м. Вінниця
17 грудня 2024 р. Справа № 120/7671/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
11.06.2024 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди в повному обсязі передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, збільшеної до 100000 гривень, за період з 01.02.2023 року по 28.02.2023 року, за час безпосередньої участі в бойових діях, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на лінії зіткнення з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову винагороду в повному обсязі передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, збільшену до 100000 гривень, за період з 01.02.2023 року по 28.02.2023 року, за час безпосередньої участі в бойових діях, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на лінії зіткнення з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що під час проходження служби у період з 01.02.2023 року по 28.02.2023 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на лінії зіткнення на глибині ротних та взводних опорних пунктів військової частини НОМЕР_1 .
Разом з тим, на думку позивача, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, оскільки останнім не виплачено з 01.02.2023 року по 28.02.2023 року в повному обсязі грошове забезпечення та додаткова винагорода у розмірі 100000 грн., право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 14.06.2024 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Цією ж ухвалою суду витребувано у Військової частини НОМЕР_1 та зобов'язати надати суду у 15-денний строк з дня отримання ухвали інформаційний витяг або копії: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій, журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення, постової відомості, рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) ОСОБА_1 у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань або інформацію, що спростовує його участь в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
22.11.2024 року та 02.12.2024 року відповідачем подано відзив в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення, постова відомість (під час охорони об?єкта, на який було здійснено збройний напад, тощо); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Вказав, що військовою частиною НОМЕР_1 проведено службове розслідування та згідно матеріалів службового розслідування спростовано безпосередню участь у бойових діях військовослужбовця ОСОБА_1 , встановлено відсутність підтверджень про участь вказаного військовослужбовця в бойових діях за період з 01.02.2023 року по 28.02.2023 року.
З рапорту помічника начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 22.03.2024 року №940/8430 стало відомо про те, що під час опрацювання запиту від 31.01.2024 року №KO-16789693 щодо невиплати додаткової винагороди за лютий 2023 року ОСОБА_1 , який у вказаний період проходив військову службу у 10 запасній роті військової частини НОМЕР_1 .
Також вказує, що в лютому 2023 року військовослужбовці 10 запасної роти військової частини НОМЕР_1 були відряджені до військової частини НОМЕР_3 , відповідно до довідки, виданої командиром Військової частини НОМЕР_3 , за лютий 2023 року ОСОБА_1 - відсутній.
Враховуючи наведене, представник відповідача просить відмовити у задоволені адміністративного позову.
05.12.2024 року позивач подав відповідь на відзив, у якій просив задовольнити його позовні вимоги.
Також просив відзив на позовну заяву від 22.11.2024 року та всі додані до нього документи повернути Військовій частині НОМЕР_1 без розгляду, кваліфікувати неподання відзиву відповідачем у встановлений судом строк як визнання позову на підставі ч. 4 ст. 159 КАС України.
Оцінюючи аргументи позивача про залишення відзиву без розгляду, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.5 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Так, ухвалою суду від 14.06.2024 року Військовій частині НОМЕР_1 встановлено 15-денний строк з моменту отримання такої ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Копія ухвали про відкриття провадження була доставлена до його електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" 14.06.2024 року, що підтверджується відповідною довідкою. Проте відповідач відзив на позовну заяву подав 22.11.2024 року.
Разом з тим, суд звертає увагу, що головна функція кожної військової частини в Україні зараз - це забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, відновлення державного суверенітету та територіальної цілісності України. Підрозділи відповідача зосереджені на виконанні бойових завдань з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій.
Тому, внаслідок цього виникає складність у вільному часі, необхідному для вивчення та написання документів.
При цьому, за таких обставин суд не може обмежити права відповідача, що закріплені у статтях 44, 47, 159 КАС України та застосувати надмірний формалізм до вказаних відносин.
Згідно частини 2 статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у пункті 81 мотивувальної частини постанови від 29.09.2022 року у справі № 500/1912/22, протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на зазначене вище, а також з метою забезпечення реалізації відповідачем його прав, що закріплені у статтях 44, 47, 159 КАС України, суд вважає за можливе поновити строк на подання відзиву на адміністративний позов.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, з 03.03.2022 року зарахований до списку особового складу Військової частини НОМЕР_1 , а з 07.03.2023 року зарахований до списку особового складу Військової частини НОМЕР_3 по даний час, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.03.2023 року № 63 позивача зараховано до списків особового складу Запасної роти Військової частини НОМЕР_1 з 03.03.2022 року.
Відповідно до наказу Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.03.2023 року № 63 позивача визнано таким, що справи та посаду здав 04.03.2023 року та вибув до нового місця служби Військової части НОМЕР_3 .
31.01.2024 року позивач через Веб-сайт Урядовий контактний центр звернувся до Міністерства оборони України з заявою, яка зареєстрована за №КО-16789693, в якій повідомив, що на початку листопада 2023 року подав звернення та просив надати відповідь щодо невиплати йому "бойових" коштів за лютий 2023 року, однак відповідь так йому і не надано.
Також, 26.02.2024 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату йому додаткової винагороди в повному обсязі передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, збільшеної до 100000 гривень, за період з 01.02.2023 року по 28.02.2023 року, за час безпосередньої участі в бойових діях, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на лінії зіткнення з урахуванням раніше виплачених сум.
23.10.2024 року командиром Військової частини НОМЕР_1 затверджено акт службового розслідування та видано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.10.2024 року №4310/нагд "Про призначення службового розслідування", за висновками якого провести службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли відсутності документів у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджують факт безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України старшим солдатом ОСОБА_1 , для надання вмотивованої відповіді на запит № КО - 16789693 від 31.01.024 року, щодо невиплати додаткової винагороди за лютий 2023 року старшому солдату ОСОБА_1 , який у вказаний період проходив військову службу в 10-й запасній роті Військової частини НОМЕР_1 , а також з метою встановлення ступеня вини осіб, чиї дії або бездіяльність, можливо стали причиною вчинення аравопорушення.
У акті службового розслідування, затвердженому 13.11.2024 року Командиром Військової частини НОМЕР_1 , встановлено, що протягом лютого 2023 року старший солдат ОСОБА_1 не брав участі у бойових діях або у забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не був включений до бойових розпоряджень командира Військової частини НОМЕР_2 за лютий 2023 року та не був включений до наказів командира Військової частини НОМЕР_1 "Про виплату додаткової винагороди за лютий 2023 року" та відповідно не мав підстав отримувати грошову винагороду за вказаний період.
У ході службового розслідування здійснено перевірку наявних бойових розпоряджень, наказів та журналів військової частини НОМЕР_1 , за результатами якої не встановлено фактів безпосередньої участі старшого солдата 10-ї запасної роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримувані збройної агресії під час перебування в районі здійснення зазначених заходів.
З матеріалів службового розслідування вбачається, що вина військовослужбовців 10 запасної роти військової частини НОМЕР_1 відсутня. Службовим розслідуванням винних осіб, у невиплаті додаткової винагороди за лютий 2023 року старшому солдату ОСОБА_1 , який у вказаний період проходив військову службу в 10 запасній роті Військової частини НОМЕР_2 не встановлено. Умисних та неправомірних дій військовослужбовців 10 запасної роти військової частини НОМЕР_1 не виявлено.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо не виплати з 01.02.2023 року по 28.02.2023 року у повному обсязі грошового забезпечення та додаткової винагороди у розмірі 100000 грн., право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", позивач звернувся до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого продовжено до цього часу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вищевказаної додаткової винагороди.
Постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 року, № 350 від 22.03.2022 року, № 400 від 01.04.2022 року, № 754 від 01.07.2022 року, № 793 від 07.07.2022 року, № 1066 від 27.09.2022 року, № 1146 від 08.10.2022 року, № 43 від 20.01.2023 року до Постанови № 168 від 28.02.2022 року були внесені відповідні зміни та доповнення.
Пунктом 1 Постанови № 168 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 20.01.2023 року, яка застосовується з 21.01.2023 року) передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі до 100000,00 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, не є постійною, не має систематичного характеру, здійснюється тільки у період дії воєнного стану та залежить від певних умов: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а її розмір залежить від днів участі у таких діях та заходах.
Отже, для нарахування та виплати додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн., яка встановлена пунктом 1 Постанови № 168, позивач мав надати належні, допустимі, достовірні та достатні докази щодо:
- безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії,
- безпосереднього його перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 №745/32197; далі - Порядок №260, зі змінами, чинними на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV цього Порядку на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
Як обумовлено пунктом 4 розділу XXXIV Порядку №260, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 10 розділу XXXIV Порядку №260).
Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 року №248/1217, від 25.03.2022 року №248/1298, від 18.04.2022 року №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022 року), а потім окреме доручення від 23.06.2022 року №912/з/29.
У директиві від 25.03.2022 року №248/1298 (пункт 1) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
У пункті 3 цієї директиви Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Пунктом 5 цієї директиви Міністр оборони України установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30 000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 цієї директиви).
Телеграмою Міністра оборони України від 18.04.2022 року №248/1529 пункт 4 телеграми від 25.03.2022 року №248/1298 і додаток №1 до неї викладено в новій редакції та, зокрема, деталізовано, що командирам тих військових частин (установ), що входять до складу створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) та виконують завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, та до яких відряджені військовслужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цієї телеграми. У підставах про видання такої довідки (додаток №1) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цієї телеграми.
23.06.2022 Міністр оборони України видав Окреме доручення №912/з/29, яке підлягало застосуванню та є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України з 01.06.2022 року, тоді як попередні телеграми Міністра оборони України наказано вважати такими, що з 01.06.2022 року не застосовуються (пункти 13, 14 окремого доручення).
Пунктом 3 цього окремого доручення установлено райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Пунктом 4 цього ж окремого доручення установлено керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення.
У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній терміну безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.
У підставах про видання таких довідок обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Надати право керівникам органів керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24.02.2022 року.
Пунктом 5 установлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини;
керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29).
Враховуючи наведене правове регулювання спірного питання, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 рішення №248/1298.
Так, як вбачається зі змісту довідки Військової частини НОМЕР_3 від 28.02.2023 року № 51601248, вказана довідка видана особовому складу 10 запасної роти Військової частини НОМЕР_1 , приданому до Військової частини НОМЕР_3 , в тому, що військовослужбовці цієї частини приймали безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за лютий 2023 року.
Вказана довідка видана на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №340 від 14.12.2022 року, бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 №358/2136дск від 14.12.2022 року, бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 №5/106дск від 30.01.2023 року - №5/120дск від 22.02.2023 року.
Разом з тим, у вказаній довідці відсутнє документальне підтвердження, що у лютому 2023 року позивач брав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Водночас, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапорти (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь позивача (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) за спірний період з 01.02.2023 по 28.02.2023 року.
При цьому, лише посилання позивача на те, що з 01.02.2023 по 28.02.2023 року він приймав безпосередню участь в бойових діях, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на лінії зіткнення на глибині ротних та взводних опорних пунктів Військової частини НОМЕР_1 , не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн., яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168, а тому вказані доводи позивача суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не підтвердженні жодними належними та достатніми доказами.
Суд звертає увагу, що позивачем не спростовано твердження відповідача щодо відсутності інформації про безпосередню участі позивача протягом спірного періоду у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Крім того, виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями. Суду не надано доказів на підтвердження конкретних проміжків часу, в яких позивач приймав участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 Постанови № 168. Визнання того, що позивач весь час приймав участь у зазначених діях та заходах не відповідає встановленому Постановою № 168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди.
Враховуючи наведене, суд вважає, що право позивача на отримання збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168 у період з 01.02.2023 року по 28.02.2023 року не виникло, оскільки інформації, що позивачем у цей період виконувались бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями), та доказів на підтвердження цієї інформації, суду надано не було.
В свою чергу, Військова НОМЕР_5 не порушувала вимоги чинного законодавства і чітко дотримувалась положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 та Окремого доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 року "Щодо врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168".
За наведених обставин, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані відповідачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 72, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )
Суддя Дончик Віталій Володимирович