Справа № 620/7299/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дар'я ВИНОГРАДОВА
18 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 р. у справі (сформована за змішаною формую, частина документів в електронному вигляді та частина у паперовій) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду через електронний суд з адміністративним позовом до Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якому просить:
-визнати протиправною відмову Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області надати на адвокатський запит, поданий 16 лютого 2024 року за вих. №1-160224 адвокатом Марченко Поліною Вікторівною в інтересах ОСОБА_1 , інформацію про зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальні провадження, пов'язані з посяганням на життя та здоров'я військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) під час несення ними служби у складі прикордонних нарядів з охорони державного кордону у зоні їх відповідальності у період з 01 червня 2022 р. по 03 липня 2023 р., про що повідомлено листом Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 21 лютого 2024 року №3841/124/46-2024;
-зобов'язати Новгород-Сіверський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області надати на адвокатський запит, поданий 16 лютого 2024 року за вих. №1-160224 адвокатом Марченко Поліною Вікторівною в інтересах ОСОБА_1 , інформацію про зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальні провадження, пов'язані з посяганням на життя та здоров'я військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) під час несення ними служби у складі прикордонних нарядів з охорони державного кордону у зоні їх відповідальності у період з 01 червня 2022 р. по 03 липня 2023 р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.02.2024 адвокатом Марченко П.В., у порядку статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», було надіслано запит в інтересах ОСОБА_1 (на підставі договору про надання правової допомоги від 11.07.2023) до Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про надання інформації про зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальні провадження пов'язані з посяганням на життя та здоров'я військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) під час несення ними служби у складі прикордонних нарядів з охорони державного кордону у зоні їх відповідальності у період з 01.06.2022 по 03.07.2023, яке залишилось без належної відповіді, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 р (прийнято в порядку спрощенного провадження) у задоволені позовних вимог відмовлено.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та зазначив наступне.
Так, інформацією, яка містить таємницю досудового розслідування, є та, яку було створено або одержано відповідачем у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Доступ до такої інформації мають учасники кримінального провадження та інші особи.
Так, КПК України регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників кримінального провадження з інформацією, створеною (одержаною) у ході досудового розслідування та судового провадження відповідної кримінальної справи. А тому доступ учасників кримінального провадження, до яких належить, зокрема, адвокат, до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового розслідування, забезпечується в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.
Інші особи, які не є учасниками кримінального провадження, можуть реалізувати своє право на отримання відповідної інформації за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 222 КПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 08.04.2020 у справі № 826/7244/18, яку суд першої інстанції прийняв до уваги.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 відкрито провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції.
Після надходження справи до суду апеляційної інстанції справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про правильність висновків суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини встановлені судом.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що адвокат Марченко Поліна Вікторівна, в інтересах ОСОБА_1 , діючи на підставі договору про надання правової допомоги від 11.07.2023 № 110723-1, звернулась 16.02.2024, у порядку статтей 20 та 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з адвокатським запитом № №1-160224, у якому вона просила надати інформацію про зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальні провадження, пов'язані з посяганням на життя та здоров'я військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) під час несення ними служби у складі прикордонних нарядів з охорони державного кордону у зоні їх відповідальності у період з 01.06.2022 по 03.07.2023. Крім того, просила надати запитувану інформацію у формі: 1) таблиці із зазначенням: номеру кримінального провадження, дати та часу реєстрації; фабули кримінального правопорушення; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення; - контактні дані посадових осіб, уповноважених здійснювати досудове розслідування у відповідному кримінальному провадженні, або 2) витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію відповідного кримінального провадження. Вказану інформацію адвокат просила надіслати на її електронну адресу та засобами поштового зв'язку.
Новгород-Сіверський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області листом від 21.02.2024 вих № 3841/124/46-2024 повідомив Марченко П.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про наступне «… ОСОБА_1 визнана потерпілою у кримінальному провадженні № 12023270320000353 від 03.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 115 КК України, а тому інформацію, запитувану у адвокатському запиті, надати не є можливим, так як вона не стосується вказаного кримінального провадження».
До вказаної відповіді відповідач долучив витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023270320000353 від 03.07.2023.
Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ч.1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що заяви органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Частиною 4 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації врегульовані законами України від 2 жовтня 1992 року №2657-XІІ "Про інформацію" (далі - Закон №2657-XІІ), Про доступ до публічної інформації від 13 січня 2011 року №2939-VІ (далі - Закон №2939-VІ) та іншими нормативно-правовими актами.
Частина 1 ст.3 Закону №2657-XІІ встановлює право кожного на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Відповідно до ст.1 Закону №2939-VI публічна інформація -це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (пункт 1 частини першої статті 3, пункт 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VІ).
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації згідно з ч.1 ст.12 Закону є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
За змістом наведених статей можна виділити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.
Одним із способів доступу до інформації відповідно до п.2 ч.2 ст.5 Закону №2939-VI є надання її за відповідними запитами.
Згідно з ч.1 ст.19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
П.6 ч.1 ст.14 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовано Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон №5076-VI).
Статтею 1 Закону №5076-VI визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Положеннями статті 20 Закону № 5076-VI визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
У свою чергу, згідно із статтею 24 Закону №5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Згідно із частиною третьою статті 24 Закону №5076-VI відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Із системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право звертатися з адвокатськими запитами згідно договору про надання правової допомоги. При цьому, орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому направлено належним чином оформлений адвокатський запит, зобов'язаний надати запитувану інформацію та копії документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Висновки суду.
Отже, із системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право звертатися з адвокатськими запитами згідно договору про надання правової допомоги. При цьому, орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому направлено належним чином оформлений адвокатський запит, зобов'язаний надати запитувану інформацію та копії документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Матеріалами справи підтверджено, що адвокат посилаючись на положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» просив надати його клієнту інформацію щодо кримінальних проваджень відносно інших осіб, а не відносно клієнта.
Вказана обставина підтверджена певними доказами і не оспорюється сторонами, а саме те, що ОСОБА_1 визнана потерпілою у кримінальному провадженні № 12023270320000353 від 03.07.2023, а інформацію, яку просили у запиті надати, стосується іншого кримінального провадження, де позивачка потерпілою не визнавалась.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини та наведені норми закону, колегія суддів погоджується з висновками суду про необґрунтованість позовних вимог, оскільки КПК України регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників кримінального провадження з інформацією, створеною (одержаною) у ході досудового розслідування та судового провадження відповідної кримінальної справи, через що доступ учасників кримінального провадження, до яких належить, зокрема, адвокат, до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового розслідування, забезпечується в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Тобто, інші особи, які не є учасниками кримінального провадження, можуть реалізувати своє право на отримання відповідної інформації за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 222 КПК України.
Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, доводи апелянта колегія суддів вважає такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Позивачем не доведено протиправність дій відповідача.
Крім того, надаючи оцінку всім іншим доводам апелянта, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 р. - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк