01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.11.2010 № 52/169
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2,
від відповідача -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.11.2009
у справі № 52/169 ( )
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 64627,68 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2009 (суддя Катрич В.С.) за розглядом уточненого позову ( т.1, а.с. 114) відмовлено підприємцю ОСОБА_1 у зворотньому стягненні з підприємця ОСОБА_3 63125грн. сплачених за підйомник зі стендом розвалу сходження коліс легкових автомобілів та 1502грн.68коп. судових витрат. Зворотнє стягнення коштів обґрунтовувалось позивачем неякісністю обладнання китайського виробництва і неможливістю використання його по призначенню і після ремонту, здійсненого продавцем.
Відмова у позові обґрунтовувалась ненаданням доказів істотного порушення вимог щодо якості обладнання, а тому, на думку суду, позивач лише мав право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків (ч.1 ст.678 ЦК України). Суд зазначив, що вказаний перелік є вичерпним і лише в такий спосіб позивач має поновити свої права (т.2, а.с. 13-14).
Не погоджуючись з рішенням суду позивач просить його скасувати, а позов задовольнити. Позивач посилається на висновок Держпідприємства “Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації” зафіксований у Протоколі №236 від 26.08.2009 про те, що стенд регулювання розвалу і сходження коліс автомобілів НД 608 китайського виробництва не відповідає вимогам технічної документації та вимогам МПУ 050/01-2002 (т.1, а.с. 92). Позивач добровільно взяв на себе витрати по розшуку технічної інформації на стенд розвал/сходження НД 608, перекладу технічної документації, ремонту електронного блоку та поніс інші фінансові витрати. Електронний блок стенду розвалу-сходження НД 608 неодноразово перепрограмувався продавцем, але після його монтажу на стенд продовжувалось здійснення довільних сумарних позначень технологічних вимірів. Покупець вважає, що наполягання продавця на справності обладнання дозволяє останньому беззбитково повернути собі спірну установку.
Заперечуючи проти скарги відповідач просить її відхилити, та вважає, що позивач не має права на повернення вартості обладнання китайського виробництва без дотримання процедури зміни чи розірвання договору та заперечує також проти підозр покупця, що обладнання завезено в Україну незаконно. Щодо спростування останнього відповідач надав копії міжнародної ТТН на “Гаражное оборудование 85 мест” від 04.09.2007 на одержувача ООО “Олекса Імпорт и Експорт”, відповідного інвойсу та інших документів на того ж суб'єкта підприємницької діяльності, а саме ООО “Олекса Імпорт и Експорт”. Позивач, в свою чергу, надав лист Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби України від 02.07.2010 №20/04150 про те, що у Держмитслужби України відсутня інформація щодо переміщення через митний кордон України та митного оформлення спірного обладнання на підприємця ОСОБА_3 Вказана документація приєднана до матеріалів справи, проте не враховується у вирішенні предмету спору по суті.
Розглянувши матеріали справи та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до договору №41 від 17.04.2008 позивач отримав і оплатив обладнання китайського виробництва для регулювання розвалу сходження коліс автомобілів. Проте, після монтажу обладнання і в період гарантійного 12 місячного строку з'ясувалось, що стенд не сертифікований на території України, що програмне забезпечення здійснюється шрифтом (китайський спрощений), а виявлені технічні несправності в електронному блоці і після перепрограмування продавцем не були виправлені. Відмітка в актах про прийняття електронного блоку в ремонт після експлуатації оцінюється судом критично, оскільки ні з актів ні з пояснень сторін не встановлено, що мало місце механічне стороннє проникнення в електронний блок обладнання, тощо.
Враховуючи, що непридатне до використання обладнання є в наявності у покупця, з відома і погодження сторін, Київським апеляційним господарським судом була призначена технічна експертиза, головним питання якої стало визначення характеру недоліків електронного блоку і можливості їх усунення в незаводських умовах.
В зв'язку з відмовою відповідача сплатити експертизу, такі витрати (як і по перепрограмуванню електронного блоку та перекладу з китайського тексту документації) взяв на себе позивач. Вимогою продавця було лише те, що експертиза мала проводитись безпосередньо КНДІСЕ, а не Чернігівською філією. Клопотання продавця судом було задоволено.
Проте, після призначення експертизи продавець подав заяву до Вищого господарського суду про оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2010 в частині зупинення провадження в зв'язку з призначеною експертизою і Постановою ВГСУ від 10.06.2010 касаційна скарга продавця залишена без задоволення, а матеріали справи знову направлені в експертну установу.
Листом від 07.07.2010 №6017-10 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд, що провести експертизу спірного обладнання китайського виробництва та відповісти на поставлені питання не видається можливим через відсутність відповідних фахівців.
Розглядаючи спір за наявними матеріалами справи колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що в зв'язку з неможливістю використання обладнання за призначенням і після здійснення продавцем ремонту (перепрограмування) електронного блоку який не дав позитивних наслідків, відповідно до п.1 ч.2 ст. 628 ЦК України, покупець, вправі відмовитись від договору і вимагати повернути сплачену за товар грошову суму. Своїм правом позивач скористався у грудні 2008, заявивши продавцю відповідну вимогу (т.1, а.с. 21-25).
Заперечення продавця, що для цього обом сторонам необхідно попередньо пройти процедуру внесення змін чи розірвання договору є формально надуманим. При виявленні суттєвих недоліків у товарі покупець має право відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, тобто в односторонньому порядку припинити договір, що відповідає чинному законодавству та принципу ефективного юридичного захисту своїх порушених прав і інтересів. Продавець вправі повернути собі продану річ і використати її на свій розсуд.
Відмова судом першої інстанції у позові, при тому, що продавець не в змозі усунути несправності електронного блоку обладнання та встановити причини недоліків товару, призвела до неможливості завершення конфлікту сторін і використання обладнання за своїм виробничим призначенням. Рішення господарського суду не ґрунтується на фактичних обставинах і матеріалах справи.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення сплаченої вартості неякісного товару в розмірі 63125грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат за послуги Державного підприємства “Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”, за послуги Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за послуги перекладача та адвоката, то необхідно зазначити, що вказані витрати понесені позивачем добровільно до подачі позову і не є судовими витратами, а витрати на послуги адвоката не підтверджені об'ємом наданих послуг (відсутній акт надання послуг) як і не підтверджено статус останнього відповідним посвідченням, тому, крім витрат по оплаті держмита, задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладені вище обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2009 у справі №52/169 скасувати.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (14030, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) - 63125 ( шістдесят три тисячі сто двадцять п'ять) грн. - сплаченої вартості неякісного товару, 631 (шістсот тридцять одну) грн. 25 коп. витрат на сплату державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 62коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.
5. Справу № 52/169 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
08.11.10 (відправлено)