01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.11.2010 № 18/479-34/155
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
Представники сторін:
позивача: Чечель Н.А. довіреність № 13 від 10.02.2010;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: не з'явився;
відповідача 3: не з'явився;
третя особа: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сингента"
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2010
у справі № 18/479-34/155 ( .....)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк народний капітал"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Іршики-Агроінвест"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енвілан"
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сингента"
третя особа відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Аптека"
про стягнення 197 645,72 грн.
Відкрите акціонерне товариство “Банк народний капітал”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Банк народний капітал”(далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Іршики - Агроінвест”(далі -відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю “Енвілан”(далі -відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Сингента”(далі -відповідач 3) про визнання позивача законним держателем простого векселя № 3000564329 від 24.03.2004 на суму 175326,90 грн., визнання відповідачів солідарно зобов'язаними особами за простим векселем № 3000564329 від 24.03.2004, стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 175326,90 грн. номінальної вартості векселя, 20310,37 грн. відсотків.
Рішенням господарського суду м. Києва від 30.06.2009, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 20.10.2009 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2010 постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 та рішення господарського суду м. Києва від 30.06.2009 скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.03.2010 справу прийнято до провадження, присвоєно справі № 18/479-34/155 та призначено її до розгляду.
Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати право регресу позивача до відповідачів за простим векселем № 3000564329 від 24.03.2004 та стягнути солідарно з відповідачів 175326,90 грн. основного боргу, та 20310,37 грн. відсотків за простим векселем № 3000564329 від 24.03.2004.
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.07.2010 у справі № 18/479-34/155 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 1, відповідача 2, відповідача 3 на користь позивача 175326,,90 грн. номінальної вартості векселя № 3000564329 від 24.03.2004 та 20310,37 грн. відсотків.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 12.07.2010 відповідач 3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2010 розгляд справи призначено на 19.10.2010.
На адресу суду 19.10.2010 надійшло клопотання від представника відповідача 3 з проханням про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням представника останнього на лікарняному.
В засідання суду, призначене на 19.10.2010 представники відповідача 1, відповідача 2, відповідача 3 та третьої особи не з'явилися, а представники відповідача 1, відповідача 2 та третьої особи не повідомили суд про причини їх неявки.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 розгляд апеляційної скарги у справі № 18/479-34/155 відкладено на 02.11.2010 о 10:30.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2010 № 01-23/1/6 у справі № 18/479-34/155 у зв'язку з виробничою необхідністю введено до складу колегії суду суддю Буравльова С.І.
В засідання суду, призначене на 02.11.2010 повторно представники відповідача 1, відповідача 2, відповідача 3 та третьої особи не з'явилися та не повідомили суд про причини їх неявки.
Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду відповідач 1, відповідач 2, відповідач 3 та третя особа повідомлені.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.
Господарським судом міста Києва встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2006 у справі № 22/50 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Аптека” задоволені в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Фермерський земельний акціонерний банк” 314 862,90 грн. заборгованості, 36 024,13 грн. відсотків, 3 513,31 грн. витрат по сплаті держмита та 104,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні зустрічної позовної заяви Відкритого акціонерного товариства „Фермерський земельний акціонерний банк” про визнання недійсними простих векселів: № 3000564329 від 24.03.2004 на суму 175 326,90 грн. та № 3000564328 від 08.04.2004 на суму 139 536,00 грн. відмовлено.
Рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2006 у справі № 22/50 було прийнято з наступних підстав.
24.03.2004 відповідач 1 емітував на користь відповідача 2 простий вексель № 3000564329, номінальною вартістю 175326,90 грн., з терміном платежу -15.10.2004.
Вищезазначений простий вексель був авальований ВАТ „Фермерський земельний акціонерний банк”.
В подальшому простий вексель № 3000564329 був індосований: ТОВ „Енвілан”, ТОВ „Агро Аптека” та ТОВ „Сингента”.
АППБ „Аваль”, який являвся законним векселедержателем зазначеного вище простого векселя, пред'явив до ТОВ „Іршики -Агроінвест” вимогу про оплату 18.10.2004 простого векселя № 3000564329, який останнім оплачений не був, у зв'язку з чим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу був складений акт протесту векселя про несплату від 19.10.2004.
09.11.2004 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинений виконавчий напис, згідно з яким запропоновано стягнути з аваліста простого векселя № 3000564329 - ВАТ „Фермерський земельний акціонерний банк”, на користь АППБ „Аваль” не сплачену за векселем суму у розмірі 175326,90 грн.
ТОВ „Агро Аптека” оплатило зазначений вище простий вексель.
Згідно з актом прийому-передачі погашеного векселя від 20.10.2005 року ТОВ „Сингента” передало, а ТОВ „Агро Аптека” прийняло оплачений простий авальований вексель № 3000564329.
Враховуючи ту обставину, що ТОВ „Агро Аптека”, як зобов'язана за векселем особа, сплатило на користь ТОВ „Сингента” номінальну вартість векселів, у ТОВ „Агро Аптека” виникло право регресу до зобов'язаних осіб за векселем, зокрема до аваліста.
Відкрите акціонерне товариство „Фермерський земельний акціонерний банк” (правонаступником якого є позивач, що підтверджується п. 1.1. статуту ВАТ „Банк народний капітал”), на виконання вищезазначеного рішення господарського суду, перерахувало на користь ТОВ „Агро Аптека” 354 504,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1101 від 14.09.2007 на суму 314862,90 грн., № 1102 від 14.09.2007 на суму 36024,13 грн., № 1103 від 14.09.2007 на суму 3513,31 грн. та № 1104 від 14.09.2007 на суму 104, 16 грн.
Відповідно до ст. 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (надалі - Уніфікований закон) власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.
За загальним правилом і спеціальною нормою Уніфікованого закону для ідентифікації особи, як законного держателя векселя, вона повинна фактично володіти векселем.
Статтею 49 Уніфікованого закону передбачено, що особа, яка прийме переказний вексель і здійснить платіж за ним, може стягнути з інших зобов'язаних перед нею осіб: усю сплачену нею суму; відсотки на вказану суму, обчислені в розмірі шести, починаючи з дня, коли вона здійснила платіж; будь-які витрати, яких вона зазнала.
Аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив. Його зобов'язання є дійсним навіть у тому разі, якщо те зобов'язання, яке він забезпечував, виявиться недійсним з будь-якої іншої причини, ніж дефект форми (ст. 32 Уніфікованого закону).
Таким чином, здійснюючи платіж за переказним векселем, аваліст набуває прав, що випливають з переказного векселя, проти особи, зобов'язання якої він забезпечив, і проти тих осіб, які зобов'язані перед останньою за переказним векселем.
Згідно зі ст. 47 Уніфікованого закону всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися. Таке саме право належить кожній особі, яка поставила свій підпис на векселі, після того як вона прийме його і здійснить платіж за ним.
Отже, підставою регресного позову до зобов'язаних осіб за векселем є не лише володіння векселем, а й сплата визначеної суми за ним. В зв'язку з зазначеним вище випливає, що позивач набув права які має векселедержатель.
Відповідно до ст. 43 Уніфікованого закону та п. 4 ст. 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні» у позивача є право звернутись з регрес ним позовом до солідарно зобов'язаних за векселем осіб з врахуванням строків позовної давності, що визначені в ст. ст. 70, 71 Уніфікованого закону.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на неправильне застосування судом першої інстанції норм Уніфікованого закону є необґрунтованим та спростовується, як самим Уніфікованим законом так і постановою Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів».
До того ж, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позовна вимога Публічного акціонерного товариства "Банк народний капітал" про визнання за ним права регресу до відповідачів за простим векселем № 3000564329 від 24.03.2004 не відповідає способам захисту цивільних прав відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, бо є нічим іншим як встановлення факту. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів зазначає, що факти встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене вище, судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги позивача щодо визнання відповідачів солідарно зобов'язаними особами за простим векселем № 3000564329 від 24.03.2004, стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 175326,90 грн. номінальної вартості векселя, 20310,37 грн. відсотків.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.
Водночас ч. 1 ст. 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До того ж згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.
За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 у справі № 18/479-34/155 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сингента" - без задоволення.
2. Матеріали справи № 18/479-34/155 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
05.11.10 (відправлено)