01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.10.2010 № 55/92
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Яковіцька І.П. - довіреність № КАМ-2009/10/28 від 28.10.2009 року
від відповідача -Муштей Л.Ю. - довіреність б/н від 20.05.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "БМ ТРЕЙД"
на рішення Господарського суду м.Києва від 01.09.2010
у справі № 55/92 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
до ТОВ "БМ ТРЕЙД"
про стягнення 14 632,68 грн.
В судовому засіданні 26.10.2010 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Трейд” про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 14 632, 68 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 52 від 01.12.2007 року.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір поставки № 52 від 01.12.2007 року, протокол розбіжностей до Договору поставки № 52 від 01.12.2007 року, Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2008 року по 21.05.2009 року на суму 47 847, 29 грн. підписаний з боку позивача, видаткові накладні, накладні на повернення товару, платіжні доручення, рішення Господарського суду м. Києва від 26.10.2009 року у справі № 53/377, наказ на примусове виконання рішення від 05.11.2009 року № 53/377, статутні документи та інше.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, ч.14 ст.612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 47, 54, 55, 57 Господарського процесуального кодексу України, листом Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р “Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.97.2010 року повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Трейд” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” про стягнення 10 853, 10 грн. на підставі ст.ст. 60, 63 Господарського процесуального кодексу України.
11.08.2010 року представник відповідача надав доповнення до відзиву на позовну заяву, відповідно до яких повідомив про перерахування суми заборгованості на користь позивача у розмірі 47 847, 29 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 332 від 18.02.2010 року. Крім того представник відповідача надав копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2010 року.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Трейд” 2 992, 66 грн. 3% річних, 11 452, 48 грн. інфляційних втрат.
Заява про зменшення розміру позовних вимог судом першої інстанції прийнята до уваги.
У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем було невірно здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.09.2010 року у справі № 55/92 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Трейд” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” інфляційних нарахувань у розмірі 11 452, 48 грн., 3% річних у розмірі 2 992, 66 грн., 144, 45 грн. державного мита та 232, 98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2010 року у справі № 55/92, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення не відповідає матеріалам справи та чинному законодавству України, оскільки позивач не довів розмір заборгованості на кожну дату, наведену в розрахунку, розрахував інфляційні втрати та 3% річних до 10.03.2010 року, не звернувши уваги на те, що відповідач розрахувався з позивачем повністю 18.02.2010 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2010 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.10.2010 року.
25.10.2010 року представником позивача до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2010 року у справі № 55/92 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2010 року змінено склад колегії суддів.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 26.10.2010 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2010 року у справі № 55/92, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 26.10.2010 року заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2010 року у справі № 55/92 залишити без змін.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2007 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” (Постачальник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „БМ Трейд” (Покупець) було укладено Договір поставки № 52 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник відповідно до умов цього Договору зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити Товар у кількості, по найменуванню і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних та видаткових), що виписуються на кожну партію Товару.
На виконання Договору та на підставі видаткових накладних позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3 367 128, 59 грн., тобто виконав взяті на себе зобов'язання по Договору в повному обсязі.
Відповідачем була здійснена часткова оплата отриманого товару, у зв'язку з чим заборгованість склала 47 847, 29 грн.
Оскільки заборгованість не була погашена повністю, позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва, який рішенням від 26.10.2009 року у справі № 55/377 частково задовольнив позовні вимоги та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Трейд” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” основний борг у розмірі 47 847, 29 грн. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Трейд” пені, 3% річних та інфляційних витрат позов було залишено без розгляду, у зв'язку з неподанням позивачем уточненого розрахунку пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Зазначене рішення в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили.
На виконання рішення суду від 26.10.2009 року у справі № 55/377 було видано наказ від 05.11.2009 року про стягнення 47 847, 29 грн. основного боргу, 478, 47 грн. державного мита та 294, 21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З матеріалів справи вбачається, що початком нарахування 3 % річних та інфляційних нарахувань є дата 22.02.2008 року. Враховуючи, що 10.03.2010 року на рахунок позивача надійшли кошти по сплаті основної заборгованості у розмірі 47 847,29 грн., які були стягнуті з відповідача на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 26.10.2009 року у справі № 53/377, період прострочення зобов'язання закінчився 10.03.2010 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 26.10.2009 року у справі № 55/377 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Трейд” задоволено вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 47 847,29 грн. В частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних витрат позов було залишено без розгляду, у зв'язку з неподанням позивачем уточненого розрахунку пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, дійшла висновку про те, що позивачем вірно проведено розрахунок інфляційних втрат за період з квітня 2008 року по березень 2010 року, відповідно до якого підлягає стягненню 11 452, 48 грн., та вірно проведено розрахунок 3% річних з простроченої суми за період з 22.02.2009 року по 10.03.2010 року, відповідно до якого підлягає стягненню 2 992, 66 грн., а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та збитків від інфляції вірно задоволені місцевим господарським судом.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що оскаржуване рішення не відповідає матеріалам справи та чинному законодавству України є невмотивованими, оскільки з рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2010 року вбачається, що суд надав оцінку всім матеріалам, наявним у справі, з дотриманням процесуальних норм, про що зазначив у рішенні.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2010 року по справі № 55/92 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Трейд”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
У зв'язку із задоволенням позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вірно покладені судом першої інстанції на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Трейд” залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2010 року у справі № 55/92 залишити без змін.
2.Матеріали справи № 55/92 повернути до Господарського суду м. Києва.
3.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Іваненко Я.Л.
Судді