Справа № 455/2053/24
Провадження № 2/455/509/2024
19 грудня 2024 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кушніра А.В.,
секретар судового засідання Борковська Н.М.,
з участю: позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивача - Москаль Б.І.,
представника відповідача - Липитчук Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за час затримки виплати,
28.08.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Москаль Б.І. звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Укрпошта» на її користь недоотримані кошти компенсації за невикористані відпустки в 2021-2023 роках в сумі 7416 грн. 40 коп. та лікарняних в сумі 816 (вісімсот шістнадцять) грн. 10 коп. з утриманням з цієї суми податку та інших обов'язкових платежів відповідно до законодавства України також сягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 липня 2024 року по дату прийняття судового рішення, враховуючи середньоденну заробітну плату - 433,67 грн та судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024 року справа передана для розгляду судді Кушніру А.В.
Ухвалою судді від 09 вересня 2024року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
22.11.2024 представник відповідача Акціонерного товариства «Укрпошта» Липитчук Я.І. подав до суду заяву, в якій просить закрити провадження у справі на підставі п.3.ч.1 ст.255 ЦПК України, покликаючись на те, що між позивачем та відповідачем розглянуто спір у справі №455/994/23, де позивач вже заявляла ті самі позовні вимоги, що і у справі №455/2053/24, і рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 22.01.2024 та постановою Львівського апеляційного суду від 17.07.2024, які набрали законної сили, ОСОБА_1 відмовлено у задоволені цієї частини позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вищевказану заяву та просив закрити провадження у справі.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечили проти закриття провадження у справі.
Суд, заслухавши думку учасників справи з зазначеного питання, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Підстави для закриття провадження у справі передбачені статтею 255 ЦПК України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Закриття провадження у справі можливе лише за умови, якщо рішення, що набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів.
Відповідно до наведеної норми процесуального права позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При визначенні підстави позову як елементу його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
Тобто підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.
Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність оночасно трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58 цс 18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».
У постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161 гс 19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».
У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначено, що: «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».
Предмет спору це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного з цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Проаналізувавши підстави та предмет позову цієї справи №455/2053/24 та справи №455/994/23, суд вважає, що підстави позову у цих справах не є ідентичними, оскільки підставою позову у справі № 455/994/23 була незаконна, на думку позивачки ОСОБА_1 , невиплата їй коштів компенсації за невикористані відпустки та лікарняні за 2021-2023роки при її звільненні з роботи 22.04.2023року, тоді як у даній справі №455/2053/24 позивачка обґрунтовує свої вимоги, невиплатою вказаних коштів при її звільненні з роботи 17.07.2024року.
Крім того, у даній справі №455/2053/24 предметом позову є також вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 липня 2024 року по дату прийняття судового рішення, враховуючи середньоденну заробітну плату - 433,67 грн.
За таких обставин, оскільки спір між сторонами у справах виник з різних підстав, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для закриття провадження у даній справі.
Керуючись ст.255 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.В.Кушнір