01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.10.2010 № 10/116(11/103(6/195д))
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури: не з'явився
від позивача: не з'явився
від відповідача: 1) не з'явився
2) не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Перший заступник прокурора м. Чернігова
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 09.09.2010
у справі № 10/116(11/103(6/195д)) ( .....)
за позовом Перший заступник прокурора м. Чернігова
до Чернігівська міська рада
ТОВ "Айва"
про скасування рішення та визнання недійсним догвору
На розгляд Господарського суду Чернігівської області передані вимоги Першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області до Чернігівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю “Айва” про скасування пунктів 62,63 рішення 13 сесії 24 скликання Чернігівської міської ради від 28.09.2004 року „Про надання, вилучення та передачу земельних ділянок в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок", визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №2305 від 28.09.2004р., укладеного між Чернігівською міською радою та ТОВ "Айва".
Позовні вимоги обґрунтовані, тим, що рішенням 13 сесії 4 скликання Чернігівської міської ради від 28.09.2004 року „Про надання, вилучення та передачу земельних ділянок в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок" затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ „Айва" по вул. Горького, між будинком №6 та №8, для будівництва втраченої пам'ятки історико-архітектурної спадщини будівлі Дворянського зібрання з улаштуванням готельно-туристичного комплексу, розробленого згідно з рішенням міської ради від 03.06.2004р. (12 сесія 24 скликання); ТОВ „Айва" передано земельну ділянку в короткострокову оренду, строком на 5 років, площею 0,5447 га по вул. Горького, між будинками №6 та №8, для відтворення втраченої пам'ятки історико-архітектурної спадщини будівлі Дворянського зібрання з улаштуванням готельно-туристичного комплексу, при умові початку будівництва протягом 2-х років. При передачі в оренду вищевказаної земельної ділянки Чернігівською міською радою порушено порядок такої передачі, встановлений ст.ст. 84, 150 Земельного кодексу України, та перевищено повноваження, оскільки передача в оренду даної земельної ділянки можлива лише за поданням Чернігівської обласної ради постановою Кабінету Міністрів України, яка відсутня. Прокурор та позивач вважають, що договір оренди земельної ділянки площею 0,5447 га, укладений 28.09.2004р. за №2305 між відповідачами, має бути визнаний недійсним на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 15.10.08р. в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.08р. зазначене рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2009р. касаційне подання першого заступника прокурора м. Чернігова задоволено частково, рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.10.08р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.08р. по справі № 6/165д скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
За результатом нового розгляду справи, якій присвоєно номер № 11/103(6/165д), Господарським судом Чернігівської області винесено рішення від 10.09.09р., яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з підстав того, що ні прокурором ні Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області (позивачем) не надано суду належних доказів про те, що на день прийняття оспорюваного рішення, при передачі земельної ділянки ТОВ „Айва" в оренду, були рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування про віднесення цієї земельної ділянки до земель історико-культурного призначення або до земель природно-заповідного фонду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.10р. зазначене рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2010 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду України від 20.01.2010 року та рішення господарського суду Чернігівської області від 10.09.2009року у справі №11/103(6/165д), а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.
Рішення скасовано з посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанції не звернули увагу на приписи ст.6, ч.1,4 ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та обставини, щодо того, які суб'єктивні права та інтереси Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області(позивача), що підлягають захисту господарським судом, порушено відповідачами.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2010 року у справі №10/116 (11/103 (6/195д) провадження у справі припинено на підставі п 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Старший помічник прокурора міста Чернігова звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2010 року у справі №10/116 (11/103 (6/195д) та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Свої апеляційні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що по даній справі оскаржується рішення органу місцевого самоврядування, прийняте як суб'єктом, що діє від імені власника - територіальної громади м. Чернігові, та реалізує при цьому право розпорядження власністю ( в даному випадку земельною ділянкою). Внаслідок прийняття такого рішення у міської ради та ТОВ “Айва” виникли підстави для укладення договору оренди земельної ділянки, внаслідок укладення якого в подальшому сторони набули взаємні права та обов'язки за договором, що до цього часу не припинені. Дана позовна заява подана саме на захист інтересів держави, а позивачем по справі визначено Управління з контролю за використанням та охороною земель в Чернігівській області, оскільки у відповідності до вимог ГПК України це є орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (в даному випадку контроль за дотриманням земельного законодавства).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2010 року апеляційну скаргу старшого помічника прокурора м. Чернігова прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 20.10.2010 року.
Представником відповідача 2 до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було надіслано відзив, в якому останній просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2010 року у справі №10/116 (11/103 (6/195д) та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте сторони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 20.10.2010року за відсутності представників сторін.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2010 року у справі №10/116 (11/103 (6/195д) провадження у справі припинено на підставі п 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду першої інстанції про припинення провадження у справі мотивована тим, що позивач є державним органом, на якій згідно чинного законодавства покладені виключно функції контролю та який в даних правовідносинах з відповідачем не наділений господарською компетенцією, що виключає порушення відповідачами суб'єктивних цивільних чи господарських прав позивача, які підлягають захисту господарським судом. Отже, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши оскаржувану ухвалу на предмет правильності застосування господарським судом м. Києва норм процесуального права, дійшла висновку про скасування ухвали з направленням справи для подальшого розгляду до господарського суду Чернігівської області з наступних підстав.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство.
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери.
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.
Інститут підвідомчості у загальному плані визначає можливість громадян і юридичних осіб звертатися за захистом своїх прав до того чи іншого органу юрисдикційної системи держави.
За змістом статті ГПК поняття "підвідомчість" розкривається через перелік категорій справ, які підпадають під юрисдикцію господарських судів.
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК). (Рекомендації Вищого господарського суду, від 27.06.2007, № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам")
Вказується на елементи підвідомчості:
по-перше, це коло юридичних справ, що віднесені до відання того чи іншого юрисдикційного органу, а по-друге, - це той правовий зв'язок, який існує між юридичною справою та юрисдикційним органом, який зумовлює віднесення конкретної категорії справ до предмета відання цього органу29.
У пунктах 1, 2 рекомендації президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. N 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначається, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. (Рекомендації Вищого господарського суду, від 27.06.2007, № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам")
Відповідно до ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства125.
Існування норм, що регулюють припинення провадження у справі, викликано необхідністю вилучати з процесу судочинства справи, порушені за позовами, що подані на підставі помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду, або внаслідок розпорядчих дій сторін.
При виявленні встановлених законодавством обставин відсутня необхідність розгляду справи по суті та винесення рішення. Припинення провадження у справі відбувається у випадках, коли неможливий судовий захист особи у господарському суді.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження по даній справі з огляду на наступне.
Предметом позовних вимог є скасування рішення 13 сесії 4 скликання Чернігівської міської ради від 28.09,2004 року (п. 62, 63), яким товариству з обмеженою відповідальністю „Айва" затверджено проект відведення та передано в короткострокову оренду строком на п'ять років земельну ділянку площею 0, 5447 га, розташовану між будинками № 6 та № 8 по вул.. Горького в м. Чернігові, для відтворення втраченої пам'ятки історико-архітектурної спадщини будівлі Дворянського зібрання з улаштуванням готельно - туристичного комплексу, при умові початку будівництва протягом двох років, а також визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі вказаного рішення між 'ТОВ «Айва» та міською радою.
Тобто, оскаржується рішення органу місцевого самоврядування, прийняте як суб'єктом, що діє від імені власника - територіальної громади м. Чернігові, та реалізує при цьому право розпорядження власністю ( в даному випадку земельною ділянкою).
Внаслідок прийняття такого рішення у міської ради та ТОВ “Айва” виникли підстави для укладення договору оренди земельної ділянки, внаслідок укладення якого в подальшому сторони набули взаємні права та обов'язки за договором.
Позивач - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області наділено повноваженням здійсненням контрольних функцій у відносинах між відповідачами, які в даному випадку вступили між собою у господарські відносини та порушення закону з боку яких потягло за собою порушення державних інтересів в сфері земельних відносин.
Отже, дана позовна заява подана саме на захист інтересів держави, а позивачем по справі визначено Управління з контролю за використанням та охороною земель в Чернігівській області, оскільки у відповідності до вимог ГПК України це є орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (в даному випадку контроль за дотриманням земельного законодавства).
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що Господарським судом Чернігівської області без достатніх правових підстав було застосовано ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та припинено провадження по справі, а тому ухвала господарського суду Чернігівської області від 09.09.2010 року у справі №10/116 (11/103 (6/195д) підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Таким чином, апеляційна скарга Старшого помічника прокурора міста Чернігова підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2010 року у справі №10/116 (11/103 (6/195д) - скасуванню, з направленням справи №10/116 (11/103 (6/195д) на розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Старшого помічника прокурора міста Чернігова задовольнити, ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2010 року у справі №10/116 (11/103 (6/195д) скасувати.
Матеріали справи №10/116 (11/103 (6/195д) передати для подальшого розгляду до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді