Справа № 308/6433/24
18 грудня 2024 року м.Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Дегтяренко К.С.
секретар судового засідання Чейпеш В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовною заявою представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Касир Ігора Михайловича до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору на стороні відповідача відділ державної виконавчої служби у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту,-
встановив:
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Касир Ігора Михайловича до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору на стороні відповідача відділ державної виконавчої служби у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Позовну заяву мотивує тим, що 25 вересня 2008 року ОСОБА_1 та закрите акціонерне товариство КБ «Приватбанк» правонаступником якого є публічне АТ КБ «Приватбанк» уклали договір іпотеки , за умов якого іпотекодавець надав в іпотеку належне йому майно за адресою АДРЕСА_1 .
16 березня 2011 року міським відділом державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, правонаступником якого є відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на підставі постанови номер 8-24240335 від 04 березня 2011 року накладено арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
13 жовтня 2016 року право власності на вищезазначене майно було зареєстровано за банком на підставі Договору іпотеки(реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно:1060165821248, номер запису про право власності 16996004 від 13 жовтня 2016 року)
Посилаючись на зазначені обставини позивач просить зняти арешт накладений на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ., який на праві власності належить АТ КБ «Приватбанк» шляхом скасування у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження №16996263 від 16 березня 2011 року.
Відзиву на позовну заяву у встановлений строк не подано.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 листопада 2024 року закрито підготовче провадження в цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання 18 грудня 2024 року:
представник позивача не з'явився, про час, дату та місце розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. У поданій позовній заяві зазначив, що у разі неявки представника банку в судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи, та постановлення заочного рішення суду, у разі виникнення обставин викладених у ч.1 ст.280 ЦПК України;
відповідач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кориспонденції та розміщення оголошення на сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, відзив у встановлений судом строк, не подав.
представник третьої особи не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядк, про причини неявки не повідомив.
За змістом статті 280 ЦПК України суд не може ухвалити заочне рішення у справі у разі якщо позивач заперечує проти такого вирішення справи, а тому враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судові засідання не з'являється, відзиву на позов не надав, а позивач своєї згоди на ухвалення заочного рішення не надав, суд уважає, що відсутні підстави для ухвалення заочного рішення у справі та враховуючи, ч.8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Застосування технічних засобів фіксування під час розгляду цивільної справи не здійснювалось відповідно до ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою учасників судового процесу.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 25 вересня 2008 року ОСОБА_1 та закрите акціонерне товариство КБ «Приватбанк» правонаступником якого є публічне АТ КБ «Приватбанк» уклали договір іпотеки , за умов якого іпотекодавець надав в іпотеку належне йому майно за адресою АДРЕСА_1 .
16 березня 2011 року міським відділом державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, правонаступником якого є відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на підставі постанови номер 8-24240335 від 04 березня 2011 року накладено арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
13 жовтня 2016 року право власності на вищезазначене майно було зареєстровано за банком на підставі Договору іпотеки(реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно:1060165821248, номер запису про право власності 16996004 від 13 жовтня 2016 року).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно зі статтею 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту.
Враховуючи наявність накладеного арешту, позивач вважає своє право розпоряджатись майном порушеним.
Статтями 575, 577 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною шостою статті 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки щодо зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (частина сьома статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Статтею 4 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно з п. 7 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
За позивачем зареєстровано право власності на спірне майно.
Особливості звернення стягнення на заставлене нерухоме майно визначено також положеннями Закону України «Про виконавче провадження».
Вимогами ч.7 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Таким чином, оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
З урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про іпотеку» випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому факт порушення основного зобов'язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов'язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах: від 10 квітня 2018 року у справі № 910/4772/17 та від 19 листопада 2019 року у справі № 137/2080/18-ц (провадження № 61-13492св19), а також у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 338/1118/16 (провадження № 61-16095св18) та від 23 жовтня 2019 року у справі № 520/7842/16 (провадження № 61-20640св18).
Таким чином оскільки на підставі іпотечного договору позивач є іпотекодержателем спірного будинку, який належить на праві власності ОСОБА_1 , проте на такий накладено арешт пізніше реєстрації іпотеки, тому наявні правові підстави для зняття арешту із нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, оскільки іпотекодержатель має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 3028 грн. 00 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1-4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Касир Ігора Михайловича до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору на стороні відповідача відділ державної виконавчої служби у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.
Зняти арешт накладений на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ., який на праві власності належить АТ КБ «Приватбанк» шляхом скасування у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження №16996263 від 16 березня 2011 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» сплачений судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: акціонерне товариство комерційного банку «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (за даними позивача): АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: м.Ужгород, вул.Заньковецької, 10, код ЄДПОУ 35045459.
Суддя Дегтяренко К.С.