Справа №443/2021/24
Провадження №3/443/926/24
іменем України
19 грудня 2024 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли із Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за частиною 5 статті 126 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 22.10.2024 о 16 год 17 хв у м. Ходорів по вул. Б.Хмельницького,65 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, вчинивши правопорушення повторно протягом року, чим порушив вимоги пункту 2.1. «а» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 5 статті 126 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду повторно не з'явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справ, призначеного на 19.12.2024 та не повідомляв суд про причини неприбуття на виклик суду, а також не подавав інших клопотань щодо вжиття судом певних процесуальних дій, зокрема: про витребування доказів, виклик свідків тощо. Крім цього, матеріали справи не містять фактичних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 висловлював усно або у письмовій формі аргументи щодо незаконності дій працівників поліції та складеного на нього протоколу.
З огляду на викладене, беручи до уваги належне і своєчасне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності цієї особи.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, виходячи з такого.
Диспозицією частини 4 статті 126 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням є керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до диспозиції частини 5 статті 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.
Підпунктом «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. №1306, встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 156402 від 22.10.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 22.10.2024 о 16 год 17 хв у м. Ходорів по вул. Б.Хмельницького,65 керував транспортним засобом будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами (а.с.7);
інформацією з інформаційно-пошукова система Міністерства внутрішніх справ України «Армор», згідно з якою ОСОБА_1 07.08.2024 притягався до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП у виді штрафу (а.с.4);
долученими до матеріалів справи відеозаписами на носії інформації (компакт-диску), що узгоджуються з викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, та з яких вбачається обставина визнання ОСОБА_1 обставини керування транспортним засобом, будучи позбавленим такого права (а.с.8).
Проаналізувавши вищевказані документи, відеозаписи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 5 статті 126 КУпАП, яка доведена повністю; відсутність обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення; вчинення ОСОБА_1 аналогічного правопорушення раніше та визнання його винним у його вчиненні (постанова Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 05.09.2023 у справі №446/1277/23).
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 5 статті 126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
З огляду на відсутність доказів на підтвердження належності ОСОБА_1 транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким він керував 22.10.2024 о 16 год 17 хв, та наявність даних про належність цього транспортного засобу іншій особі - ОСОБА_2 , тому суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією частини 5 статті 126 КУпАП, у виді оплатного вилученням транспортного засобу.
Також, суд враховує, що відповідно до вимог частини 3 статті 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Так, згідно з постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 05.09.2023 у справі №446/1277/23 на ОСОБА_1 накладено стягнення за частиною 1 статті 130, частиною 5 статті 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі дві тисячі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (40 800 грн) із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років. Зазначена постанова суду набрала законної сили 19.09.2023, відтак невідбута ОСОБА_1 частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами складає 3 роки 9 місяців і така підлягає приєднанню до остаточного стягнення за вчинення ним адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, статті 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 7 (сім) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі частини 3 статті 30 КУпАП до остаточного стягнення приєднати невідбуту частину стягнення, накладеного згідно з постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 05.09.2023, та остаточно на ОСОБА_1 накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років 9(дев'ять) місяців табез оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів