Справа № 320/15599/24 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.
18 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 77% від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.12.2021 № 17615 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 77% від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.12.2021 № 17615 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо не здійснення позивачу перерахунку пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 є протиправними.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.12.2021 № 17615, починаючи з 01.04.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.12.2021 №17615, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням проведених раніше виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у проведені перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 у розмірі 77% сум грошового забезпечення, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не повністю з'ясовано усі фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належну правову оцінку наявними у матеріалах справи доказам.
Апелянт стверджує, оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії. Таким чином, дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 77% до 70% від сум грошового забезпечення є протиправними.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у складі судді-доповідача ОСОБА_2., суддів Заїки М.М., Шведа Е.Ю. відкрито апеляційне провадження, встановлено строк, протягом якого учасники справи можуть подати відзив на апеляційну скаргу.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 29 жовтня 2024 року № 3148/0/15-24 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді ОСОБА_2.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024, справа №320/15599/24 передана судді-доповідачу - Кузьмишиній О.М.
Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М. та суддів Заїки М.М., Карпушової О.В. від 28 листопада 2024 року прийнято справу №320/15599/24 до свого провадження; призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 13 грудня 2024 року.
Від представника Головного управління ПФУ в м. Києві відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки позивач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Розрахунком пенсії за вислугу років у пенсійній справі 2601019182 підтверджується, що пенсія позивача призначена (обчислена) з 01.08.2012 із таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 1890,00 грн, оклад за військове звання - 135,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 40% - 810,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення (робота з таємн.виробами, носіями док 15%; надбавка за особливо важливі завдання 100%; премія 90%) - 4317,67 грн. Основний розмір пенсії 77% грошового забезпечення.
Із наданих до суду першої інстанції розрахунків станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.02.2024 вбачається, що основний розмір пенсії позивача становить 70%.
Позивачу видана ІНФОРМАЦІЯ_2 довідка від 28.12.2021 №17615 про грошове забезпечення для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії. Вказана довідка надіслана/подана до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що не заперечується відповідачем.
Позивач 02.02.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом від 04.03.2024 № 7935-5821/Є-02/8-2600/24 відповідачем повідомлено позивача, що рішеннями Окружною адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 та від 14.05.2019 у справі № 820/12704/18 визнано протиправними та нечинними, зокрема, пункти 1, 2, 3 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45. Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із законом №2262-XII, у тому числі, на підставі повторно виданих уповноваженими органами силових міністерств та відомств довідок з оновленим розміром грошового забезпечення, після дати набрання вказаними рішеннями суду законної сили, не приймалося.
У зв'язку з наведеним, відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 згідно довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 №17615 від 28.12.2021, оформленої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з 05.03.2019 - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704, відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, а також те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 подано оновлену довідку від 28.12.2021 № 17615 із такими складовими до пенсійного органу, а тому відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), що є підставою для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі вказаної довідки та зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі оновленої довідки, з урахуванням виплачених сум.
Відмовляючи в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача в розмірі 77% від сум грошового забезпечення, суд першої інстанції дійшов висновку, що така вимога є передчасною, оскільки позивачу відповідний перерахунок на підставі нової довідки ще не був здійснений, відповідно в цій частині права позивача не порушені. Підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку та виплаті перерахованих сум на виконання цього рішення будуть порушені, на момент вирішення даного спору, у суду відсутні. Позивачем до позовної заяви не надано доказів призначення пенсії позивача, виходячи з 77% від сум грошового забезпечення.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Ключовим правовим питанням у межах даної апеляційної скарги, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії в ромірі 77% від суми грошового забезпечення.
Із листа-відповіді Головного управління ПФУ в м. Києві від 04.03.2024 №7935-5821/Є-02/8-2600/24 вбачається, що останній відмовив позивачу у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів, які визначають механізм перерахунку пенсій відповідних категорій військовослужбовців, тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що оскільки відповідний перерахунок на підставі нової довідки ще не був здійснений, в цій частині права позивача не порушені.
Так, станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин, відповідачем не здійснено перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.12.2021 № 17615, унаслідок чого й виник цей спір.
Таким чином, відповідач не вирішував питання про відсотковий розмір пенсії, з урахуванням яких має бути проведений перерахунок пенсії позивача, а тому такі вимоги є передчасними.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки позивача, а тому відсутні підстави вважати, що права ОСОБА_1 у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у задоволенні оскаржених позивачем позовних вимогах слід відмовити, як передчасних.
Відтак, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду в оскаржуваній частині, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції в зазначеній частині у взаємозв'язку з обставинами справи.
Таким чином, вимоги позивача в цій частині є передчасними, фактично стосуються можливого порушення права позивача на майбутнє, а тому суд першої інстанції правильно відмовив у їх задоволенні.
Крім того, колегія суддів відзначає, що відповідач, під час обрахунку пенсії за попередні періоди, дійсно зменшив розмір пенсії, втім, суд апеляційної інстанції не приймає такі доводи до уваги, виходячи із наступного.
Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У разі, коли суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Тобто, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, суд не наділений повноваженнями підміняти собою суб'єкт владних повноважень при прийнятті певного рішення та не може втручатись у дискреційні повноваження такого суб'єкта.
Тому, колегія суддів дійшла висновку, що на теперішній час позовні вимоги в частині щодо зобов'язання відповідача перерахувати та вплатити пенсію в розмірі 77% від суми грошового забезпечення є передчасними і, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи із завдань адміністративного судочинства не можуть бути задоволені, оскільки судовому захисту підлягають виключно порушені права, а не захист права на майбутнє.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в його оскаржуваній частині є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив заяву відповідно з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №320/15599/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
О.В.Карпушова