01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.11.2010 № 38/139
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури-Кузьміна К.Г. (посв. № 79 від 03.04.2010 р.);
від позивача -Бортник О.М. (дов. № 4927/15/14-10 від 15.09.2010 р.);
від відповідача -1-Нечипорук Н.О. (дов. № 042/1/7-9937 від 08.12.1999 р.);
від відповідача-2-не з'явився;
від третьої особи- 1-Кушніренко В.Л. (дов. № 4 від 11.10.2010 р.);
від третьої особи-2-не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головне управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.07.2010
у справі № 38/139 ( .....)
за позовом Київська транспортна прокуратура в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України
до Головне управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"
третя особа позивача
третя особа відповідача Державний заклад "Вузлова лікарня № 1 ст. Дарниця ДТГО "Південно-Західна залізниця"
Фонд державного майна України
про визнання права власності
Рішенням Господарського суду міста Києва від13.07.2010 р. у даній справі позов задоволено частково; визнано право власності держави України на наступні об'єкти нерухомого майно, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сімферопольська, 8 в оперативному управлінні Державного закладу «Вузлова лікарня №1 ст. Дарниця ДТГО «Південно-Західна залізниця»: поліклініка, рік побудови 1950, площею 2913,6 кв. м, інвентарний №1030001, літера «Б»; терапевтичний корпус та перехід, рік побудови 1976, площею 7641,6 кв. м., інвентарний №1030006; літера «В»; харчоблок, рік побудови 1976, площею 452,0 кв. м., інвентарний №1030012, літера «Г»; киснева підстанція, рік побудови 1976, площею 43,6 кв. м., інвентарний №1030010, літера «Д»; господарчий блок, рік побудови 1976, площею 182,5 кв. м., інвентарний №1030011, 1030119, 1030020, літера «Е»; патологоанатомічне відділення, рік побудови 1976, площею 273,5 кв. м., інвентарний №1030008, літера «Ж»; котельня, рік побудови 1976, площею 87,0 кв. м., інвентарний №1030009, літера «З»; гаражні бокси, рік побудови 1976, площею 194,8 кв. м., інвентарний №1030007, літера «И», пральня, рік побудови 1976, площею 377,6 кв. м., інвентарний №1030007, літери «К»; нежитлове приміщення, рік забудови 1951, площею 144,2 кв. м., інвентарний №1030002, літера «Л», гаражні бокси, рік побудови 1950, площею 177,1 кв. м., інвентарний №1030003, літера «О»; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Відповідач-1 зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, в позовній заяві не зазначено, які права та охоронювані законом інтереси позивачів порушено відповідачем-1.
Відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна у Головного управління комунальної власності м. Києва відсутнє повноваження щодо визнання або невизнання права власності на нежилі приміщення, однак передбачено повноваження стосовно видачі свідоцтв на право власності, тому позовні вимоги про визнання за позивачем права власності є необґрунтованим.
У разі звернення до Головного управління комунальної власності з метою оформлення права власності та відмови Головного управління комунальної власності у оформленні права власності виникають правовідносини щодо оформлення права власності та видачі свідоцтва, а не визнання права власності.
Представник відповідача-1 надав суду клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві та Київської міської ради.
Прокурор, представник позивача та третьої особи-1 заперечували проти задоволення заявлених клопотань.
Колегія суддів вважає клопотання відповідача-1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вказані юридичні особи не є сторонами спірних правовідносин та їх права і обов'язки не будуть порушені після вирішення даного спору.
Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи апеляційної скарги, оскільки вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Внаслідок втрати третьою особою-1 документів, які засвідчують виникнення права державної власності на спірне нерухоме майно, є законні підстави для визнання цього права.
Представник позивача надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, оскаржуване рішення прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Позивач не погоджується з твердженням апелянта про те, що вказаний спір відноситься до компетенції адміністративного суду, оскільки, як вбачається з позовної заяви відповідач-1 не визнав право власності на спірні об'єкти нерухомого майна.
Посилання відповідача-1 на те, що позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати, є необґрунтованим, оскільки вона підписана київським транспортним прокурором.
Представник третьої особи-1 надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, оскаржуване рішення прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відмова відповідача-1 у оформленні та видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна є невизнанням права власності на об'єкти нерухомого майна держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, що створює перешкоди у його реалізації і порушує права та охоронювані законом інтереси Міністерства транспорту та зв'язку України.
Крім того, позовна заява підписана особою, яка мала право її підпису.
Представник відповідача-2 та третьої особи-2 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчить відповідний штамп апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвали від 27.09.2010 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та ухвали від 12.10.2010 р. про відкладення розгляду апеляційної скарги з відміткою про відправку документа, та зворотніми повідомленнями про вручення повісток, причин неявки представників у судове засідання не надано. Неявка представників не перешкоджає подальшому розгляду апеляційної скарги, подальше відкладення розгляду апеляційної скарги призведе до затягування її розгляду.
Згідно із ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача, відповідача-1 та третьої особи -1, апеляційний господарський суд встановив наступне.
У березні 2010 р. прокурор звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради про визнання права власності держави Україна на нерухоме майно, що знаходиться в оперативному управлінні Вузлової лікарні ст. Дарниця Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» та розташоване за адресою: м. Київ, вул. Сімферопольська, 8, а саме: поліклініка площею 2913,6 кв. м., рік введення в експлуатацію 1950, інвентарний №1030001, літера «Б»; терапевтичний корпус з переходом площею 7641,6 кв. м., рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний №1030006, літера «В»; харчоблок площею 452,0 кв. м., рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний №1030012, літера «Г»; киснева підстанція (сховище рентгенограм) площею 43,6 кв. м., рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний №1030010, літера «Д»; господарчий блок (гараж на 3 бокси) площею 106, 3 кв. м., рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний №1030011, літера «Е»; господарчий блок (гараж на 2 бокси) площею 41,6 кв. м., рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний №1030019, літера «Е»; господарчий блок (гараж) площею 34,6 кв. м., рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний №1030020, літера «Е»; патологоанатомічний корпус площею 273,5 кв. м., рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний №1030008, літера «Ж»; котельня площею 87,0 кв. м., рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний №1030009, літера «З»; пральня з гаражем площею 572,4 кв. м., рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний №1030007, літера «И-К»; гараж площею 177,1 кв. м., рік введення в експлуатацію 1950, інвентарний №1030003, літера «О»; пральня площею 144,2 кв. м., рік введення в експлуатацію 1950, інвентарний №1030002, літера «Л»; будинок охорони площею 10,1 кв. м., рік введення в експлуатацію 2005, інвентарний №10310024, літера «Н»; та про зобов'язання здійснити державну реєстрацію права державної власності вказаного нерухомого майна.
Оскаржуваним рішенням суду у даній справі позов задоволено частково; визнано право власності держави України на наступні об'єкти нерухомого майно, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сімферопольська, 8 в оперативному управлінні Державного закладу «Вузлова лікарня №1 ст. Дарниця ДТГО «Південно-Західна залізниця»: поліклініка, рік побудови 1950, площею 2913,6 кв. м, інвентарний №1030001, літера «Б»; терапевтичний корпус та перехід, рік побудови 1976, площею 7641,6 кв. м., інвентарний №1030006; літера «В»; харчоблок, рік побудови 1976, площею 452,0 кв. м., інвентарний №1030012, літера «Г»; киснева підстанція, рік побудови 1976, площею 43,6 кв. м., інвентарний №1030010, літера «Д»; господарчий блок, рік побудови 1976, площею 182,5 кв. м., інвентарний №1030011, 1030119, 1030020, літера «Е»; патологоанатомічне відділення, рік побудови 1976, площею 273,5 кв. м., інвентарний №1030008, літера «Ж»; котельня, рік побудови 1976, площею 87,0 кв. м., інвентарний №1030009, літера «З»; гаражні бокси, рік побудови 1976, площею 194,8 кв. м., інвентарний №1030007, літера «И», пральня, рік побудови 1976, площею 377,6 кв. м., інвентарний №1030007, літери «К»; нежитлове приміщення, рік забудови 1951, площею 144,2 кв. м., інвентарний №1030002, літера «Л», гаражні бокси, рік побудови 1950, площею 177,1 кв. м., інвентарний №1030003, літера «О»; в іншій частині позову відмовлено.
Дослідивши всі докази по справі, з'ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування вказаного рішення господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.
Встановлено, що 29.01.1952 р. рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №185 земельну ділянку в м. Києві, по вул. Сімферопольській (раніше Комсомольська), 8 площею 1,3 га відведено у користування Управління Південно-Західної залізниці під розширення території лікарні.
31.12.1970 р. рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради трудящих №2399, в редакції рішення № 780 від 25.05.71 р., було дозволено третій особі-1 будівництво терапевтичного корпусу, харчоблоку, госпблоку та моргу на відведеній території за адресою м. Київ, вул. Сімферопольська, 8, та відведено додатково земельну ділянку площею 0,6 га.
Пізніше, 02.04.07 р. третя особа-2 надала третій особі-1 довідку про те, що нерухоме майно, яке знаходиться на балансі третьої особи-1 за адресою м. Київ, вул. Сімферопольська, 8, обліковується в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності за реєстровим номером 01110788.1.
11.05.07 р. Державний архів м. Києва листом № 13-32 повідомив третю особу-1 про те, що у документах Виконавчого комітету Київської міської ради трудящих та Управління капітального будівництва актів введення в експлуатацію будівель, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Сімферопольська, 8, не виявлено.
Також, 29.05.07 р. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України листом № 07-71 повідомив третю особу-1, що у переглянутих документах актів введення в експлуатацію будівель, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Сімферопольська, 8, не виявлено.
Наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 15.08.2007 р. № 407-Ц затверджений статут третьої особи-1.
Як передбачено п. 1.1 статуту, третя особа-1 заснована на державній власності, відноситься до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, підпорядкована Державній адміністрації залізничного транспорту України, а в порядку координаційної діяльності - Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця».
Відповідно до п. 4.2 даного статуту майно третьої особи-1 є загальнодержавною власністю і закріплюється за нею на праві оперативного управління.
З наявних матеріалів справи вбачається, що у період з 1950 р. по 1976 р. були введені в експлуатацію та перебувають на балансі третьої особи-1 наступні об'єкти нерухомого майно за адресою: м. Київ, вул. Сімферопольська, 8: поліклініка, рік введення в експлуатацію 1950, інвентарний № 1030001, площею 2913,6 кв. м, літера «Б»; терапевтичний корпус, рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний № 1030006, площею 7641,6 кв. м., літера «В, В'»; харчоблок, рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний № 1030012, площею 452,0 кв. м., літера «Г»; киснева підстанція, рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний №1030010, площею 43,6 кв. м., літера «Д»; господарчий блок (прибудовані гаражі), рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний № 1030020, площею 34,6 кв. м., літера «Е»(по групі приміщень №1); господарчий блок (гараж на 2 бокси), рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний № 1030019, загальною площею 41,6 кв. м., літера «Е»(по групі приміщень №2, 3); господарчий блок (гараж на 3 бокси), рік введення в експлуатацію 1984, інвентарний номер №1030011, загальною площею 106,3 кв. м., літера «Е»(по групі приміщень № 4, 5, 6); патологоанатомічний корпус, рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний № 1030008, площею 273,5 кв. м., літера «Ж»; котельня, рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний № 1030009, площею 87,0 кв. м., літера «З»; пральня з гаражем, рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний № 1030007, загальною площею 572,4 кв. м., літери «К, З»; гараж, рік введення в експлуатацію 1950, інвентарний № 1030003, площею 177,1 кв. м., літера «О»; пральня (стара), рік введення в експлуатацію 1950, інвентарний № 1030002, площею 144,2 кв. м., літера «Л», вказане підтверджується інвентарними картками, наданими третьою особою-1.
Як вбачається з матеріалів справи, у 2006 р.- 2007 р.р. відповідачем-2 було проведено інвентаризацію спірних об'єктів нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Сімферопольська, 8, а саме: поліклініка, рік побудови 1950, площею 2913,6 кв. м, літера «Б»; терапевтичний корпус та перехід, рік побудови 1976, площею 7641,6 кв. м., літера «В»; харчоблок, рік побудови 1976, площею 452,0 кв. м., літера «Г»; киснева підстанція, рік побудови 1976, площею 43,6 кв. м., літера «Д»; господарчий блок, рік побудови 1976, площею 182,5 кв. м., літера «Е»; патологоанатомічне відділення, рік побудови 1976, площею 273,5 кв. м., літера «Ж»; котельня, рік побудови 1976, площею 87,0 кв. м., літера «З»; гаражні бокси, рік побудови 1976, площею 194,8 кв. м., літера «И», пральня, рік побудови 1976, площею 377,6 кв. м., літери «К»; нежитлове приміщення, рік забудови 1951, площею 144,2 кв. м., літера «Л», сміттєзбірник, рік побудови 2005, площею 18,9 кв. м., літера «М», будинок охорони, рік побудови 2005, площею 10,1 кв. м., літера «Н», гаражні бокси, рік побудови 1950, площею 177,1 кв. м., літера «О»; водомірний вузол, рік побудови 2005, площею 6,0 кв. м., літера «Р». Наведене підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи відповідача-2.
Позивач по справі звернувся з листом № 5573/16/14-08 від 30.07.2008 р. до Київської міської державної адміністрації, в якому просив оформити право державної власності на спірні об'єкти нерухомого майна, що знаходяться на балансі третьої особи-1 та розташовані за адресою: м. Київ, вул. Сімферопольська, 8.
Як підтверджено матеріалами справи, 05.09.08 р. Київська міська державна адміністрація надала відповідь № 004-1437 на вказаний лист позивача, в якій зазначила, що наданий третьою особою-1 до відповідача-1 пакет документів не відповідав вимогам Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.01 р. № 1820, та не був достатнім для оформлення права власності, оскільки не були надані акти приймання об'єктів нерухомого майна в експлуатацію, документи щодо відведення земельних ділянок під будівництво цих об'єктів, та вирішити питання про оформлення свідоцтва про право власності на вказані об'єкти нерухомості не було можливим.
17.09.09 р. рішенням Київської міської ради № 223/2292 «Про передачу третій особі-1 земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд лікарні на вулиці Сімферопольській, 8 у Дарницькому районі м. Києва» вирішено передати третій особі-1 земельні ділянки загальною площею 3,17 га для експлуатації та обслуговування будівель і споруд лікарні на вул. Сімферопольській, 8 у Дарницькому районі м. Києва.
13.07.2010 р. третя особа-2 листом від 12.07.10 р. № 10-15-9042 надала інформацію про те, що за даними інвентаризації об'єктів державної власності в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності з 2005 року обліковується державне нерухоме майно за місцезнаходженням: м. Київ, вул. Сімферопольська, 8, та перебуває на балансі третьої особи-1.
Доказами доведено, що позивач та третя особа-1 втратили документи, які підтверджують побудову та введення в експлуатацію вказаних об'єктів нерухомого майна.
Колегія вважає, що фактично відповідач-1 не визнав права державної власності на зазначене майно та відмовився видавати свідоцтво на право власності на це майно.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, власник майна у разі втрати ним документів, що підтверджують право власності на спірне майно, має право звернутися з позовною заявою про визнання його права власності.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Виходячи з наявних матеріалів, колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначені об'єкти нерухомого майна були побудовані у 1950-1976 р.р. та були введені в експлуатацію і використовуються третьою особою-1 по теперішній час.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови в частині позовних вимог про визнання права державної власності на будинок охорони, оскільки цей об'єкт був фактично побудований у 2005 р., та суду не було надано належних доказів на підтвердження правомірності вказаного будівництва. Також колегія погодилась, що не підлягають задоволенню вимоги в частині зобов'язання відповідача-2 здійснити державну реєстрацію права державної власності на нерухоме майно, оскільки суду не надано доказів на підтвердження фактичного звернення до відповідача-2 за реєстрацією державної власності на вказане нерухоме майно.
Доводи про підвідомчість даного спору адміністративному суду є необгрунтованими, оскільки в даному спорі визнається право державної власності на підставі ст. 392 ЦК України, при цьому дії чи бездіяльність не оскаржується.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом першої інстанції в процесі розгляду справи в достатній мірі з'ясовані та доведені обставини по справі, рішення прийнято судом у повній відповідності з матеріалами справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
Рішення Господарського суду м.Києва від13.07.2010 р. у справі №38/139 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Справу № 38/139 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
05.11.10 (відправлено)