Номер провадження 2/754/7916/24
Справа № 754/17693/24
Іменем України
19 грудня 2024 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя О. Грегуль
Волкова Наталія Іванівна - позивач
ОСОБА_1 - відповідач
Позивачем подано позов про поділ спільного майна з проханням: 1) Визнати кв. АДРЕСА_1 спільним сумісним майном позивача і відповідача; 2) У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за позивачем право особистої приватної власності на 1/2 частину кв. АДРЕСА_1 .
Визначена позивачем ціна позову 2058030 грн..
Документ сформований в системі «Електронний суд».
Позивачем сплачено 9084 грн. - судового збору.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, 1. Ціна позову визначається: 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, 4. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 2. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: 1. За подання до суду: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На час подання позову для фізичної особи за позовними вимогами майнового характеру мінімальна ставка судового збору становить 1211,20 грн., а максимальна - 15140 грн..
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 3. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
15140 х 0,8 = 12112 грн. розмір ставки судового збору, яку має сплатити позивач при поданні даного позову.
У порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позову не додаються документи, що підтверджують повну сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (за позовні вимоги майнового і немайнового характеру), або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення його недоліків.
Недоліки мають бути усунуті шляхом подання нової редакції позову з додатками та з їх копіями відповідно до кількості відповідачів та адрес останніх з обґрунтованим спростуванням зазначених недоліків та поданням документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (за позовні вимоги майнового і немайнового характеру), або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
При цьому, супровідний лист має містити номер справи і провадження та прізвище і ініціали судді.
Залишення позову без руху з наданням строку для усунення недоліків не є перешкодою у доступі до правосуддя, а є спонуканням до добросовісно користуватися процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки з метою уникнення затягування розгляду справи, а тим більше в умовах війни.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
У справі № 754/17693/24 позов ОСОБА_2 (за позовом адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.