01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.11.2010 № 32/45
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "WM-Україна"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.07.2010
у справі № 32/45 ( .....)
за позовом ТОВ "WM-Україна"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Солстрой"
третя особа позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Маркет-Сервіс Святошинський”
третя особа відповідача
про стягнення боргу у сумі 4 114 406,31 грн.
Рішенням Господарського суду м.Києва від23.07.2010 р. у даній справі позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Солстрой” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „WM-Україна” 159 894,96 грн. основного боргу; припинено провадження у справі в частині стягнення 692 220,08 грн. основного боргу на підставі п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати частково, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог на суму 393 851,66 грн. заборгованості.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права. Судом першої інстанції не було враховано того, що в акті звірки взаємних розрахунків від 21.07.2010 р. між позивачем та відповідачем, підписаного відповідачем 31.03.2008 р., була проведена „Операція 13187”, яка не оформлена жодним первинним документом, тому позивач вважає, що дана операція була проведена безпідставно.
Позивач зазначає, що суд не прийняв до уваги той факт, що договірна ціна договору підряду від 24.10.2007 р., за яким стягується заборгованість, зазначена виходячи з розрахунку валютного курсу НБУ станом на 08.10.2007 р.
Відповідач систематично порушував свої зобов'язання шляхом несвоєчасної оплати робіт та обладнання, яке постачалося позивачу.
Крім того, на протязі розгляду справи в суді першої інстанції відповідач частково погасив заборгованість за договором.
Представник відповідача надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що протягом виконання робіт 2007 р.- 2008 р., обладнання необхідне для виконання робіт підрядника було ним придбане та оплачено, а встановлений НБУ курс євро суттєво не змінювався, тобто не було ніяких підстав для корегування договірної ціни, та відповідно додаткова угода про зміну договірної ціни внаслідок зміни курсу євро протягом виконання робіт на об'єкті сторонами за договором не обговорювалась взагалі.
Крім того, вартість обладнання в євро по курсу НБУ на дату оплати, як зазначено у договорі, визначена згідно діючого законодавства.
Акт про прийняття виконаних робіт за березень 2008 р. позивач надав відповідачу 01.04.2008 р., тобто роботи за договором підряду виконані із простроченням часу.
Позивач надіслав суду телеграму про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника.
Колегія суддів вважає можливим залишити клопотання позивача про відкладення розгляду справи без задоволення як необґрунтоване.
Також, представники відповідача та третьої особи, у останнє судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомленні належним чином, про що свідчить відповідний штамп апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвали від 08.09.2010 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, ухвали від 23.09.2010 р. про відкладення розгляду справи з відміткою про відправку документа, та зворотніми повідомленнями про вручення повісток, причин неявки представників у судове засідання не надано. Неявка представників не перешкоджає подальшому розгляду апеляційної скарги, подальше відкладення розгляду апеляційної скарги призведе до затягування її розгляду.
Крім цього, представники сторін в минулих судових засіданнях були присутні та надавали пояснення по даній справі.
Згідно із ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступне.
У січні 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „WM-Україна” звернулося до господарського суду першої інстанції з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Солстрой” 3 649 020,39 грн. заборгованості по укладеному договору підряду, 420 586,09 грн. пені та 89 952 грн. - 3 % річних.
Оскаржуваним рішенням суду у даній справі позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Солстрой” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „WM-Україна” 159 894,96 грн. заборгованості за договором; припинено провадження у справі в частині стягнення 692 220,08 грн. основного боргу на підставі п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України; в іншій частині позову відмовлено.
Дослідивши всі докази по справі, з'ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування вказаного рішення господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.
Встановлено, що 24.10.2007 р. між сторонами по справі було укладено договір підряду № 10/09-07/01.
Відповідно до п. 1.1 укладеного договору позивач зобов'язувався організувати та виконати згідно з вимогами проектної документації повний комплекс робіт з використанням власних матеріалів та обладнання, а саме: влаштування холодильного агрегату; влаштування системи холодильних трубопроводів та трубопроводів підігріву грунту; влаштування приточно-витяжної вентиляційної установки із блоком осушення повітря; влаштування бортів по периметру льодового поля; влаштування системи рекуперації тепла; влаштування системи теплоізоляції, гідроізоляції та пароізоляції основи льодового поля; влаштування технологічної холодильної плити основи льодового поля; влаштування системи примусового таяння снігу; влаштування дренажної системи по периметру льодового поля; влаштування повітропроводів з дифузорами; постачання льодоприбиральної машини; влаштування теплоізоляції трубопроводів на об'єкті "Будівництво торгівельного центру "Екватор" у м. Рівне вул. Макарова" у терміни, передбачені даним договором. Предметом договору є будівництво критої льодової ковзанки круглорічної експлуатації.
Згідно п. 1.2 цього договору генпідрядник приймає якісно виконані роботи шляхом підписання двохстороннього акту про прийняття повного комплексу робіт та зобов'язується оплатити їх на умовах даного договору.
Відповідно до пункту 2.1 договору підряду сторонами погоджено термін виконання робіт з 26.09.2007 р. по 28.02.2008 р., а в додатку № 1 до договору підряду № 10/09-07/01 від 24.10.2007 р. складено та затверджено календарний графік виконання робіт по облаштуванню льодового катку на об'єкті торгівельно-розважальний центр "Екватор" у м. Рівне спеціалістами позивача.
Як передбачено п. 3.1 укладеного договору, договірна ціна робіт за договором складається з покриття витрат підрядника та вартості проектних робіт, що визначається відповідно до структури договірної ціни (додаток № 3) і складає 4 527 099,51 грн. (виходячи з розрахунку валютного курсу НБУ (євро/гривня) станом на 08.10.2007 р. -7,138680 грн.)
Відповідно до п. 3.2 даного договору сторони погодили, що ціна договору може бути змінена шляхом підписання додаткової угоди до даного контракту в наступних випадках: зміна генпідрядником проектних рішень, що змінюють обсяги та склад робіт; виконання робіт не передбачених даним договором; у випадку зміни офіційного встановленого НБУ курсу ЄВРО до української гривні на день оплати обладнання, підтвердженою первинними бухгалтерськими документами; при введенні нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість будівництва, у випадку, якщо підрядник доведе, що такі зміни спричинили зміни договірної ціни робіт.
Відповідно до п.п. 4.1-4.2.5 договору підряду після 5 банківських днів з дати підписання даного договору генпідрядник сплачує підряднику аванс в розмірі 30% від ціни контракту, що складає 1 358 129,85 грн. Генпідрядник приймає та оплачує роботи виконані підрядником у наступному порядку: після отримання повідомлення від підрядника про наявність та комплектність обладнання на складі підрядника в м. Києві генпідрядник протягом 5 банківських днів здійснює оплату у розмірі 20% від загальної вартості договору -904 419,90 грн.; після доставки підрядником обладнання згідно з умовами цього договору на будівельний майданчик замовника у м. Рівне генпідрядник протягом 5 банківських днів здійснює остаточну оплату обладнання і повну вартість робіт з доставки обладнання, що складає 905 419,90 грн.; договірна ціна коригується в залежності від курсу Євро при розрахунках за фактично поставлене обладнання та визначається на день його оплати за наступною формулою: С=Со*К/Ко, де С -вартість продукції на момент оплати; Со - вартість продукції на дату укладення договору; Ко -курс НБУ (євро/гривня) на дату укладення договору; К - курс НБУ (євро/гривня) на дату оплати; розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням авансових платежів на підставі підписаних генпідрядником ф. № Кб-2 в, Кб-3, які подає підрядник не пізніше 25 числа звітного місяця; генпідрядник розраховується з підрядником за виконані роботи з урахуванням авансових платежів в 10 денний термін після підписання акта про прийняття виконаних робіт шляхом безготівкового перерахунку коштів на його розрахунковий рахунок.
Згідно п. 4.3 укладеного договору при здійсненні розрахунків за фактично виконані роботи генпідрядник утримує для формування гарантійного фонду 10% вартості виконаних у звітному періоді робіт.
Як передбачено п. 4.4 даного договору, кошти гарантійного фонду перераховуються підряднику після 60 календарних днів протягом 10 банківських днів після дати підписання акта про прийняття об'єкта в експлуатацію.
Відповідно до п.п. 4.6 - 4.7 договору підряду остаточний розрахунок за виконані роботи, передбачені даним договором, генпідрядник здійснює тільки після надання підрядником документації, що підтверджує якість використаних матеріалів, передачі виконавчої документації у відповідному обсязі. Генпідрядник відшкодовує кошти за надання послуг генерального підряду у розмірі 2,1% від вартості фактично виконаних робіт у зв'язному періоді.
Згідно п. 7.10 вказаного договору у випадку прострочення генпідрядником термінів розрахунків, передбачених цим договором, генпідрядник сплачує підряднику пеню, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Як вбачається із змісту укладеного договору, останній містить елементи договору будівельного підряду та договору поставки.
Крім того, сторони уклали додаток № 2 до договору підряду № 10/09-07/01 від 24.10.2007 р. "Специфікація № 1", в якому визначили найменування, ціну і характер робіт. Сторони погодили, що всього вартість обладнання згідно специфікації № 1 до договору складає 632 070 євро, по курсу НБУ на момент оплати. Оплата проводиться в розмірі і в порядку, вказаному в п. 3 договору підряду. Проте, до специфікації № 1 сторони включили не лише вартість обладнання, а й вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт, що в сумі на момент підписання специфікації склало 38 630 євро.
Відповідно до ст. 317 ГК України підрядними відносинами у капітальному будівництві є, зокрема, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Як передбачено ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як вказано в ч. 1 ст. 323 ГК України, договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Як визначено ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказами доведено, що відповідач на виконання зобов'язань за укладеним договором перерахував аванс у сумі 1 358 129,85 грн.
14.02.2008 р. сторони підписали акт здачі-прийняття монтажних робіт № ВМ-0000003 на суму 972 545,20 грн., за яким було надано робіт на суму 701 589,46 грн. та передано обладнання на суму 270 955,74 грн.
Пізніше, в березні 2008 р. сторони підписали акт № ОУ-0000011 здачі-прийняття робіт на суму 155 400, грн. щодо виконаних позивачем проектних робіт по об'єкту "Льодова ковзанка" в ТРЦ "Екватор" м. Рівне вул. Макарова, а за актом № ОУ-0000011/1 здачі-прийняття робіт позивач передав відповідачу готову проектну документацію з супроводжуючими документами по цьому об'єкту в кількості 4 екземплярів.
Відповідно до акта № ВМ-0000005 від 15.04.2008 р. здачі-прийняття монтажних робіт позивачем було виконано та здано відповідачу робіт на суму 910 105,04 грн. та передано матеріалів і обладнання на суму 1 733 851,28 грн., всього - 2 643 956,32 грн.
Крім того, 24.04.2008 р. позивач склав та підписав наступні акти: № ВМ-00000013 здачі -прийняття монтажних робіт на суму 499 821,58 грн., на загальну суму 382 862,97 грн. та передано обладнання на суму 116 958,61 грн.; № 1 прийому-передачі обладнання (машина для переробки й підготовки льоду WM 2070 Junior Electro, сушарка для ковзанів з озоновою дезінфекцією й стерилізацією на 30 пар ковзанів, ковзани чоловічі, ковзани жіночі, ковзани дитячі) на суму 1 187 977,51 грн.
Після складання та підписання позивачем актів № ВМ-00000013 та № 1 останній передав їх відповідачу, однак відповідач акти не підписав і позивачу їх не повернув.
Позивач стверджує, що при повторній передачі відповідачу на підпис зазначених актів, вказав дату їх складання, а саме, 01.11.2008 р., що підтверджує реєстр переданих документів ТОВ "Солстрой" від 17.11.2008 р..
Між тим, дані акти були направлені на підпис відповідачу лише 24.12.2009 р. та 18.02.2010 р., що підтверджується поштовими квитанціями та описами вкладення в цінні листи.
З'ясовано, що відповідач обгрунтував відмову від підпису актів посилаючись на те, що зазначене в акті № 1 обладнання йому не було поставлено на суму 1 187 977,51 грн., а в акті № ВМ-00000013, що складений на суму 499 821,58 грн., в значній мірі завищена вартість виконаних робіт, крім того, включені роботи, які відповідач не виконував.
Колегія погоджується з твердженням відповідача про те, що відповідно до п. 3.3 укладеного договору підряду договірна ціна робіт може бути змінена шляхом підписання додаткових угод.
Проте сторонами не підписувались додаткові угоди стосовно ціни робіт.
Як встановлено, суду не було надано належних доказів виконання договору підряду в частині передачі обладнання на суму 1 187 977,51 грн.
З огляду на матеріали справи, відповідачем на виконання умов договору підряду було перераховано наступні грошові кошти: 20.05.2008 р. -1 167 280,87 грн., 29.09.2008 р. -315 165,83 грн., 26.04.2010 р. - 110 774,96 грн., 13.05.2010 р. - 214 220,92 грн., 21.05.2010 р. - 128 090 грн., 22.06.2010 р. -110 930,10 грн., 21.07.2010 р. -128 204,10 грн., без урахування сплачено авансу.
Також, на підставі п. 4.7 укладеного договору підряду відповідачем утримано кошти за надання послуг генерального підряду у сумі 79 209,93 грн.
З наведенного вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення останнього з позовом складала 852 115,04 грн., на час винесення рішення -159 894,96 грн.
В матеріалах справи наявні платіжні доручення про погашення боргу відповідачем на суму 692 220,08 грн., що є належними доказами, які підтверджують часткову сплату заборгованості.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що заборгованість у розмірі 692 220,08 грн. сплачено, а тому провадження в частині стягнення з відповідача частини основного боргу судом першої інстанції правомірно було припинено на підставі підпункту 1-1 ст. 80 ГПК України.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 159 894,96 грн. є обґрунтованими та доведеними належним чином.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до 7.10 укладеного договору підряду у випадку прострочення генпідрядником термінів розрахунків, передбачених цим договором, генпідрядник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пені від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Встановлено, що сума пені заявлена до стягнення з відповідача за період з 02.03.2009 р. по 02.09.2010 р., при цьому, зобов'язання за угодою виконано в березні - квітні 2008 р., а тому колегія суддів вважає, що пеня нарахована з порушенням положень ч. 6 ст. 232 ГК України.
Таким чином в цій частині позову було обгрунтовано відмовлено в стягненні пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, колегія суддів підтримує мотиви суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення 3% річних.
За таких обставин судом першої інстанції було правомірно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Солстрой” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „WM-Україна” 159 894,96 грн. заборгованості за укладеним договором; припинено провадження в частині стягнення 692 220,08 грн. основного боргу та відмовлено в задоволенні вимог стосовно стягнення пені та 3 % річних.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом першої інстанції в процесі розгляду справи в достатній мірі з'ясовані та доведені обставини по справі, рішення прийнято судом у повній відповідності з матеріалами справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
Рішення Господарського суду м.Києва від23.07.2010 р. у справі № 32/45 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Справу № 32/45 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
09.11.10 (відправлено)