01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.10.2010 № 46/118
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури - Міщенко Т.В.- пом. прокурора Прокуратури Святошинського району міста Києва, посв. № 195 від 26.10.2006;
від позивачів - 1. не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
2. Сахацький С.О.- представник, дов. № 049-05/4706 від 30.09.2010;
від відповідача - Васютович О.В.- представник, дов. б/н від 01.09.2010;
Міщенко М.В.- представник, дов. № 7 від 01.01.2010;
від третьої особи - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Святошинського району міста Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.06.2010
у справі № 46/118 ( .....)
за позовом Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд"
третя особа, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнє підприємство "Партнер"
про стягнення 70840,00 грн.
Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 № 01-23/1/3, від 18.10.2010 № 01-23/1/2 склад колегії суддів змінювався.
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 07.09.2010 та 05.10.2010 розгляд апеляційної скарги відкладався на 05.10.2010 та 19.10.2010, відповідно.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2010 у справі № 46/118 у позові відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що відповідач достроково сплатив пайовий внесок, передбачений договором від 12.07.2007 № 608, в повній сумі єдиним платежем за платіжним дорученням № 10 від 23.07.2007 на суму 1 806 230,00 грн.; договір № 608 не містить заборони на дострокове виконання відповідачем його обов'язку із сплати пайового внеску; розрахунок зазначеного внеску, складений станом на 11.07.2007, включає передбачені на той час законодавством коефіцієнти з індексом інфляції включно за період з 01.01.03 по 01.06.07; на момент застосування позивачем коригуючого індексу інфляції відповідач заборгованості не мав, а сума пайового внеску відповідача була перерахована до бюджету.
В апеляційному поданні прокурор просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2010 у справі № 46/118 скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Підстави апеляційного подання обгрунтовуються наступними доводами.
Оскільки підписаним між сторонами договором № 608 передбачалось поетапне перерахування пайового внеску, то відповідачем порушено норму ч.5 ст. 193 ГК України, відповідно до якої сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.
Крім того, відповідачем не виконана умова пункту 2.1.2 договору про зобов'язання одержати в Головному управлінні економіки та інвестицій розрахунок суми, що підлягає оплаті, скоригованої на індекс інфляції від дати розрахунку, що не було враховано судом.
У апеляційному поданні також стверджується, що всупереч ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України судом безпідставно не враховано доводи і докази позивача щодо порушення відповідачем умов п.п. 3.1.1, 3.1.2 договору, положень ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України.
У письмовому поясненні другий позивач посилається на неправомірне незастосування судом до спірних правовідносин п.2.1.2 договору та неврахування того, що на момент розгляду справи наявна заборгованість зі сплати індексу інфляції відповідача перед другим позивачем; оскільки при укладенні договору у розрахунку до договору № 608 індекс інфляції визначався за період з 01.01.2003 по 01.06.2007, то коригуванню на індекс інфляції підлягав вже платіж позивача, який він мав здійснити в липні 2007р., при цьому мав враховуватись індекс інфляції з 01.01.2003 по 01.07.2007 та сума, що належала до сплати позивачем з врахуванням індексу інфляції в червні 2007р., мала становити 1 848,412 тис. грн., що відповідає формулі визначення пайового внеску відповідно до п.6 рішення № 271/431; оскільки при проведенні розрахунку змінюється лише індекс інфляції, то термін: "дата розрахунку", який застосовується в п.2.1.2 договору, означає дату, по яку зафіксовано індекс інфляції при здійсненні первинного розрахунку; оскільки відповідачем заборгованість сплачена єдиним платежем 23.07.2007 у сумі 1 806 230,00 грн., в порушення умов договору без врахування індексу інфляції, то у відповідача виникла заборгованість зі сплати пайового внеску; через те, що вказана заборгованість не була погашена, то ця заборгованість повинна бути сплачена з врахуванням індексу інфляції на момент пред'явлення позову.
У відзиві відповідач заперечує проти доводів апеляційного подання, посилаючись, зокрема, на те, що станом на 23.07.2010 сплатив пайовий внесок у повному розмірі з урахуванням показника індексу інфляції за розрахунком Управління станом на 11.07.2007 і, таким чином, достроково, повністю та добросовісно виконав зобов'язання за договором № 608; позивач прийняв дострокове виконання відповідачем його обов'язку по сплаті пайового внеску, не висунувши проти таких дій відповідача жодних заперечень; щомісячне розділення Управлінням повністю сплаченої відповідачем суми пайового внеску на окремі платежі із нарахуванням індексу інфляції (коригування сплаченого внеску), є неправомірним; враховуючи, що відповідач виконав свій обов'язок із сплати пайового внеску 23.07.2007 у повному обсязі, порядок розрахунків, передбачений договором № 608, не міг бути застосований до відносин, що склалися між ним та позивачем.
Відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 05.10.2010 у справі № 46/118 сторонами надані документи.
Розглянувши апеляційне подання, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури, другого позивача та відповідача, враховуючи доводи письмового пояснення та відзиву, колегія суддів встановила наступне.
Прокурором до суду першої інстанції подано позов про стягнення з відповідача на користь другого позивача 70 840,00 грн. заборгованості за договором від 12.07.07 № 608 за листопад 2007р., з яких, відповідно до розрахунку Управління, 62 980,00 грн. - сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, а 7 860,00 грн. - сума пені на недоплату частки за листопад 2007р.
Як вбачається із матеріалів справи, 12.07.2007 між другим позивачем, третьою особою та відповідачем укладено договір № 608 відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 із змінами, внесеними рішеннями Київради від 12.02.2004, № 14/1223, від 28.12.2004 № 1051/2461, від 27.12.2005 № 622/3083, від 31.10.2006 № 122/179 та від 28.12.2006 № 530/587, предметом якого, згідно з п.1.1, є сплата відповідачем, за договором інвестором, пайової участі (внесків) на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - пайовий внесок) у зв'язку із будівництвом автозаправного комплексу на вул. Зодчих, 5 у Святошинському районі м. Києва.
Відповідно до п.1.2 договору № 608 розмір пайового внеску, згідно з розрахунком становить - 1 806,23 тис. грн. і підлягає уточненню після введення в експлуатацію об'єкту і визначення фактичної вартості будівництва.
В п.2.1.2 договору № 608 встановлено, що відповідач зобов'язаний перерахувати другому позивачу пайовий внесок у сумі 1 806,23 тис. грн. (без ПДВ) в термін з липня 2007р. по листопад 2007р. включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.
Також, сторонами за договором № 608 погоджено розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, складений 11.07.2007, згідно із яким сума внеску становить 1 806,23 тис. грн.
Згідно з платіжним дорученням від 23.07.2007 № 10 відповідачем було перераховано пайовий внесок згідно з договором № 608 у сумі 1 806 230,00 грн., тобто одноразово, єдиним платежем.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Як свідчать матеріали справи, першим позивачем було прийнято дострокове виконання відповідачем свого зобов'язання по сплаті внеску, оскільки перераховану відповідачем суму внеску за платіжним дорученням від 23.07.2007 № 10, відповідачу не повернуто.
Таким чином, другий позивач погодився з достроковим виконанням відповідачем обов'язку останнього згідно з договором № 608.
Як вбачається із розрахунку другого позивача, сума 62,98 тис. грн. складається із щомісячних часток інфляційної складової за період з липня по листопад 2007р., з нарахуванням індексу інфляції на ці суми.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, що звичайно ставляться.
Як вбачається із п.4.7 Нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, які є додатком до рішення Київської міської ради від 27.02.2003 № 271/431 у редакції рішення Київської міської ради від 28.12.2006 № 530/587 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у редакції, чинній на час укладення договору № 608, сплата пайового внеску оформлюється договором.
Як вже зазначалось, у п.1.2 договору № 608 сторони передбачили умову про те, що розмір пайового внеску, який становить 1 806,23 тис. грн., підлягає уточненню після введення в експлуатацію об'єкту і визначення фактичної вартості будівництва.
Як вбачається із сертифікату відповідності КВ 000207 від 02.06.2010, акт готовності об'єкта до експлуатації будівництва автозаправного комплексу за адресою: вул. Зодчих, 5 у Святошинському районі м. Києва складений 01.04.2010.
Отже, умовами договору уточнення розміру внеску пов'язано безпосередньо з введенням в експлуатацію об'єкту.
У п.2.1.2 договору № 608 вказано про обов'язок відповідача одержати у другого позивача розрахунок суми, що підлягає сплаті, скоригованої на індекс інфляції від дати розрахунку за три дні до сплати коштів, передбачених пунктом 2.1.1, тобто після закінчення будівництва об'єкту, а пунктом 2.2.1 договору встановлено, що другий позивач за три дні до сплати коштів, передбачених п.2.1.1, тобто після закінчення будівництва об'єкту, зобов'язаний надати відповідачу, за його зверненням, розрахунок пайового внеску, скоригований на індекс інфляції.
Однак, договором № 608 не передбачено щомісячне нарахування відповідачу, на період до закінчення будівництва об'єкту, частки, залежно від індексу інфляції, до розміру внеску, зазначеного у п.1.2 договору.
Також, враховуючи умови договору, та ту обставину, що відповідачем сплачено внесок, передбачений у п.2.1.2 договору № 608 - 23.07.2007, твердження про щомісячне прострочення відповідачем сплати основного боргу, у зв'язку з чим нараховано інфляційні втрати та пеню, є таким, що не відповідає умовам договору № 608.
Таким чином, позовні вимоги є такими, що не відповідають умовам договору № 608, тому підстави для їх задоволення відсутні.
Із твердженнями апеляційного подання немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та наступні обставини.
Та обставина, що відповідачем всупереч умовам договору про поетапне перерахування внеску, здійснено перерахування внеску одним платежем, не впливає на обов'язок сторін за договором № 608 виконати ті зобов'язання, які залишились не виконаними.
Те, що відповідачем не одержано відповідно до п.2.1.2 договору № 608, за три дні до сплати коштів, передбачених п.2.1.1, тобто після закінчення будівництва об'єкту, розрахунок суми, що підлягає оплаті, не створює для останнього обов'язків, не передбачених договором.
Також, доводи письмового пояснення є такими, що не відповідають умовам договору № 608, яким не передбачено обов'язку відповідача сплачувати щомісячно частку внеску, у розмірі інфляційного збільшення, за період, до закінчення будівництва.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційного подання та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2010 у справі № 46/118 залишити без змін, а подання без задоволення.
2. Справу № 46/118 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
12.11.10 (відправлено)