинувачення від нього не надходило.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду повідомлений належним чином, подав заяву про здійснення провадження без його участі.
Прокурор заявив клопотання про застосування положень частини 3 статті 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення визнає повністю.
Обвинувачений дане клопотання підтримав.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та беззаперечно, його показання відповідають суті обвинувачення, фактичні обставини не оспорюються, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння кримінальних правопорушень, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив кримінального правопорушення, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності; обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за доцільне не досліджувати у повному обсязі докази відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, без проведення допиту свідків, дослідження письмових матеріалів провадження в повному обсязі, обмежившись дослідженням матеріалів, що стосуються речових доказів та даних, які характеризують особу обвинуваченого.
Судом встановлено, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст такого порядку та у суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін, обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює обмеження у подальшому оскарженні цих обставин в апеляційному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_4 надав показання, згідно з якими не заперечував, що на початку червня 2024 року у денний час доби він кормив собак на «Батуринській», повертався додому через дачний кооператив. Проходячи повз одну із дач, побачив, що хвіртка не зачинена, зайшов попити води та побачив, що в альтанці лежать мобільні телефони і болгарка. Вказані речі він поклав у пакет, але його побачили господарі і викликали поліцію. У вчиненому щиро розкаюється.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, безпосередньо допитавши у судовому засідання обвинуваченого та потерпілу, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку по те, що ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила всіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
При вирішенні питання відносно призначення покарання, суд керується статтями 50, 65 КК України в частині законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання та досягнення мети його призначення.
При призначенні покарання суд виходить з вимог закону щодо достатності покарання для виправлення особи, запобігання скоєнню ним нових кримінальних правопорушень, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України віднесено до тяжких злочинів.
Дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд установив, що він раніше судимий (а.п. 64-67), неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності (а.п. 83-88), за місцем проживання характеризується негативно (а.п. 73), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 69, 71), на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не має, не працює, іншою суспільно корисною працею не займається.
Згідно з досудовою доповіддю, складеною Довгинцівським РВ філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , характеризується посередньо, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий. Орган з питань пробації вважає, що виправлення особи не можливе без здійснення цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
Обставинами, які обтяжують покарання на підставі ст. 67 КК України - рецидив злочину.
Підстав для застосування ст. 69 КК України не встановлено.
З огляду на наведене, ураховуючи всі зазначені вище обставини в їх сукупності, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень останньому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 4 ст. 185 КК України, з урахуванням ч. 3 ст. 68 КК України, у виді позбавлення волі.
Витрати, пов'язані із залученням експертів, відсутні
Питання відносно речових доказів суд вирішує відповідно до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України та вважає, що мобільний телефон «Oppo A76» СРН2375, 4/128 Гб, сріблясто-блакитного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , болгарка (кутошліфувальну машинку) марки «Протон», МШУ-125/900, № НОМЕР_5 , мобільний телефон «Samsung Galaxy A10», SM-A105F/DS синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , підлягають залишенню у власника ОСОБА_5 .
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні було обрано у виді нічного домашнього арешту по 05 вересня 2024 року, в ході судового розгляду не був продовжений.
Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 374, 394 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 72 КК України невідбуте покарання за вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.04.2024 за ч. 1 ст. 125 КК України у виді 192 (ста дев'яноста двох) годин громадських робіт, перевести в покарання у виді 24 (двадцяти чотирьох) днів позбавлення волі.
На підставі частини 1 статті 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.04.2024, а саме у виді 20 (двадцяти) днів позбавлення волі, та визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 20 (двадцяти) днів позбавлення волі.
Запобіжний захід не продовжувався.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з дня фактичного затримання після набрання вироком законної сили в порядку виконання вироку суду.
Речові докази: мобільний телефон «Oppo A76» СРН2375, 4/128 Гб, сріблясто-блакитного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ; болгарку (кутошліфувальну машинку) марки «Протон», МШУ-125/900, № НОМЕР_5 ; мобільний телефон «Samsung Galaxy A10», SM-A105F/DS синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , повернуті на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 за розпискою на підставі постанови від 10.06.2024, - залишити у їх власника.
Матеріали кримінального провадження №12024041720000759 від 10.06.2024 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №211/4381/24, провадження № 1-кп/211/542/24.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою статті 394 КПК України.
Відповідно до частини другої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вступна та резолютивна частина вироку проголошена 20 грудня 2024 року відповідно до ч.15 ст.615 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1