Справа № 308/9867/24
16 грудня 2024 року м.Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Дегтяренко К.С.,
за участю секретаря судових засідань Чейпеш В.В.,
за участі учасників справи:
представника позивача Пустовіт О.Ю.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором-,
встановив:
Представник позивача ТОВ «КФ.ЮА» місце знаходження: м.Київ, вул. Сергієнка Івана, 18 генеральний директор Мартиненко В. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200616111.
Загальний розмір кредиту становить 5 000,00 гривень, заборгованість має бути сплачено до 25.07.2020 року.
Базова процентна ставка становить 1,00% (в день). Процентна ставка у разі користування кредитом поза межами строку дії Договору 2,50% (в день).
При цьому сторони дійшли згоди, щодо зміни передбаченої ЦК України відсоткової ставки та встановленні її на рівні 912,50% річних (2,50% * 365 днів = 912,50%).
26 червня 2020 року на виконання умов договору Позивачем було передано Відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується актом про видачу грошових коштів, чим позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором. Відповідач не виконала свої зобов'язання, не сплатила (не повернула) грошові кошти в повному обсязі в порядку та у строки визначені умовами Договору внаслідок чого утворилася заборгованість.
На час подання цього позову заборгованість за Договором становить 20 184,75 гривень, з яких: - тіло кредиту становить 4 900,00 грн.; - інфляційне збільшення 844,75 грн. (за період 26.07.2020 - 23.02.2022 р.); проценти поза межами строку дії договору 14440,00 грн. (за період 26.07.2020 - 22.11.2020 р.)
Посилаючись на викладені обставини, ТОВ «КФ.ЮА» просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200616111 від 26 червня 2020 року у розмірі 20 184 грн. 75 коп., з яких: - тіло кредиту становить 4 900,00 грн.; - інфляційне збільшення 844,75 грн. (за період 26.07.2020 - 23.02.2022 р.); проценти поза межами строку дії договору 14440,00 грн. (за період 26.07.2020 - 22.11.2020 р.) та судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп..
04 жовтня 2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позовної заяви, зазначає, що позовна заява містить суперечності в сумі заборгованості, в одних випадках позивач вказує суму заборгованості 5000 грн., а в інших 4900 грн. 00 коп., заперечує проти розміру штрафних санкцій, також зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 липня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з правилами ч.6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України суд дійшов до висновку про проведення розгляду даної справи за участю сторін.
В судове засідання 16 грудня 2024 року:
представник позивача з'явилася в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Щодо запропонованої позивачем мирової угоди, пояснив, що товариство вдмовило у її затвердженні, враховуючи кредитну історію відповідача, про що представником суду подано відповідні докази.
відповідач в судовому засіданні позов визнала частково, пояснила, що визнає тіло кредиту та витрати щодо сплати судового збору, щодо відсотків заперечує, вважає, що відовідач мав би їх скасувати через її скрутне матеріальне становище, у звязку з цим вона пропонувала позивачу варіант мирової угоди.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи:
26 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200616111.
Загальний розмір кредиту становить 5 000,00 гривень, заборгованість має бути сплачено до 25.07.2020 року.
Базова процентна ставка становить 1,00% (в день). Процентна ставка у разі користування кредитом поза межами строку дії Договору 2,50% (в день).
При цьому сторони дійшли згоди, щодо зміни передбаченої ЦК України відсоткової ставки та встановленні її на рівні 912,50% річних (2,50% * 365 днів = 912,50%).
26 червня 2020 року на виконання умов договору Позивачем було передано Відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується актом про видачу грошових коштів, чим позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором. Відповідач не виконала свої зобов'язання, не сплатила (не повернула) грошові кошти в повному обсязі в порядку та у строки визначені умовами Договору внаслідок чого утворилася заборгованість.
На час подання цього позову заборгованість за Договором становить 20 184,75 гривень, з яких: - тіло кредиту становить 4 900,00 грн.; - інфляційне збільшення 844,75 грн. (за період 26.07.2020 - 23.02.2022 р.); проценти поза межами строку дії договору 14440,00 грн. (за період 26.07.2020 - 22.11.2020 р.)
Посилаючись на викладені обставини, ТОВ «КФ.ЮА» просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200616111 від 26 червня 2020 року у розмірі 20 184 грн. 75 коп., з яких: - тіло кредиту становить 4 900,00 грн.; - інфляційне збільшення 844,75 грн. (за період 26.07.2020 - 23.02.2022 р.); проценти поза межами строку дії договору 14440,00 грн. (за період 26.07.2020 - 22.11.2020 р.) та судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп..
Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
За змістом ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Частинами першою, третьою статті 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України) вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення кредитного договору.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України (частина перша статті 1050 Кодексу).
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У пункті 6.20. цієї постанови також зазначається, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Умови щодо нарахування процентів за правомірне та неправомірне користування кредитними коштами мають визначатися окремими пунктами договору.
Так, за умовами підпунктів 12,13 п. 5 Договору сторони погодили нарахування процентної ставки в день у разі користування кредитом поза межами строку дії договорів у розмірі 2,50 %..
Відтак нарахування позивачем процентів після закінчення строку кредитування, визначеного Договором позики, є правомірним.
Щодо застосування строку позовної давності.
Вирішуючи заявлене клопотання суд приходить наступного висновку.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 267 ЦПК України).
Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, що набрали чинності 20.04.2020 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин. Також згідно з п. 19Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії.
На підставі матеріалів справи, враховуючи вищевказане суд приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду не було порушено строків позовної давності.
У зв'язку із невиконанням відповідачкою зобов'язань за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200616111 від 26 червня 2020 року у розмірі 20 184 грн. 75 коп., з яких: - тіло кредиту становить 4 900,00 грн.; - інфляційне збільшення 844,75 грн. (за період 26.07.2020 - 23.02.2022 р.); проценти поза межами строку дії договору 14440,00 грн. (за період 26.07.2020 - 22.11.2020 р.) та судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп..
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги той факт, що відповідачка користувалася наданими банком коштами, не виконуючи зобов'язань за договором від №000200616111 від 26 червня 2020 року щодо своєчасного повернення позивачеві наданих грошових коштів зі сплатою відповідних відсотків за користування кредитом, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами:
При зверненні з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028 грн. 00 коп..
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення судом позову, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп..
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 610-612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 76-81, 141, 258, 263, 265, 266, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» заборгованість за кредитним договором від 26.06.2020 у сумі 20184,75 грн., яка складається з:
- заборгованість за тілом кредиту 4900 грн.;
- заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками поза межами строку дії договору 14440 грн.;
- інфляційні витрати 844,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА», ЄДРПОУ 41940643, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Сергієнка Івана,18;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення було складено та оголошено 20 грудня 2024 року о 09 год. 30 хв..
Суддя К.С. Дегтяренко