Справа № 629/7660/24
Номер провадження 3/629/1812/24
19.12.2024 суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш., розглянувши адміністративний матеріал стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який має на утримання одну малолітню дитину, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , якому відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз'яснені права
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
07.12.2024 о 23 год. 35 хв. ОСОБА_1 , за адресою: м. Лозова Харківської області, м-н 2, біля буд. 46, керував транспортним засобом ВАЗ 210930, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначив, що 07.12.2024 під час комендантської години від керував власним транспортним засобом і рухався з с. Новоіванівка зі своєю знайомою в напрямку м. Лозова. Рухаючись на м-н 9 в м. Лозова він був зупинений працівниками поліції. В нього запитали, чому в комендантську годину перебуває на вулиці, та потім патрульний повідомив, що він має підозру щодо перебування його в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 зазначив, що випив лише енергетик, в нього не була млява мова. Вважає, недійсним протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він складений під час повітряної тривоги. Відмовився пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки розгубився, жалкує, що не пройшов медичний огляд.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам ст. 245 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ ( Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Згідно п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВС України 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Вказані обставини підтверджуються доказами, наданими з протоколами серії ААД № 839597 від 19.12.2024 про адміністративне правопорушення: супровідним т.в.о. начальника СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, рапортом ст. інспектора-чергового ЧЧ СМ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння від 07.12.2024, довідкою т.в.о. старшого інспектора САП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, відеозаписом на диску CD-R.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння була зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в направленні на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, в протоколі зазначені дії водія щодо ухилення від огляду, доданий відеозапис події.
ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, такі як запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей.
Протокол за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення складається працівником патрульної поліції для підтвердження факту керування транспортним засобом водієм у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, під впливом медичних препаратів чи факту відмови такого водія від проходження огляду у встановленому порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 пропонувалося працівниками поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та проведення такого огляду у медичному закладі.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, судом зауважується, що під час проведення огляду ОСОБА_1 поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який доданий до матеріалів справи, та з якого убачається факт керування транспортним засобом, що водій деякий час не давав чіткої відповіді на пропозицію, а потім остаточно відмовився від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відмовився пройти медичний огляд на стан сп'яніння в лікарні, водію роз'яснювалися його права в тому числі право на правову допомогу, який вид адміністративного стягнення і розмір передбачений законом за вчинене. Водій надавав вільні відповіді на запитання особи, яка складала протокол, про тиск з боку працівників поліції під час цієї дії ОСОБА_1 не заявляв, будь-яких скарг на працівників поліції щодо незаконного з ним поводження, порушення його прав не подавав.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Переконання суду у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зібраних правоохоронцями доказах.
У рішенні по справі « О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладенні адміністративного стягнення, враховується характер скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майнове положення, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а тому до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Приймаючи до уваги положення ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним також стягнути на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на р/р UA168999980313020149000020001, отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу в 15-денний термін з дня повідомлення про винесення вказаної постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дати вилучення посвідчення водія серія НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ