ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" грудня 2024 р. справа № 300/3020/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат Потятинник Юрій Романович, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив (з урахуванням уточнення позовних вимог) суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 02.05.1993 по 02.08.1995;
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 092950012419 від 29.01.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 02.05.1993 по 02.08.1995;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії і встановлення переплати їй пенсії в сумі 28979 грн. 21 коп. за період з 20.06.2023 по 31.01.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок і виплачувати пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 20.06.2023, з врахуванням наявності страхового стажу за період з 02.05.1993 по 02.08.1995.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за наслідками повторного розгляду поданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком та доданих документів, відмовлено в призначенні пенсії за віком зважаючи на те, що обчислений згідно поданих документів загальний стаж роботи становить 27 років 11 місяців 25 днів, що, на думку відповідача, є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказав на те, що відповідачем до стажу роботи ОСОБА_1 не зараховано період роботи: з 02.05.1993 по 03.08.1995, оскільки прийнято на роботу в агрофірмі «Вася», що не відповідає назві підприємства на печатці якою засвідчено запис про звільнення, а в ЕПС відсутня інформація про найменування. В подальшому, листом від 05.02.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивачку про встановлення факту переплати пенсії в сумі 28979,21 грн. за період з 20.06.2023 по 31.01.2024. Позивачка вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком, при цьому, не враховано вказаний період роботи, чим грубо порушено її право на належний рівень соціального забезпечення у зв'язку із втратою працездатності та досягнення пенсійного віку.
По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с.26-27).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.39-40).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 08.05.2024, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що згідно наданих документів та індивідуальних відомостей страховий стаж ОСОБА_1 на дату звернення становить 27 років 11 місяців 25 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Окрім того, представник відповідача зазначила, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 02.05.1993 по 02.08.1995, оскільки прийнято на роботу заявницю в агрофірму “Воля» (в рішенні про відмову у призначені пенсії вказано агрофірма “Вася»), що не відповідає назві підприємства на печатці, якою засвідчено запис про звільнення - ЗАТ «МПС». Запис в трудовій книжці про таке переведення відсутній, в ЕПС відсутня інформація про перейменування. З урахуванням викладеного, представник позивача вважає, що немає підстав для зарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу, внаслідок чого, просить відмовити в задоволенні позову (а.с.44-47).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 28.05.2024, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила з аналогічних підстав наведених у відзиві Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (а.с.58-65).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.08.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.50).
В подальшому, позивачці призначено пенсію по віку з 20.06.2023, однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 29.01.2024 №092950012419 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що не зараховано період роботи з 02.05.1993 по 03.08.1995, оскільки прийнято на роботу в агрофірмі «Вася», що не відповідає назві підприємства на печатці якою засвідчено запис про звільнення, а в ЕПС відсутня інформація про найменування (зворотна сторона а.с.7).
В подальшому, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом повідомило позивачку про встановлення переплати пенсії в сумі 28979,21 грн за період з 20.06.2023 по 31.04.2024 у зв'язку із безпідставно зарахованим до страхового стажу періоди роботи з 02.05.1993 по 02.08.1995 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.07.1980, оскільки назва підприємства при прийнятті не відповідає назві підприємства на печатці при звільненні (а.с.9)
Вважаючи такі дії відповідачів неправомірними, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із положеннями статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Частинами 2, 4 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 - на підставі документів та порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Щодо зарахування до страхового стажу період роботи з 02.05.1993 по 02.08.1995, суд зазначає наступне.
Згідно статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній.
У пунктах 1 та 2 Порядку зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року №110 (надалі - Інструкція № 58), встановлено, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3. Інструкції № 58).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4 Інструкції № 58).
Пунктом 2.14 Інструкція № 58 встановлено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 трудової книжки “Відомості про роботу» пишеться: “прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у “Класифікаторі професій».
Відповідно до пункту 2.15 Інструкції № 58, якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.
Пунктом 4.1 Інструкції передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , зокрема, наявний запис про роботу у агрофірмі «Воля», а саме остання була 27.04.1994 прийнята на роботу в агрофірму «Воля» барменом в кав'ярню «Колійову», звідки 02.08.1995 була звільнена та запис завірено печаткою ЗАТ «МПС» за підписом генерального директора (а.с.53-55).
Представником позивача, надано відповідь на безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до змісту якого судом встановлено, що дані в реєстрі щодо агрофірми «Воля» та агрофірми «Край» відсутні (зворотна сторона а.с.17).
Припинення державної реєстрації ЗАТ «МПС» як юридичної особи відбулось 30.12.2005, що підтверджується відповіддю на безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.14).
Окрім того, на адвокатський запит Комунальною установою «Трудовий архів» Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківській області надано лист, відповідно до змісту якого, встановлено, що будь-яких документів агрофірми «Воля» чи ЗАТ «МПС», які б могли підтвердити трудовий стаж та реорганізацію агрофірми «Воля» в ЗАТ «МПС» на зберігання в КУ «Трудовий архів» Снятинської міської ради не надходило, внаслідок чого, надати необхідні документи немає можливості (зворотна сторона а.с.9).
Так, для підтвердження роботи саме в агрофірмі «Воля», позивачкою надано трудову книжку ОСОБА_2 № НОМЕР_3 (а.с.8), за змістом якої наявні записи про те, що останній:
- 01.08.1992 прийнятий на роботу менеджером кав'ярні «Колійова» ВКО при агрофірмі «Край»;
- 11.06.1993 ВКО при агрофірмі «Край» реорганізовано у агрофірму «Воля», яка є правонаступником ВКО при агрофірмі «Край», згідно рішення загальних зборів від 15.03.1993 № 8;
- 23.12.1994 ЗАТ «МПС» створено у відповідності до установчого договору засновників шляхом реорганізації АПФ «Воля» і є її правонаступником згідно протоколу № 1 від 11.11.1994;
- 01.04.2000 звільнився з ЗАТ «МПС».
Окрім того, в матеріалах справи наявна трудова книжка ОСОБА_3 № НОМЕР_4 (а.с.20-21), відповідно до змісту якої наявні записи про те, що останній:
- 22.02.1993 - прийнятий на роботу офіціантом в АПФ «Воля»;
- 23.12.1994 - ЗАТ «МПС» створено у відповідності до установчого договору засновників шляхом реорганізації АПФ «Воля» і є її правонаступником згідно протоколу №1 від 11.11.1994;
- 10.04.2000 звільнився з ЗАТ «МПС».
В трудовій книжці ОСОБА_4 наявні також записи про те, що остання 29.12.1990 була прийнята на роботу у виробничо-комерційне об'єднання при агрофірмі «Край» та 21.11.1994 у зв'язку з реорганізацією ВКО в ЗАТ «МПС» переведена на посаду діловода-бухгалтера-касира, з посиланням на протокол установчих зборів № 1 від 11.11.1994 (а.с.13)
Посилання відповідача на порушення заповнення трудової книжки позивача, що не дає законних підстав відповідачу зарахувати до стажу ОСОБА_1 вищевказаний період роботи, суд відхиляє з огляду на наступне.
Так, всі відомості, що зазначені в даних записах читабельні та зрозумілі. Суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки виконано у чіткій послідовності та у відповідності до дат. Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо вказаного періоду роботи позивачки відповідачем суду не надано.
Крім того, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Доказів зловживання позивачем зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, суду не надано.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається певний обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися, перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Трудова книжка позивачки містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача, внаслідок чого, суд вважає, що відсутні підстави для їх неврахування при визначенні періоду страхового стажу позивача.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Разом з тим, відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, не може впливати на його особисті права.
Аналогічна правова позиція визначена Верховним Судом у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018.
Відповідач відмовляючи у зарахуванні спірного періоду не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а.
Враховуючи наведене, суд дійшов до переконання, що відповідачем протиправно не зараховано до загального страхового стажу позивачки період її роботи з 02.05.1993 по 02.08.1995.
Що стосується позовної вимоги про проведення перерахунку та виплати пенсії, починаючи з 20.06.2023, суд зазначає наступне.
Так, частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22- 1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного Порядку заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Розділом 2 Порядку визначений перелік документів, необхідних для призначення пенсії по інвалідності.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Отже, відповідач повинен розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії по віком та прийняти відповідне рішення.
Судом встановлено, що позивачці вже призначалася пенсія по віку, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та в ході судового розгляду з'ясовано, що підстави для припинення такої виплати бути протиправними, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що для забезпечення верховенства права в спірних правовідносинах, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту такого припинення, а саме з 29.01.2024, та з урахуваннями висновків суду щодо можливості зарахування до стажу період роботи останньої з 02.05.1993 по 02.08.1995.
Щодо вимоги позивачки в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 20.06.2023, з врахуванням наявності страхового стажу за період з 02.05.1993 по 02.08.1995, суд вказує, що відмова про призначення пенсії у зв'язку із неврахування оскаржуваного періоду роботи датується 29.01.2024, тобто саме з цього часу пенсійний орган відмовився у зарахуванні вказаного періоду до загального стажу позивачки, внаслідок чого, саме з цієї дати необхідно здійснити відновлення виплати такої пенсії.
Щодо припинення пенсійних виплат та нарахування переплати пенсії, суд зазначає наступне.
Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначено статтею 50 Закону № 1058-IV, згідно з частиною 1 якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку (ч.1). Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати (частина 2).
Відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Як встановлено судом, на адресу позивача пенсійним органом направлений лист Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якої підставою для прийняття відповідачем рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, зазначено безпідставно зарахований до страхового стажу періоди роботи з 02.05.1993 по 02.08.1995, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.07.1980, внаслідок чого, за період з 20.06.2023 по 31.01.2024 встановлена переплата пенсії в сумі 28979,21 грн. (а.с.9).
Проаналізувавши наведене, суд вважає, що відповідачем не прийнято рішення про виплату надміру виплачених сум пенсії в розумінні статті 103 Закону України № 1788-XII, а винесено тільки вимогу у формі листа для поінформування позивачки про можливість такого стягнення в майбутньому.
Разом з цим, в ході судового розгляду, суд дійшов висновку, що пенсійним органом протиправно не зараховано до загального страхового стажу позивачки період її роботи з 02.05.1993 по 02.08.1995, внаслідок чого, сама підстава такої вимоги вважається не дійсною.
Таким чином, питання щодо рішення про виплату надміру виплачених сум пенсії в розумінні статті 103 Закону України № 1788-XII, станом на момент розгляду судом цієї адміністративної справи, не був спірним, оскільки не був прийнятий пенсійним органом.
Натомість в спірних правовідносинах позивач фактично вказує про захист від можливого порушення його прав у майбутньому та не надає суду доказів порушення таких прав при зверненні до суду, зокрема, відкриття провадження в порядку цивільного провадження щодо стягнення оскаржуваних сум пенсійним органом.
Водночас, суд здійснює відновлення саме порушеного права особи, а не захист від можливих порушень її прав у майбутньому. Тобто обов'язковою умовою надання правового захисту судом є саме наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Обов'язкове визначення виду, складу і розміру (відсоткового значення) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії є дискреційними повноваженнями відповідача, реалізація яких повинна здійснюватися з дотримання відповідних даних за посадою, з якої мало місце звільнення позивача або прирівняною посадою у випадку її відсутності на час видачі спірної довідки.
Відтак, позовна вимога в цій частині є передчасною, внаслідок чого, в її задоволенні слід відмовити.
За таких обставин, суд робить висновок про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів в повному об'ємі правомірності своїх дій.
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, позивач, згідно із квитанцією від 20.04.2024 та від 01.05.2024 підтвердила сплату судового збору на суму 1937,92 грн., за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області частину сплаченого судового збору в розмірі 484,48 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області частину сплаченого судового збору в розмірі 484,48 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 092950012419 від 29.01.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, площа Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002) зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) періоду її роботи з 02.05.1993 по 02.08.1995.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) відновити та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) з 29.01.2024, із врахуванням періоду її роботи з 02.05.1993 по 02.08.1995.
В решті позовних вимог - відмовити.
Відповідно до задоволених вимог стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят вісім гривень 48 копійок).
Відповідно до задоволених вимог стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, площа Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят вісім гривень 48 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ).
Відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, площа Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.