Провадження № 2/641/2482/2024 Справа № 645/3475/24
18 грудня 2024 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зелінської І.В.,
за участю секретаря Надьон Я. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача та просила розірвати шлюб між сторонами та стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 5000 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування вимог посилалась на те, що перебуває з відповідачем у шлюбі, який був зареєстрований 09.07.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №533. Неповнолітніх дітей від шлюбу подружжя не має. Розірвати шлюб у позасудовому порядку сторони не можуть. Зазначила, що шлюбні відносини припинено через різні погляди на шлюб та сім'ю, відсутність взаєморозуміння, втрату любові та поваги один до одного, спільного господарства сторони не ведуть, шлюб має формальний характер, примирення та збереження шлюбу не можливе.
Ухвалою суду вказана позовна заява залишалась без руху.
У справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання позивач та її представник - адвокат Меркулова Н. А. не з'явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи, згідно поданої представником заяви, остання просила проводити судове засідання за її відсутності та відсутності позивача, підтримала позовні вимоги та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті «Судова влада», причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подавав.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів згідно з ч. 4 ст.223ЦПК України та, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 09.07.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №533.
За змістом положень ч.1ст.24 СК України та ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх до збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З огляду на обставини, встановлені судом, суд дійшов висновку, що підстави, які спонукали позивача до розірвання шлюбу, обґрунтовані, сім'я припинила існування остаточно, тому подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому позов підлягає задоволенню.
Зміна шлюбного прізвища на дошлюбне залежить виключно від волевиявлення особи яка змінила своє дошлюбне прізвище на шлюбне, та не може залежати від бажання іншого з подружжя. У зв'язку з тим, що позивач просила залишити їй після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_3 », суд залишає їй вказане шлюбне прізвище.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені нею витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн., з приводу чого суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, судом встановлено, що 30.08.2024 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом - Меркуловою Н. А. укладено договір про надання правничої допомоги. З опису наданих адвокатом послуг вбачається, що представником фактично були надані позивачу наступні види правової допомоги: вивчення нормативно-правової бази та судової практики, пов'язаної із наданням Клієнту правової допомоги щодо захисту його прав. Складання та подання до суду: позовної заяви (уточненої) про розірвання шлюбу, заяви про усунення недоліків у справі №645/3475/24, заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №645/3475/24, заяви про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача у справі №645/3475/24. Всього витрачено 5 год. робочого часу. Розмір винагороди за договором становить 5000 грн.. У клієнта відсутні будь-які зауваження до наданої адвокатом правової (правничої) допомоги.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн..
Керуючись ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273, 280-285, 354, 355 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 липня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №533, розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу позову про розірвання шлюбу у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень:http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя І.В.Зелінська