Справа № 752/15136/24
Провадження № 1-кс/752/9530/24
(вступна та резолютивна частина)
11 грудня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні 12024100010002108 від 13.07.2024, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, не працюючого, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024100010002108 від 13.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 194 КК України. Клопотання погодив прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100010002108 від 13.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановлений досудовим розслідуванням місці, у ОСОБА_9 , спільно з ОСОБА_5 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, виник спільний злочинний умисел направлений на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в ході чого останні, переслідуючи корисливі мотиви, вступили в злочинну змову, попередньо розподіливши між собою ролі.
Так, під час спілкування в месенджері «Телеграм» невстановлена досудовим розслідуванням особа, під ім'ям « ОСОБА_10 » з контактним номером телефону НОМЕР_1 , яка координувала дії ОСОБА_9 та ОСОБА_5 повідомляла останнім назви та розташування об'єктів, які було поставлено за мету пошкодити шляхом підпалу, за отримання грошової винагороди.
08.07.2024 року о 21 год. 35 хв. ОСОБА_5 , у месенджері «Телеграм» отримав смс-повідомлення від особи на ім'я « ОСОБА_10 » із зазначенням квартирного приміщення АДРЕСА_2 , яке на підставі права власності належить ОСОБА_11 , в якому проживав ОСОБА_12 , як такого, яке необхідно пошкодити шляхом підпалу. В подальшому, отримавши вищевказане повідомлення месенджері «Телеграм» ОСОБА_5 , відповідно до відведеної йому року, у проміжок часу 09.07.2024 року по 12.07.2024 року, неодноразово прибував до вказаної адреси, з метою фіксування точного розташування квартири, поверху, доступу до будинку.
З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_13 спільно з ОСОБА_5 , 12.07.2024 року, у вечірній час доби, більш точного часу встановити в ході досудового розслідування не представилось можливим, прибули до житлового комплексу «Кришталеві джерела», який розташований по вул. Метрологічна у м. Києві. Надалі ОСОБА_5 , відповідно до відведеної йому ролі, користуючись відсутністю електричного живлення та несправністю в цей час електронно-магнітних замків, якими оснащенні вхідні двері вище вказаного житлового комплексу, шляхом вільного доступу провів ОСОБА_9 на територію житлового комплексу «Кришталеві джерела», та в подальшому до приміщення другого під'їзду будинку АДРЕСА_3 , тримаючи при собі автомобільну гуму та невідому легкозаймисту речовину.
Надалі 12.07.2024 року близько о 22 год. 27 хв. ОСОБА_5 відповідно до відведеної йому ролі, виконавши всі необхідні дії, за допомогою автомобіля таксі покинув місце вчинення кримінального правопорушення. В цей час, ОСОБА_9 , відповідно до відведеній їй ролі, залишився на території житлового комплексу «Кришталеві джерела», поблизу другого під'їзду будинку №40-Б. Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13.07.2024 року 03 год. 45 хв. ОСОБА_9 , відповідно до відведеної йому ролі, будучи без принциповим до наслідків злочинних дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер цих діянь, матеріальних збитків, які можуть бути завдані потерпілій особі, діючи умисно, з метою реалізації спільного злочинного умислу, перебуваючи на другому поверсі будинку АДРЕСА_3 , поблизу вхідних дверей до квартирних приміщень АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 за допомогою невстановленої досудовим розслідуванням легкозаймистої речовини, здійснив підпал гумового колеса, внаслідок чого відбулось задимлення під'їзду № 2 вказаного житлового будинку, та загорання дверей до квартирного приміщення АДРЕСА_4 , яке на праві власності належить ОСОБА_14 , та квартирного приміщення АДРЕСА_5 , яке на праві власності належить ОСОБА_11 , після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
17.07.2024ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.07.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 13.09.2024.
12.09.2024 виконувачем обов'язки керівника Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_15 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 17.10.2024.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12.09.2024 продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 17.10.2024.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 14.10.2024 продовжено строк досудового розслідування до п'яти місяців, тобто до 17.12.2024.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 14.10.2024 продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 12.12.2024.
Слідчий у клопотанні зазначає, що на даний час ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, що були підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишились актуальними та не зменшились, у зв'язку з чим забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є неможливим без продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, на переконання слідчого, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, слідчий просить продовжити щодо підозрюваногоОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.01.2025, без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечив проти клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що ризики, про існування яких стверджує слідчий у клопотанні, не обґрунтовані. Слідчим у клопотанні необґрунтовано неможливість застосування до підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, підтверджено, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100010002108 від 13.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
17.07.2024ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.07.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 13.09.2024.
12.09.2024 виконувачем обов'язки керівника Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_15 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 17.10.2024.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12.09.2024 продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 17.10.2024.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 14.10.2024 продовжено строк досудового розслідування до п'яти місяців, тобто до 17.12.2024.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 14.10.2024 продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 12.12.2024.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11.12.2024 продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 17.01.2025 включно.
У частині 1 статті 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Відповідно до частини 3 цієї статті, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, в цьому випадку сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу, застосованого доОСОБА_5 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 194 КК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Вирішуючи питання обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчий суддя дослідив такі докази в копіях, а саме: протоколи огляду; протокол допиту потерпілого; протоколи допиту свідків; протоколи проведення особи для впізнання за фотознімками; інші матеріали, долучені до клопотання.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього документи кримінального провадження, разом із поясненнями прокурора у судовому засіданні, у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити зазначене вище кримінальне правопорушення, і на їх основі можна дійти висновку, що на цьому етапі кримінального провадження є виправданим подальше розслідування.
Щодо продовження запобіжного заходу та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Прокурором обґрунтовано, що ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду не зменшився та продовжує бути актуальним, виходячи з таких підстав.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, який у відповідності до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , обставини вчинення інкримінованого йому злочину, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи обізнаністьОСОБА_5 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.
При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Отже, на даний час продовжує існувати загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання ними органу досудового розслідування достовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Оцінюючи актуальність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує спосіб та обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину, характер злочину у вчиненні якого він підозрюється, а також характеристику підозрюваного, зокрема, відомості про те, що він раніше неодноразово судимий, а саме: 11.04.2017 року вироком Амур-Ніждньодніпровського суду міста Дніпропетровська за ч. 3 ст. 187 КК України засуджений до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного майна; 02.03.2018 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 296 КК України засуджений до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 3 роки; 07.12.2021 року за ч. 3 ст. 186 КК України засуджений до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років; 23.02.2022 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 187 КК України засуджений до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного майна, на підставі ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України остаточно визначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі; 09.05.2024 року вироком Амур-Ніждньодніпровського суду міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 355 КК України засуджений до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 УУ України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 3 роки.
За наведених обставин, на переконання слідчого судді, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення продовжує бути актуальним.
У клопотанні слідчий посилається на продовження існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, у тексті клопотання, крім констатації наявності цього ризику, не наведено обставин, які підтверджують, що такий ризик існував раніше і продовжує існувати на даний час. Твердження слідчого у клопотанні про продовження існування вказаного ризику спростовується наявними у справі матеріалами. Так, при постановленні ухвали слідчого судді від 18.07.2024, якою було застосовано відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також при продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою (ухвали слідчого судді від 12.09.2024 та від 14.10.2024), слідчий суддя визнав доведеним лише три ризики, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Виходячи з цього, ризик, передбачений п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, не може бути зазначений стороною обвинувачення як такий, що продовжує існувати, а мав бути вказаним як такий, що з'явився, тобто є новим, з наведенням відповідного обґрунтування на підставі нових обставин, що стороною обвинувачення зроблено не було.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає недоведеним актуальність ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11.12.2024 продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 17.01.2025 включно.
Як вбачається з матеріалів клопотання, завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваного неможливо, оскільки для повного та всебічного з'ясування обставин кримінального провадження наявна необхідність у проведенні/завершенні ряду слідчих (розшукових), процесуальних дій.
Виходячи з того, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100010002108 продовжено до 17.01.2025 включно, є підстави для вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого відносно підозрюваного.
Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваному злочину та продовження існування доведених ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, продовження застосування запобіжного заходу є необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваногоОСОБА_5 , прокурор довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.
Враховуючи те, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194, ч. 3 ст. 199 КПК України, беручи до уваги наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого щодо наявності підстав, що виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, що зможе запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Визначаючи строк на який необхідно продовжити тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 17.01.2025 включно; строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України). Таким чином, строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 підлягає продовженню строком на 33 дні, а саме по 12.01.2025 до 18 год. 30 хв.
Керуючись статтями 115, 132, 176, 177, 178, 183, 193-197, 199, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 33 дні, в межах строку досудового розслідування, а саме по 12.01.2025 року до 18 год. 30 хв., включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури м.Києва.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1