Номер провадження 2/754/3044/24
Справа №754/4760/24
Іменем України
03 грудня 2024 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Зотько Т.А.
за участю секретаря судового засідання Нагорної М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мединська Наталія Володимирівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, -
Позивачка в особі свого представника - адвоката Власенка Ю.В. звернулась до суду з позовною заявою до Київської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мединська Наталія Володимирівна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування. Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилась спадщина. 25.08.2023 приватним нотаріусом КМНО Мединською Н.В. було відкрито спадкову справу №13-2023. 27.11.2023 позивачка звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті її батька, до якої увійшла однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , як належала йому на праві власності. Позивачка є єдиною спадкоємицею першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .. Постановою від 05.03.2024 року приватний нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності документів, що підтверджують право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлому ОСОБА_3 , а саме свідоцтва про право власності на житло, а відтак позивачка звернулась до суду із вище вказаним позовом, згідно вимог якого просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді від 04.04.2024 року справу було прийнято до провадження та призначено розгляд у підготовчому засіданні.
Одночасно судом було витребувано від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мединської Наталії Володимирівни належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведену стосовно майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
06.06.2024 на адресу суду надійшли витребувані матеріали спадкової справи.
Згідно ухвали, постановленої шляхом внесення до протоколу судового засідання від 12.06.2024, було залучено до участі по справі як третю особу ОСОБА_2 ..
Ухвалою суду від 13.08.2024 на підставі клопотання представника позивачки - адвоката Власенка Ю.В. було залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 та витребувано від Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації належним чином завірену копію свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації Ватутінської райдержадміністрації 12.02.1999 (розпорядження №1103) на ім'я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 12.09.2024 на підставі клопотання представника позивачки - адвоката Власенка Ю.В. було витребувано від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» належним чином завірену копію свідоцтва на право власності на житло, виданого Відділом приватизації Ватутінської райдержадміністрації 12.02.1999 року (розпорядження 1103), як правовстановлюючого документу, який подано на підтвердження права власності померлого ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано у Бюро 05.03.1999 р. за реєстровим №2582.
Відповідно до ухвали, внесеної до протоколу судового засідання від 05.11.2024 було закрито підготовчий розгляд справи та призначено справу в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Позивачка та її представник у судове засідання не прибули, про дату і час розгляду справи повідомлені судом належним чином. Представник позивачки - адвокат Власенко Ю.В. подав суду писмову заяву з проханням здійснювати розгляд справи у їх відсутності
Представник Київської міської ради у судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлені належним чином, у ході розгляду справи подали відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили проводити розгляд справи у відсутність представника та ухвалити рішення згідно вимог чинного законодавства.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, у ході розгляду справи подала клопотання у якому вимоги позовної заяви визнала та просила розглядати справу без її участі.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мединська Наталія Володимирівна у судове засідання не прибула, на адресу суду направила витребувані ухвалою суду копії матеріалів спадкової справи.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про можливість проведення розгляду справі за відсутності не з'явившихся учасників на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а/з № 1535) (а.с.8).
Згідно із витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, 14.10.1988 року позивачка ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила своє дівоче прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с.9).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років (а/з№ 1034), після смерті якого відкрилась спадщина на все належне йому майно (а.с.7).
Згідно із інформаційною довідкою Київського міського бюро технічної інвентаризації від 10.01.2024 № 39378 виданою на замовлення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мединської Н.В., вбачається, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, кв. АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за: ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлофонду Ватутінської районної Ради 12.02.1999 (розпорядження № 1103, та зареєстрованого в Бюро 05.03.1999 за реєстровим № 2582.
Як вбачається з наданої на вимогу суду Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» копії Свідоцтва про право власності на житло від 12.02.1999 року, ОСОБА_3 дійсно належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 . Свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 12.02.1999 року №1103 (а.с.138).
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема, визнання права.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із вимогами ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, прийняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкування за законом).
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
У відповідності до ст.ст.1268,1269 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у разі якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, згідно ч.1ст. 1270 ЦК України, якщо він не заявив про відмову від неї.
Стаття 1298 ЦК України передбачає, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
25.08.2023 приватним нотаріусом КМНО Мединською Н.В. було відкрито спадкову справу №13-2023.
27.11.2023 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса КМНО Мединської Н.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 ..
Як вбачається з постанови від 05.03.2024 року приватний нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності документів, що підтверджують право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлому ОСОБА_3 , а саме свідоцтва про право власності на житло.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до п. 23 Постанови ПВС України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як роз'яснено у п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, суд дійшов висновку, про визнання за ОСОБА_1 право власності АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..12, 13, 76, 77, 81, 89, 263, 264, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», ст.ст.316, 321,328, 384, 392, 1216, 1218, 1261, 1296, 1297,1298 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мединська Наталія Володимирівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 17.12.2024.
Суддя: