18 грудня 2024 року
Справа № 646/11644/24
Провадження № 1-кп/646/1243/2024
іменем України
18.12.2024 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5
та обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12024221100002198 від 01.09.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ленінське Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, військовослужбовця в/ч № № НОМЕР_1 , не одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуваєкримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221100002198 від 01.09.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В судове засідання свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не прибули, повідомлялись про час та місце його проведення завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили. Обов'язок прокурора щодо забезпечення присутності свідків сторони обвинувачення, передбачений ст. 23 КПК України, не виконаний.
Прокурор під час судового розгляду вважав неможливим продовження судового розгляду за відсутності свідків. Просив відкласти судове засідання, повторивши виклик учасників судового розгляду. Крім того, зазначив про забезпечення присутності ним свідків в наступне судове засідання. Також заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме - переховування від суду та незаконний вплив на потерпілого та свідків.
Потерпілий не заперечував проти відкладення розгляду справи та щодо продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Захисник та обвинувачений вважали неможливим проводити розгляд справи за відсутності не з'явившихся осіб. Не заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Суд, вислухавши думки з'явившихся учасників судового розгляду та перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження. У судове засідання викликається потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 327 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття.
Таким чином, суд звертає увагу на безумовне право сторін кримінального провадження на допит під час судового розгляду свідків, а тому, враховуючи, що свідки сторони обвинувачення в судове засідання не з'явилися, суд приходить до висновку про необхідність відкладення судового засідання та повторення виклику учасників судового розгляду.
Окрім цього, суд враховує, що сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом (ч. 3 ст. 23 КПК України).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 11.08.2020 року (справа №288/113/15-к; провадження № 51-1176 км 20).
Суд вважає за доцільне покласти обов'язок щодо забезпечення явки в наступне судове засідання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 на прокурора.
Окрім цього, як встановлено під час судового розгляду, ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.10.2024 року відносно ОСОБА_6 був продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою до 22.12.2024 року, влючно без застосування застави.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
В обґрунтування поданого клопотання про продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , прокурор посилається на те, що на теперішній час існують заявлені ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від суду; незаконний вплив на потерпілого та свідків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оскільки ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованому обвинуваченому злочину є вагомим доводом, що збільшують ризик переховування від суду.
При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
Крім того, як зазначив прокурор, після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту, обвинувачений дізнався про обсяг зібраних доказів, у тому числі потерпілого та свідків, показання яких можуть підтверджувати його вину у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Оцінюючи можливість впливу на потерпілого та свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від потерпілого, від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілого, свідків та дослідження їх судом, а також їх можливого повторного допиту.
Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням потерпілого та свідків, обвинувачений обізнаний як про їх персональні данні, так і про зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.
Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на потерпілого та свідків, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів будуть вирішуватися на іншій стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті. Встановлення того, вчинив чи не вчинив ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід.
Таким чином, суд вважає встановленим продовження існування ризиків, щодо обвинуваченого, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконний вплив на потерпілого та свідків.
Судом вивчалася можливість щодо не доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
Відповідно до ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи продовження існування зазначених ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду. На теперішній час наявні підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В той же час, виходячи з цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням часу надходження обвинувального акту до суду, продовжити строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою до 14.02.2025 року включно.
Суд, при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, про які зазначено вище, враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчинення злочину, що спричинило смерть людини, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні при продовженні застосування запобіжного заходу.
Крім того, 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб. Станом на теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відео конференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин.
Згідно із ч. 2 вказаної статті суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що обвинувачений знаходяться в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» для забезпечення оперативності судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити судове засідання в режимі відеоконференції за участю обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 177, 178, 182, 183, 184, 199, 318, 331, 336, 369 КПК України, суд -
Відкласти судове засідання з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на 14 год. 00 хв. 13.01.2025 року, повторивши виклик учасників судового розгляду.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у виді тримання (взяття) під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 14.02.2025 року включно.
Судове засідання за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, призначене на 14 год. 00 хв. 13.01.2025 року, проводити в режимі відеоконференції з Державною установою «Харківський слідчий ізолятор» (м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99), за участю обвинуваченого ОСОБА_6 .
Зобов'язати уповноважену службову особу Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» встановити особу обвинуваченого ОСОБА_6 та вручити йому пам'ятку про його процесуальні права.
Покласти обов'язок щодо забезпечення явки в судове засідання на 14 год. 00 хв. 13.01.2025 року свідків сторони обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 на прокурора.
Копії ухвали надіслати адміністрації державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання в частині проведення відеоконференції, прокурору Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони - для забезпечення явки свідків сторони обвинувачення.
Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду. Ухвала суду в іншій частині оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий-суддя