Справа № 629/7772/24
Провадження № 2/629/1936/24
19.12.2024 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Попов О.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук, третіх осіб Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить поновити йому строк для звернення до суду з позовом у зв'язку з пропуском його з поважних причин; визнати незаконним (протиправним) та скасувати наказ № 347-к від 22.12.2023 Національної академії аграрних наук України про звільнення ОСОБА_1 виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України»; поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України»; стягнути середній заробіток на користь позивача за час вимушеного прогулу; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України».
Перевіривши дотримання позивачем вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що подана заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Суддя зазначає, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується (п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).
Позивачем зазначені вимоги не виконано, не вказано ціну позову, не зазначено суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, її розрахунок та не надано відповідні докази.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем не виконано.
У позовній заяві позивач посилається на п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Суддя зазначає, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про сплату судового збору» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд також про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У постанові Верховного Суду від 21.12.2019 (справа №243/10489/17-ц ) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці» , тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Відповідно до п.п. 1) п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір » ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу потрібно сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, враховуючи визначену позивачем ціну позову (реквізити для сплати: отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Лозова/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку: UA138999980313161206000020573, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи виявлені недоліки позовної заяви, її слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук, третіх осіб Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, роз'яснивши, що в іншому випадку заява буде вважатись неподаною і буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олексій ПОПОВ