Справа № 336/10378/24
Пр. 3/336/6508/2024
12 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула справу про адміністративне правопорушення у відношенні: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області, громадянина України, який не працевлаштований, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ,
за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП,-
Згідно з протоколом серії ВАД №220925 від 26.09.2024, - 26.09.2024 о 16-40 годині за адресою: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, навпроти буд. 80, на торгівельному майданчику в кіоску сірого кольору без назви ОСОБА_1 здійснив продаж без марок акцизного податку тютюнових виробів, чим порушив ст. 226.5 ПК України, п. 3 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального», за що передбачено відповідальність відповідно до ч.1 ст.156 КУпАП
В судовому засіданні ОСОБА_1 присутній не був, неодноразово повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином. За змістом протокола обізнаний із місцем розгляду справи. Вимоги ст.268 КУпАП не свідчать про обов'язковість явки належним чином повідомленої особи у даній категорії справ. Клопотань та заяв від вказаної особи також не надходило протягом часу провадження справи в суді.
Згідно зі ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Враховуючи вказані обставини, максимальне вжиття заходів для своєчасного виклику, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить ч.1 ст.268 КУпАП.
Вивчивши у сукупності всі докази у справі, суддя дійшла висновків про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв'язку із таким.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Як передбачено ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення з підстав здійснення ним за вказаних обставин продажу тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку.
Диспозицією ч.1 ст.156 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Вказана норма закону є бланкетною, відсилає до інших нормативних актів, у яких сформульовані конкретні правила поведінки та норми здійснення роздрібної або оптової торгівлі.
Для наявності складу вказаного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, необхідним є доведення як факту здійснення торгівлі конкретного різновиду (оптової або роздрібної), так і факту того, що предметом торгівлі були тютюнові вироби (з урахуванням змісту протоколу), а також того, що на товарі були відсутні марки акцизного податку.
Наданими доказами (рапортом про подію правопорушення (Журнал ЄО 23790); письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 26.09.2024 від 26.09.2024; копією ліцензії на право здійснення роздрібною торгівлею тютюновими виробами ФОП ОСОБА_3 ; копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 ; фототаблицями, відеозаписом з місця події) вміст пачок та їх відношення до тютюнових виробів, жодними належними та допустимими доказами не підтверджено. Так, експертного висновку стосовно приналежності вмісту пачок до тютюнових виробів до протоколу не додано.
Крім того, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП полягає у здійсненні торгівля, тобто процесу обміну товарами та грошима.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо отримання особою, що притягується до відповідальності грошей від продажу тютюнових виробів, тобто виручки, яка відповідно до санкції ч.1 ст.156 КУпАП повинна бути конфіскованою у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Відсутні такі дані і в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що у протоколі наведено посилання на норму Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального». Проте відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб'єктами малого підприємництва» у Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345 із наступними змінами) у назві слова "коньячного і плодового" замінити словами "спиртових дистилятів". Закон набрав чинності 23.11.2023.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд зберігає неупередженість і не може вийти за рамки пред'явленого обвинувачення (протоколу), і так само самостійно знаходити нові обставини та підстави для засудження особи, займаючи тим самим обвинувальну позицію у справі.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
На підставі вищевикладеного та за результатами дослідження наявних у справі доказів, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, тому провадження в справі підлягає закриттю.
За змістом ч.1 ст.265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу.
Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
За змістом протокола про адміністративне правопорушення тютюнові вироби вилучені для тимчасового зберігання, проте відповідний протокол огляду та вилучення у справі відсутній, що унеможливлює розгляд зазначеного питання. Тому, враховуючи наведені висновки суду, відсутність даних про власника, підстав для прийняття рішення відповідно до ч.1 ст.265 КУпАП не встановлено.
Керуючись ст. 9, 156, 245, 247, 256, 265, 280, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення КСУ справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв'язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___»_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___»_____________ 20___рік