Справа № 375/2029/24
Провадження № 3/375/1289/24
19 грудня 2024 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає на АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Рокитнянського районного суду Київської області з Управління патрульної поліції у Київській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №171696 від 12 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №171696 від 12 листопада 2024 року, ОСОБА_1 12 листопада 2024 року на вул. Вокзальній, 109 Г у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області керував транспортним засобом, а саме НОМЕР_1 , без номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу драгеру Alcotest 7510, що підтверджується тестом № 1159 від 12 листопада 2024 року, результат огляду - 0,22 проміле, чим порушила вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 клопотав перед судом про закриття провадження у справі в порядку пункту 1 статті 247 КУпАП з огляду на відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
Також у поданому клопотанні про закриття провадження у справі ОСОБА_1 вказував на те, що вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП не визнає; також зазначав, що 12 листопада 2024 року його зупинили працівники поліції і запитали чи вживав він алкоголь. Оскільки того дня він не вживав алкогольних напоїв погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Наголошував на тому, що він був тверезий. Також наполягав на тому, що результати огляду перебувають в межах похибки, а тому просив закрити провадження.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступних висновків.
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у статті 3 Конституції України.
Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Як зазначено в пункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) від 2 листопада 2004 року, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
У відповідності до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У статті 252 КУпАП зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний єдиним та безумовним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 7 листопада 2002, які з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, статті17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Так, згідно даних, які містяться у протоколі серії ЕПР1 №171696 від 12 листопада 2024 року водій ОСОБА_1 12 листопада 2024 року на вул. Вокзальній, 109Г у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області керував транспортним засобом, а саме Yamaha jog 39, без номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу драгеру Alcotest 7510, що підтверджується тестом № 1159 від 12 листопада 2024 року, результат огляду - 0,22 проміле, чим порушила вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
До протоколу додано чек приладу драгер Alcotest 7510, серійний номер ARJL-0328, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено 0,22 проміле.
Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з Інструкцією до приладу "Drager Alcotest", технічними характеристиками вищевказаного приладу передбаченого допустиму похибку в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0,02 % проміле - у діапазоні від 0 до 0,2 % проміле, відносна похибка: +/- 10 % - у діапазоні понад 0,2 % проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0,04 % проміле - у діапазоні від 0 до 0,4 % проміле: відносна похибка: +/- 10 % - у діапазоні понад 0,4% проміле.
Отже, згідно до технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати від 0 до 0,4% проміле.
Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 не перевищував гранично допустиму норму.
Згідно з вимогами статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Недоведеність вини особи, відповідно до статті 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Таким чином, оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачиться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частини 1 статі 130 КУпАП у поза розумний сумнів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статі 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 9, 10, 130, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.
Суддя М.М. Смик