01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.11.2010 № 8/335
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря судового засідання:
представників сторін:
позивача: Комарова В.С. (дов. від 29.12.09 № 10);
відповідача: Нейчев О.А. (дов. від 13.01.10 № 8),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКОН ТРЕЙД 2"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.09.2010
у справі № 8/335 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКОН ТРЕЙД 2"
до Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"
про стягнення 3488,05 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.10 в позові відмовлено повністю в зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Скарга мотивована тим, що між сторонами не існувало правовідносин з перевезення вантажу, договором не було передбачено будь-якого переміщення продукції, а вимоги позивача виникли із договору про надання послуг, пов'язаних із перевезенням вантажів залізничним транспортом.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
01.03.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство “Юнікон Трейд”, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „Юнікон Трейд 2” (далі - позивач, замовник), та Відкритим акціонерним товариством “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” (далі -відповідач, виконавець) було укладено договір №091 про надання послуг, пов'язаних із перевезенням вантажів залізничним транспортом.
Відповідно до статті 6 Статуту ТОВ „Юнікон Трейд 2” (зареєстрованого 29.09.09), товариство є правонаступником ТОВ „Підприємство „Юнікон Трейд” в частині переданого згідно з розподільчим балансом майна, активів, пасивів, прав та обов'язків, вимог, що випливають з цих активів та майна відповідно до розподільчого балансу, включаючи право вимоги.
Згідно з п.1.1 договору від 01.03.08 № 091 виконавець зобов'язується за рахунок замовника надати послуги/виконати роботи або організувати надання послуг/виконання робіт, пов'язаних із перевезенням вантажів залізничним транспортом (надання інформації про наявність залізничного рухомого складу, подавання та забирання рухомого складу, маневрова робота, зберігання вантажів, комісійний огляд залізничних колій, здійснення вантажних операцій тощо), якість яких повинна відповідати вимогам ТУ У 60.1-04737111-005:2005.
Пунктом 2.2. договору від 01.03.08 № 091 передбачено, що для забезпечення можливості надання послуг замовник щодекадно, але не пізніше ніж у день початку декади, здійснює попередній платіж на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі 100% від суми, на яку планується отримання основних послуг (інформація, подача та забирання рухомого складу, користування вагонами, комісійний огляд залізничних колій, здійснення вантажних операцій тощо) у конкретній декаді поточного місяця.
У випадку надання замовнику послуг у меншому від запланованого обсягу, надлишкову суму, сплачену замовником, може бути повернуто на його вимогу, а при відсутності такої вимоги, - зараховано в рахунок майбутніх платежів за цим договором (п.2.4 договору від 01.03.08 № 091).
В пункті 4.6 договору зазначено, що він набирає чинності з моменту його підписання й діє до 01.03.09.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору від 01.03.08 № 091 позивачем було здійснено попередній платіж в сумі 3 097,93 грн., що підтверджується виписками з обслуговуючого банку.
З акта виконаних робіт від 15.12.08 вбачається, що відповідач виконав роботи за договором на суму 147, 48 грн.
Таким чином, оскільки послуги було надано у меншому від запланованого обсягу, з відповідача на користь позивача підлягає поверненню попередня оплата в сумі 2 950,45 грн. (3 097,93 грн.- 147,48 грн.).
Крім того, між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.08 по 31.12.08, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 2950, 45 грн.
Згідно довідки обслуговуючого банку позивача від 30.08.10 №561 за період з 01.03.08 по 30.08.10 від відповідача на рахунок позивача кошти не надходили.
В пункті 2.4. вказаного вище договору зазначено, що у випадку надання замовнику послуг у меншому від запланованого обсягу, надлишкову суму, сплачену замовником, може бути повернуто на його вимогу.
Позивач направляв відповідачу листи-вимоги від 21.10.09 №3 та від 29.03.10 №9, в яких просив повернути надлишково сплачені грошові кошти за договором.
Вказані вище листи були залишені відповідачем без реагування.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові з огляду на наступне.
Виходячи зі змісту договору від 01.03.08 № 091, за своєю правовою природою він є договором про надання послуг, пов'язаних із перевезенням вантажів залізничним транспортом, а не договором перевезення вантажу. Отже, судом першої інстанції було помилково визначено вид договору і, як наслідок, невірно застосовано скорочені строки позовної давності.
Частиною 1 ст. 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Перевезення вантажів - це господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
За заявою відповідача, при прийнятті рішення судом першої інстанції було застосовано строки позовної давності. Обґрунтовуючи свою заяву, відповідач посилається на ч.2 ст. 315 Господарського кодексу України, якою встановлено, що претензії можуть пред'являтись у шестимісячний строк з наступного дня після закінчення строку дії договору, а також на п.6 ч.2 ст. 258 ЦК України щодо встановлення позовної давності в один рік для подання позову у зв'язку з перевезенням вантажу.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниця - статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.
Відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору про надання послуг, пов'язаних із перевезенням вантажів залізничним транспортом, а не з договору перевезення.
Отже, судом першої інстанції було неправомірно застосовано ст. 136 Статуту залізниць України, якою визначено термін подання позовів до залізниць.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Оскільки вимоги позивача не пов'язані з перевезенням вантажу, то необхідно застосовувати загальний строк позовної давності тривалістю у три роки, передбачений ст. 257 ЦК України.
Таким чином, позивачем не було пропущено строку позовної давності.
Матеріалами справи підтверджується, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в сумі 2950, 45 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 44 грн. 25 коп. 3% річних та 200 грн. 04 коп. збитків від інфляції.
В частині 2 ст. 625 ЦК України вказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Отже, вимога про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені, то слід зазначити наступне.
Пунктом 3.2. договору від 01.03.08 № 091 передбачено, що у випадку неможливості належного виконання умов цього договору з вини однієї із сторін, винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні цього договору пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ, втрачену вигоду й основний борг з урахуванням інфляції за кожний прострочений день, починаючи з дня настання права вимоги. При надходженні будь-яких коштів від винної сторони, вони направляються в першу чергу на погашення пені, втраченої вигоди, а потім - основного боргу з урахуванням інфляції за кожний прострочений день.
Оскільки в договорі не передбачено відповідальності за неповернення попередньої оплати, то відсутні правові підстави для стягнення пені.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. За таких умов рішення суду першої інстанції від 16.09.10 у справі №8/335 про відмову в позові підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІКОН ТРЕЙД 2” задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.10 у справі №8/335 скасувати.
“Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37, код ЄДРПОУ 04737111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІКОН ТРЕЙД 2” (49005, м. Дніпропетровськ, вул. О. Гончара, 28-А, код ЄДРПОУ 36728002) 2950 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 45 коп. заборгованості, 44 (сорок чотири) грн.. 25 коп. 3% річних, 200 (двісті) грн.. 04 коп. збитків від інфляції, 31 (тридцять одна) грн. 95 коп. витрат по сплаті державного мита та 216 (двісті шістнадцять) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити”.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37, код ЄДРПОУ 04737111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІКОН ТРЕЙД 2” (49005, м. Дніпропетровськ, вул. О. Гончара, 28-А, код ЄДРПОУ 36728002) 15 (п'ятнадцять) грн. 97 коп. витрат, пов'язаних з відшкодуванням державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва .
5.Матеріали справи №8/335 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
10.11.10 (відправлено)