19.12.2024
Справа № 337/4474/24
Провадження № 2/337/1878/2024
19 грудня 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі головуючого судді Кучерука І.Г.
з участю секретаря Нетяги М.І.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання трудового договору,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням від 20.02.2024 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії як непрацюючій. В даному рішенні зазначено, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 працювала з вересня 2019 по листопад 2019 р. у приватного підприємця ОСОБА_2 , з якого не надала інформацію про звільнення. Відповідно до листа ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звільнена з роботи 23.02.2022 р. згідно наказу № 7 від 23.02.2022 р.
Проте вирішити самостійно питання щодо розірвання трудового договору з ФОП ОСОБА_2 не має можливості, у зв'язку із відсутністю зв'язку з відповідачем. Враховуючи викладене, не звільнення позивача у визначеному законом порядку, є порушенням норм трудового законодавства щодо реалізації волевиявлення його як працівника на звільнення.
Позивач з 2019 року не приступила до виконання своїх трудових обов'язків, не висловила іншим чином намірів про бажання продовження трудових відносин, отже є обґрунтовані підстави для припинення трудових відносин з відповідачем на підставі частини першої статті 38 КЗпП України - з ініціативи працівника.
Просить суд розірвати (припинити) трудовий договір, укладений 25 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з 23.02.2022 року.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27.08.2024 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в спрощеному провадженні з повідомленням сторін.
Позивачка ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов не надала, до суду не з'явилася, була повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі суду.
Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у суду є підстави для ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 відповідно до довідки про взяття на облік ВПО від 29.11.2022 року за № 2330-5002354224 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді № 754303 від 26.08.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована: АДРЕСА_2 .
Відповідно до копії трудової книжки, наданої позивачкою ОСОБА_1 , наявний запис від 13.05.2019 року про звільнення за власним бажанням ст. 38 КЗпП України ФОП ОСОБА_2 відповідно до наказу № 2 від 13.05.2019 року.
Згідно до Відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 з 25.09.2019 року перебуває у трудових відносинах з ОСОБА_2 за договором цивільно правового характеру.
Відповідно до рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.02.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії як непрацюючій, так як згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 працювала з вересня 2019 по листопад 2019 р. у приватного підприємця ОСОБА_2 , з якого не надала інформацію про звільнення.
Відповідно до фотокопії повідомлення ФОП ОСОБА_2 цивільно правовий договір немає сили так як був складений на тимчасовій основі і час його дії закінчився і ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з роботи звільнена 23.02.2022 року з наказу № 7 від 23.02.2022 року.
Відповідно до статті 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до ст.24 КЗпП України - трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором, або угодою сторін.
В силу ст.24-1 КЗпП України у разі укладання трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.
Розірвання трудового договору, укладеного між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, має свої особливості.
Відповідно до п. 8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260, у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони повідомляють центр зайнятості, який зареєстрував трудовий договір.
Пунктом 9 вказаного Порядку визначено, що відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів. Фізична особа робить запис про підстави припинення трудового договору з посиланням на відповідні статті КЗпП України в третьому примірнику трудового договору, який після реєстрації зберігається в центрі зайнятості, і найманий працівник засвідчує своїм підписом припинення в третьому примірнику. На підставі цього відповідальна особа центру зайнятості знімає трудовий договір з реєстрації, про що робиться запис у книзі реєстрації трудових договорів та запис на трьох примірниках трудового договору про зняття з реєстрації трудового договору.
Таким чином, запис на примірниках трудового договору про його зняття з реєстрації робиться на підставі здійсненого фізичною особою - підприємцем запису про підстави припинення такого договору.
Із змісту ст.21 КЗпП України випливає, що трудовий договір є двостороннім договором між працівником та роботодавцем, які по відношенню один до одного мають відповідні права та обов'язки. Інші суб'єкти мають право втручання у взаємовідносини цих сторін лише у випадках та в порядку передбаченому чинним законодавством.
Згідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 09.02.2022 року у справі № 153/1585/20, розірвання трудового договору за статтею 38 КЗпП України є різновидом припинення трудових відносин в односторонньому порядку. Правове значення для припинення трудового договору має письмово викладена ініціатива працівника з наміром припинити трудові відносини, що доведена до відома роботодавця в установленому законом порядку. Для припинення трудового договору за цією підставою не має значення чи була погоджена ця ініціатива з роботодавцем та чи згідний він з такою вимогою робітника. Для працівника виявлення цієї ініціативи створює лише один обов'язок - продовжувати виконання усіх умов трудового договору протягом двох тижнів від дня подання роботодавцю такої заяви. Трудові відносини припиняються незалежно від того, чи видано роботодавцем наказ про звільнення працівника, чи не вчинено такої дії. Відсутність такого наказу не зобов'язує працівника надалі виконувати покладені на нього трудові обов'язки та не продовжує дії трудового договору.»
Відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами-роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин фізичною особою-роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї із сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.
За твердженнями позивачки, вона з 2019 року не приступила до виконання своїх трудових обов'язків, не висловила іншим чином намірів про бажання продовження трудових відносин.
Суд вважає, що трудові відносини між ФОП ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за цивільно правовим договором від 25.09.2019 року фактично припинені з 23.02.2022 року, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, тому враховуючи особливості правового регулювання зняття з державної реєстрації трудового договору, позивачка позбавлена можливості захистити своє порушене право самостійно.
За встановлених судом обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки позивачка по даній категорії справ звільнена від сплати судового збору при подачі позову, то відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України ці витрати підлягають стягненню з відповідачки.
Керуючись ст. 13, 89, 141, 229, 247, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Розірвати (припинити) трудовий договір, укладений 25 вересня 2019 року між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП. НОМЕР_2 ) на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з 23.02.2022 року.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП. НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя: І.Г.Кучерук