01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.10.2010 № 33/73
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача: Кошлій Р.В. - довіреність №231 від 25.08.2010 р.
відповідача-1: не з'явився;
відповідача-2: не з'явився;
відповідача-3: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Золотоношам'ясо"
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.05.2010
у справі № 33/73 ( .....)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Статус Агро"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд"
Відкритого акціонерного товариства "Золотоношам'ясо"
про стягнення 333 867,21 грн
Публічне акціонерне товариство “Дочірній Банк Сбербанку Росії” (далі - ПАТ “Дочірній Банк Сбербанку Росії”, позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Статус Агро” (далі - ТОВ “ТД “Статус Агро”, відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротрейд” (далі - ТОВ “Агротрейд”, відповідач-2), Відкритого акціонерного товариства “Золотоношам'ясо” (далі - ВАТ “Золотоношам'ясо”, відповідач-3) про стягнення 333 867,21 грн.
В подальшому позивач подав уточнення до позову, відповідно до яких просив суд стягнути на користь ПАТ “Дочірній Банк Сбербанку Росії” з ТОВ “Агротрейд” грошові кошти в сумі 10 149 664, грн., з ТОВ “ТД “Статус Агро” 10 102 000 грн., з ВАТ “Золотоношам'ясо” 10 109 950 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2010 р. у справі № 33/73, з урахуванням заявлених позивачем уточнень, позов був задоволений частково. Вирішено:
“Стягнути з ТОВ “ТД “Статус Агро” на користь ПАТ “Дочірній Банк Сбербанку Росії” заборгованість в частині кредиту в сумі 9 675 000 грн., індексу інфляції за несвоєчасне повернення кредиту за період з листопада 2009 року по грудень 2009 року в сумі 427 000 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 8 480 грн. 15 коп. та 78 грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з ТОВ “Агротрейд” на користь ПАТ “Дочірній Банк Сбербанку Росії” заборгованість в частині кредиту в сумі 2 355 000 грн., проценти за користування кредитом за період з 01.02.2009 року по 30.09.2009 року в сумі 2 547 960 грн. 93 коп., пеню за прострочення повернення кредиту в сумі 1 974 875 грн., пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 245 341 грн. 72 коп., індексу інфляції (несвоєчасно сплачених процентів за користування кредитом), нарахований за період з лютого 2009 року по лютий 2010 року в сумі 306 982 грн. 03 коп., індексу інфляції за несвоєчасне повернення кредиту за період з червня 2009 року по вересень 2009 року в сумі 597 800 грн., 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту за період з 22.05.2009 року по 31.03.2010 року в сумі 552 760 грн. 27 коп., 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 21.01.2009 року по 28.02.2010 року в сумі 73 409 грн. 34 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 7 270 грн. 43 коп. та 67 грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з ВАТ “Золотоношам'ясо” на користь ПАТ “Дочірній Банк Сбербанку Росії” заборгованість в частині кредиту в сумі 9 320 000 грн., індексу інфляції за несвоєчасне повернення кредиту за період з січня 2010 року по лютий 2010 року в сумі 789 950 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 8 492 грн. 27 коп. та 78 грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення пені за прострочення повернення кредиту в розмірі 1 387 750 грн. та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом в розмірі 107 785,32 грн. відмовити.”
Не погодившись з рішенням, відповідач-3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення скасувати та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
ВАТ “Золотоношам'ясо” вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, в скарзі зазначено, що справа розглянута у відсутності представника відповідача-3, що є порушенням норм процесуального права, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Суд першої інстанції не повністю дослідив всі обставини справи, а саме:
- не перевірив обґрунтованості всіх заявлених до стягнення сум. Зокрема, суд не прийняв до уваги, що позивач просив стягнути з відповідача суму пені, в той час на заявлення даного виду стягнення вже сплив строк позовної давності;
- не встановлено, чи дійсно відповідачі отримали повідомлення від позивача про накладення на них штрафних санкцій;
- відповідно до статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його обсяг його відповідальності. Судом не встановлено, що під час виконання кредитного договору позивачем в односторонньому порядку було збільшено відсоткову ставку даного кредиту, тобто порука припинила свою дію.
У поясненнях до апеляційної скарги, позивач апеляційні вимоги не визнав, зазначив, що вони є безпідставними та необґрунтованими, рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатом повного та всебічного з'ясування обставин і документів, що мають значення для справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення - без змін.
Ухвалою від 01.10.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 20.10.2010 р.
20.10.2010 р. в судове засідання з'явився представник позивача. Представники відповідачів в судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, про що свідчать поштові зворотні повідомлення.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 та відповідача-3 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю їх представників з'явитися в судове засідання. Судова колегія, вважає. що заявлені клопотання задоволенню не підлягають, оскільки відповідач-2 взагалі не зазначив причину неможливості з'явитись в судове засідання, та обидва відповідача не надали суду доказів неможливості представників з'явитиьс в судове засідання.
Причина неявки представника відповідача-1 суду повідомлена не була.
В зв'язку з вказаним та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі представників відповідачів.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, пояснення до неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Між Закритим акціонерним товариством “Банк НРБ” та ТОВ “Агротрейд” (відповідачем-2) 25 квітня 2007 року було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 96-Н/07, відповідно до абз. 1 п.1.1. якого, банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію в національній валюті, що надалі іменується “кредитна лінія”, та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (надалі - “транш”) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у пункті 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором.
Сторонами були підписані додаткові угоди та договори про внесення змін до додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії № 96-Н/07 від 25.04.207 року, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до п.1.3. Статуту, дата реєстрації 05.08.2009 року, ПАТ “Дочірній Банк Сбербанку Росії” є правонаступником всіх прав та обов'язків закритого акціонерного товариства “Банк НРБ”.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно п.1.3. кредитного договору, що був змінений додатковою угодою № б/н від 21.10.2008 року, розмір процентів за користування кредитом складає 18 (вісімнадцять відсотків) річних.
Згідно п.1.4. кредитного договору останній день дії кредитної лінії - 23 квітня 2012 року.
Договором про внесення змін № 42 від 23.04.2009 року до договору про відкриття кредитної лінії відповідачеві надано кредит у сумі 21 350 000 грн. під 18% річних з зазначеним строком повернення - не пізніше 21 травня 2009 року.
Відповідно до п. 4.1. кредитного договору в день підписання цього договору банк відкриває позичальнику позичковий рахунок для обліку кредиту.
Позивач на виконання умов договору надав відповідачеві-2 кредит на загальну суму 21 350 000 грн., що підтверджується банківською випискою по особовим рахункам з 26.04.2007 р. по 23.11.2009 р.
Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Згідно п. 6.1. кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати банку проценти у розмірі, що зазначений в пункті 1.3. цього договору.
Згідно п. 6.2. кредитного договору проценти нараховуються на суму загальної заборгованості за кредитною лінією.
Згідно п. 6.3. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитною лінією здійснюється в останній робочий день поточного місяця за фактичну кількість днів в періоді (28-29-30-31) і 365 днів у році по останній календарний день місяця включно.
Відповідно до п. 6.6. кредитного договору проценти, нараховані за місяць відповідно до пунктів 6.1.-6.5. цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше перших 3 (трьох) робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.
Відповідач-2 порушив умови кредитного договору, нараховані за період з проценти за користування кредитом за період з 01.02.2009 року по 30.09.2009 року в сумі 2 547 960,93 грн. не сплатив у встановлений кредитним договором строк та на день подання позовної заяви до суду.
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.
Відповідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. д) п 8.2. кредитного договору банк має право в односторонньому порядку розірвати цей договір та/або вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, а також інші права, передбачені законодавством України та/або цим договором та/або договором/ами забезпечення, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених цим договором.
Також, позивач вимагає дострокового повернення повної суми заборгованості у зв'язку з невиконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань у сумі 21 350 000,00 грн.
В процесі розгляду справи представники позивача надали договір про внесення змін від 03.02.2009 року до договору поруки № 96-Н/07- П1 від 25.04.2007 року, відповідно до якого сторони виклали п. 2.1. статті 2 договору поруки № 96-Н/07- П1 від 25.04.2007 року в новій редакції та договір про внесення змін до договору поруки № 96-Н/07-П2 від 02.08.2007 року, відповідно до якого сторони виклали п. 2.1. статті 2 договору поруки № 96-Н/07-П2 від 02.08.2007 року в новій редакції.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ “Агротрейд” перед банком за договором про відкриття кредитної лінії № 96-Н/07 від 25.04.2007 року заборгованість відповідача-2 по процентам за користування кредитом за період з 01.02.2009 року по 30.09.2009 року становить 2 547 960,93 грн.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч. 1 статті 193 Господарського суду України.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 статті 193 Господарського суду України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у сумі 21 350 000 грн. та заборгованості по сплаті по процентів за користування кредитом за період з 01.02.2009 року по 30.09.2009 року в сумі 2 547 960,93 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач просить стягнути пеню за прострочення повернення кредиту за період з 22.05.2009 року по 31.03.2010 року в сумі 3 362 625 грн., пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 05.02.2009 року по 01.02.2010 року в сумі 353 127,04 грн.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 статті 230 Господарського суду України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно п. 10.1. кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором, позичальник зобов'язаний сплачувати банку пеню:
ф) за несвоєчасне повернення кредитутраншу у строки, які визначено п. 8.1. цього договору у розмірі 0,05% (нуль цілих і п'ять сотих відсотка) від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення;
б) за несвоєчасне повернення повної суми заборгованості за кредитною лінією за вимогою банку в достроковому порядку у строки, які визначено в ст. 8 цього договору - розмірі 0,05% (нуль цілих і п'ять сотих відсотка) від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення;
в) за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у строки, які визначені ст. 6 цього договору у розмірі 0,05% (нуль цілих і п'ять сотих відсотка) від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення.
Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частина 6 статті 232 Господарського суду України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
П. 10.3. кредитного договору передбачено, що нарахування пені, яка передбачена цим договором припиняється в момент виконання позичальником зобов'язання за якого така пеня була застосована до позичальника.
З даних норм вбачається, що стягнення пені за спірним кредитним договором не може бути застосований лише шестимісячний строк для стягнення пені, оскільки термін її стягнення прямо обговорений сторонами у договорі.
Таким чином, вимога про стягнення на користь позивача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання підлягає задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.
Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином розмір індексу інфляції (несвоєчасно сплачених процентів за користування кредитом), нарахованого за період з лютого 2009 року по лютий 2010 року в сумі 306 982,03 грн., індексу інфляції за несвоєчасне повернення кредиту за період з червня 2009 року по вересень 2009 року в сумі 597 800,00 грн., індексу інфляції за несвоєчасне повернення кредиту за період з листопада 2009 року по грудень 2009 року в сумі 427 000,00 грн., індексу інфляції за несвоєчасне повернення кредиту за період з січня 2010 року по лютий 2010 року в сумі 789 950,00 грн., та 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту за період з 22.05.2009 року по 31.03.2010 року в сумі 552 760,27 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 21.01.2009 року по 28.02.2010 року в сумі 73 409,34 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
В забезпечення виконання зобов'язань відповідачем-2 за договором про відкриття кредитної лінії № 96-Н/07 від 25.04.2007 року було укладено:
- договір поруки № 96-Н/07- П1 від 25.04.2007 року між позивачем та ВАТ “Золотоношам'ясо” (відповідачем 3) з договором про внесення змін до нього;
- договір поруки № 96-Н/07-П2 від 02.08.2007 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Статус Агро” (відповідачем 1), посвідчений 02.08.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Ю.Є., зареєстрований в реєстрі за № 3029) з договором про внесення змін до нього.
Відповідно до ч.1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ч.1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно ч. 1 до п. 2.1. договору поруки № 96-Н/07-П1 від 25.04.2007 року у відповідності до цього договору поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання боржником його зобов'язань, що випливають з кредитного договору (під кредитним договором вживається термін у значенні -договір про відкриття кредитної лінії № 96-Н/07від 25.04.2007 року, укладений між кредитором та боржником з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну його дії)та можуть виникнути у майбутньому за кредитним договором.
Відповідно ч. 1 до п. 2.1. договору поруки 96-Н/07-П2 від 02.08.2007 року у відповідності до цього договору поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання боржником його зобов'язань, що випливають з кредитного договору (під кредитним договором вживається термін у значенні -договір про відкриття кредитної лінії № 96-Н/07від 25.04.2007 року, укладений між кредитором та боржником з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну його дії)та можуть виникнути у майбутньому за кредитним договором.
Відповідно до п. 4.1. договору поруки № 96-Н/07-П1 від 25.04.2007 року боржник (відповідач-2) та поручитель (відповідач-3) відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором всім своїм майном за виконання зобов'язань боржника, зазначених в статті 2 цього договору.
Відповідно до п. 4.1. договору поруки № 96-Н/07-П2 від 02.08.2007 року боржник (відповідач-2) та поручитель (відповідач-1) відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором всім своїм майном за виконання зобов'язань боржника, зазначених в статті 2 цього договору.
Відповідно до п. 4.2. договору поруки № 96-Н/07-П1 від 25.04.2007 року передбачена ст. 4.1. цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить прострочення виконання зобов'язань, передбачених ст. 2 цього договору.
В такому випадку кредитор звертається з письмовим повідомленням до поручителя про виконання поручителем за боржника зобов'язань, що зазначені в ст. 2 цього договору.
На спростування викладеного в апеляційній скарзі колегія зазначає наступне:
1) в матеріалах справи міститься поштове зворотне повідомлення, відповідно до якого відповідач-3 був повідомлений про дату та час судових засідань, тому посилання про неналежне його повідомлення є безпідставним;
2) щодо звернення позивача з вимогою про стягнення пені після сплину строку позовної давності, колегія зазначає, що відповідно до частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. З матеріал ва справи вбачається, що жодних заяв про сплив позовної давності в суді першої інстанції заявлено не було.
3) судом досліджені всі обставини справи і також стосовно того чи отримані були відповідачами повідомлення про порушення боржником умов договору кредитування, що потягло за собою нарахування штрафних санкцій, що робить безпідставним вказане посилання відповідача-3.
4) щодо твердження апелянта про припинення договорів поруки, оскільки кредитором в односторонньому порядку були змінені умови договору кредитування також є необґрунтованими, оскільки відповідача не надали суду доказів того, що вони оскаржували дані договори поруки до відповідних органів після внесення позивачем змін до основного договору.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що вимоги викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані.
Однак, хоча в цілому місцевий господарський суд повно і всебічно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку, він припустився помилки в застосуванні статті 232 Цивільного кодексу, не врахувавши п. 10.3 Договору кредитування, що призвело до неправильної відмови у задоволенні вимоги про стягнення пені. Тому, в цій частині рішення підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Золотоношам'ясо" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2010 р. в справі № 33/73 скасувати в частині відмови у стягненні пені за прострочення повернення кредиту в розмірі 1 387 750,00 грн. та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом в розмірі 107 785,32 грн. та прийняти нове рішення, яким позов в цій частині вимог задовольнити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:
“Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Статус Агро” (01011, м. Київ, вул. Московська, буд. 41/8, нежиле приміщення № 66; код ЄДРПОУ 34729140) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства “Дочірній Банк Сбербанку Росії” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, рах. № 3739604 в АТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627, код ЄДРПОУ 25959784) заборгованість в частині кредиту в сумі 9 675 000 (дев'ять мільйонів шістсот сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., індексу інфляції за несвоєчасне повернення кредиту за період з листопада 2009 року по грудень 2009 року в сумі 427 000 (чотириста двадцять сім тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 8 480 (вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн. 15 коп. та 78 (сімдесят вісім) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротрейд” (01011, м. Київ, вул. Московська, буд. 41/8, кв. 66; код ЄДРПОУ 32707958) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства “Дочірній Банк Сбербанку Росії” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, рах. № 3739604 в АТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627, код ЄДРПОУ 25959784) заборгованість в частині кредиту в сумі 2 355 000 (два мільйони триста п'ятдесят п'ять тисяч) грн., проценти за користування кредитом в сумі 2 547 960 (два мільйони п'ятсот сорок сім тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 93 коп., пеню за прострочення повернення кредиту в сумі 3 362 625 (три мільйони триста шістдесят дві тисячі шістсот двадцять п'ять) грн., пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 353 127,07 (триста п'ятдесят три тисячі сто двадцять сім) грн. 07 коп., індексу інфляції (несвоєчасно сплачених процентів за користування кредитом), нарахований за період з лютого 2009 року по лютий 2010 року в сумі 306 982 (триста шість тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 03 коп., індексу інфляції за несвоєчасне повернення кредиту за період з червня 2009 року по вересень 2009 року в сумі 597 800 (п'ятсот дев'яносто сім тисяч вісімсот) грн. 00 коп., 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту за період з 22.05.2009 року по 31.03.2010 року в сумі 552 760 (п'ятсот п'ятдесят дві гривні сімсот шістдесят) грн. 27 коп., 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 21.01.2009 року по 28.02.2010 року в сумі 73 409 (сімдесят три тисячі чотириста дев'ять) 34 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 8 415 (вісім тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. та 77 (сімдесят сім) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Золотоношам'ясо” (19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Гагаріна, буд. 24, код ЄДРПОУ 00444278) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства “Дочірній Банк Сбербанку Росії” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, рах. № 3739604 в АТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627, код ЄДРПОУ 25959784) заборгованість в частині кредиту в сумі 9 320 000 (дев'ять мільйонів триста двадцять тисяч) грн. 00 коп., індексу інфляції за несвоєчасне повернення кредиту за період з січня 2010 року по лютий 2010 року в сумі 789 950 (сімсот вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 8 492 (вісім тисяч чотириста дев'яносто дві) грн. 27 коп. та 78 (сімдесят вісім) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.
Справу № 33/73 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
09.11.10 (відправлено)