01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.11.2010 № 10/368-09
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Чорної Л.В.
Рєпіної Л.О.
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "ГУДВІЛ-7"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.09.2010
у справі № 10/368-09 (ОСОБА_1)
за позовом Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії"
до ТОВ "ГУДВІЛ-7"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 34 458,91 доларів США
Публічне акціонерне товариство “Дочірній банк Сбербанку Росії” звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гудвіл 7” про стягнення 34458,91 доларів США.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Гудвіл 7” звернулось до Господарського суду Київської області з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” про визнання недійсним Договору про відкриття кредитної лінії № 60-В/07 від 14.03.2007 р.
Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2010 первісний позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гудвіл 7” на користь Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 34458,91 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 275078,59 грн.
В задоволенні зустрічного позову рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2010 року відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Гудвіл 7” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству “Дочірній банк Сбербанку Росії” в задоволені первісного позову, а зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Гудвіл 7” задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 року апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2010 у справі № 10/368-09 з доданими до неї матеріалами на підставі 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України не прийнято до розгляду та повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю “Гудвіл 7”.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Гудвіл 7” повторно звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству “Дочірній банк Сбербанку Росії” в задоволені первісного позову, а зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Гудвіл 7” задовольнити в повному обсязі.
Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) надано право сторонам у справі подати апеляційну скаргу, на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Форма і зміст апеляційної скарги встановлені ст. 94 ГПК України. Даною статтею також встановлено, що до скарги додаються докази сплати державного мита.
Колегією суддів встановлено, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог ст. 94 ГПК України, оскільки до скарги не додано доказів сплати державного мита.
Державне мито повинно бути сплачене відповідно до вимог ст. 46 ГПК України, тобто в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Розмір державного мита, порядок його сплати встановлені Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 “Про державне мито” (далі - Декрет).
Відповідно до пп. ”г” п. 2 ст. 3 Декрету розмір ставок державного мита з апеляційних скарг на рішення становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої, виходячи з оспорюваної суми.
В пп. ”а”, “б” п. 2 ст. 3 Декрету вказано, що із заяв майнового характеру сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.), а із спорів немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).
Розмір ставки державного мита з апеляційної скарги повинен становити 50 відсотків ставки, обчисленої, виходячи з оспорюваної суми, відповідно до наведених положень Декрету. Оспорювана сума за даним рішенням становить 34458,91 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 275078,59 грн.
З огляду на викладене, 50% ставки, виходячи з оспорюваної суми, складає 1375,39 грн. (2750,78 грн. / 2).
Даний спір носить за первісним позовом майновий характер, а за зустрічним позовом немайновий характер. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Гудвіл 7” оскаржує рішення в повному обсязі, то окрім сплати державного мита в розмірі 1375,39 грн. за оскарження первісного позову, ще повинно було сплатити державне мито в розмірі 42,50 грн. за оскарження зустрічного позову.
Таким чином, сума сплаченого державного мита при поданні Товариством з обмеженою відповідальністю “Гудвіл 7” даної апеляційної скарги повинна становити 1417,89 грн.
Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю “Гудвіл 7” не додано до апеляційної скарги документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Окрім цього, п. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийняте 21.09.2010 року, і відповідно останнім днем подачі апеляційної скарги, згідно вимог статті 93 Господарського процесуального кодексу України, є 01.10.2010 року.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, остання скерована до суду першої інстанції 28.10.2010 року (конверт № 03943959) та згідно вхідного штампу господарського суду м. Києва надійшла 01.11.2010 року, тобто з пропуском строку встановленого на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.
До апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю “Гудвіл 7” не додано клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, також в апеляційній скарзі відсутнє прохання відновити пропущений строк для подання апеляційної скарги.
Також, апеляційна скарга подана з порушенням вимог ч. 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують надсилання копії скарги іншій стороні.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).
В наданій скаржником апеляційній скарзі відсутній додаток, який би свідчив про надсилання її копії позивачу, тобто доказів надсилання копії скарги іншій стороні до апеляційної скарги не додано, в апеляційній скарзі апелянтом зазначено перелік документів доданих до апеляційної скарги.
З огляду на викладене, апеляційна скарга Товариством з обмеженою відповідальністю “Гудвіл 7” підлягає поверненню на підставі пунктів 2, 3, 4 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, слід зазначити, що повернення скарги без розгляду не позбавляє заявника повторно подати скаргу з дотриманням вимог ч. 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 86, 93, пунктами 2, 3, 4 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Гудвіл 7” повернути заявнику.
2. Справу № 10/368-09 направити до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя Баранець О.М.
Судді
Чорна Л.В.
Рєпіна Л.О.
11.11.10 (відправлено)