Справа № 718/3498/24
Провадження 2/718/932/24
"19" грудня 2024 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О., секретаря судових засідань Харабара А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу №718/3498/224 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи позовні вимоги тим, що 20.11.2021 року між ним та відповідачкою ОСОБА_2 укладено шлюб у відділі ДРАЦС у м.Чернівці, актовий запис №2043.
Посилається на те, що від шлюбу у них є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що одразу коли вони з дружиною почали проживати разом, все складалося добре. Вони вели спільне господарство та мали спільний сімейний бюджет, однак згодом їхнє спільне життя стало неможливим, тому що у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки. На підставі чого в сімї виникали сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми.
Вказує, що подружні відносини між ними припинились і вони проживають окремо. Дружина зібрала свої речі та переїхала проживати в АДРЕСА_1 . З цього часу ОСОБА_2 почала мало приділяти уваги їньому синові, часто залишає з ним, приходить пізно і недавно повідомила, що має намір виїхати за кордон. Те, що дитина проживає з ним підтверджується актом обстеження. Він опікується сином, утримує його, виховує та забезпечує все необхідне для його комфортної життєдіяльності.
Крім цього, зазначає, що він остаточно зрозумів, що вони з відповідачкою віддалилися один від одного, втратили почуття любові та поваги один до одного, шлюб носить формальний характер.
Враховуючи наведене, просить позов задовольнити, розірвати шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_2 , малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його самостійному вихованні та утриманні.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак скерував на адресу суду заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи у його відсутність.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак скерувала до суду заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнала повністю. Просить проводити розгляд справи без її участі.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1. ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_5 укладено шлюб 20.11.2021 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №2043, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.11.2021 року (а.с.6).
Під час зареєстрованого шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28.07.2022 року (а. с. 7).
Згідно витягів з реєстру територіальної громади вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані в АДРЕСА_2 (а.с.11-12).
Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов №3-144 від 11.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , 1997 року народження, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з своїм малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вищевказаною адресою не зареєстрована і не проживає. Будинок нової забудови, газифікований з усіма зручностями, умови проживання задовільні (а.с.13).
Відповідно до Довідки №183 від 12.11.2024 року ОЗО Кіцманський ліцей №1 Кіцманської міської ради вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є вихованцем молодшої групи даного закладу, регулярно відвідує садок, завжди охайний, доглянутий. Батько ОСОБА_1 приводить та забирає дитину з садочка, спілкується з вихователями, цікавиться життям дитини в садочку, відвідує батьківські збори, приймає участь у виховних заходах, у методичній роботі закладу (а.с.14).
З наданого суду Договору щодо визначення місця проживання дитини, умов її утримання та участі батьків у її вихованні від 11.11.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Олексюк С.В., вбачається, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір про те, що малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , буде перебувати на утриманні батька, виховуватись ним та проживатиме з батьком за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15).
Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно ч.2 ст. 104 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного кодексу України.
Згідно ч.1 ст.109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Згідно ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
У відповідності до ч.2 ст. 114, ст. 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та постановлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З врахуванням того, що жоден з подружжя не виявив бажання примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, а тому є неможливим. Беручи до уваги те, що шлюб носить формальний характер, за таких обставин його слід розірвати.
При цьому, судом були з'ясовані фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права.
Оскільки обидві сторони наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Таким чином, сім'я фактично розпалася і збережена бути не може, стосунки, які існують між сторонами, виключають можливість збереження сім'ї, подальше перебування в шлюбі буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб необхідно розірвати.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги відсутність перешкод для пред'явлення позову про розірвання шлюбу та встановлені судом обставини, позовна заява про розірвання шлюбу підлягає до задоволення, а шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
На підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 24,56, 104-105, 109,110, 112, 114-115 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81-82, 200, 206, 211, 247,263-265, 267-268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, який зареєстрований 20.11.2021 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №2043, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 на його самостійному вихованні та утриманні.
Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Кіцманського
районного суду Масюк Л.О.