01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.11.2010 № 13/429
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі
за участю представників:
від позивача - Славгородська О.В.,
від відповідача - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергобуд»
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.09.2010
у справі № 13/429 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергобуд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико-2004»
про стягнення 10542,70 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенергобуд» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико-2004» (далі - відповідач) про стягнення 3840,40 грн. 3 % річних та 6702,30 грн. інфляційних нарахувань.
Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 60-62), згідно якої позивач, збільшивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 4979,68 грн. 3 % річних та 9713,26 грн. інфляційних нарахувань.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2010 у справі № 13/429 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико-2004» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергобуд» 2235,38 грн. 3 % річних, 5418,98 грн. інфляційних втрат, 76,54 грн. державного мита, 122,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергобуд» в доход Державного бюджету України 41,50 грн. недоплаченого державного мита.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенергобуд» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення змінити та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу позивача та призначено її розгляд на 02.11.2010.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
09.07.2009 Господарським судом міста Києва було прийнято рішення у справі № 8/208 (а.с. 18-20) про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергобуд» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико-2004» заборгованості у розмірі 122 244,86 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2009 у справі № 8/208 рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2009 у справі № 8/208 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ШИКО-2004» - без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Вищезазначеним рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2009 у справі № 8/208 було встановлено, що на підставі усної домовленості позивачем були надані відповідачеві послуги автокрану на загальну суму 122 244,86 грн., що підтверджується складеними, підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.09.2008 № КЕ-0000429, від 20.09.2008 № КЕ-0000430, від 30.09.2008 № КЕ-0000431 та залишеними непідписаними зі сторони відповідача актами здачі-прийнятті робіт (надання послуг) від 31.08.2008 № КЕ-0000420, від 10.10.2008 № КЕ-0000518, від 23.10.2008 № КЕ-0000519, від 29.10.2008 № КЕ-0000520, від 04.11.2008 № КЕ-0000563, від 05.11.2008 № КЕ-0000564, від 10.11.2008 № КЕ-0000565, від 11.11.2008 № КЕ-0000566.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2009 у справі № 8/208 (а.с. 21-26) було встановлено, що листом від 22.04.2009 № 26 позивач звернувся до відповідача з проханням підписати акти здачі-прийняття робіт та сплатити заборгованість в сумі 50 784,38 грн. за отримані послуги автокрану. Того ж дня позивачем було надіслано відповідачеві вимогу про сплату заборгованості в сумі 71 640,48 грн. згідно підписаних актів здачі-прийняття робіт.
Також постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2009 у справі № 8/208 було встановлено, що оскільки з боку відповідача відсутня мотивована відмова від підписання зазначених актів здачі-прийняття робіт та акту звірки взаєморозрахунків, то послуги вартістю 50 784,38 грн. вважаються такими, що прийняті останнім в повному обсязі.
Частиною другою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2009 у справі № 8/208 встановлено, що оскільки позивач та відповідач не визначили строки оплати наданих послуг, позивач направив відповідачу вимогу з проханням протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги сплатити заборгованість за отримані послуги, але відповідач заборгованість не погасив. У зв'язку з чим і було прийнято рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 122 244,86 грн. заборгованості з оплати вартості послуг автокрану.
Таким чином, вищенаведеними судовими рішеннями встановлено факт наявності заборгованості відповідача у розмірі 122 244,86 грн. та факт направлення позивачем 22 квітня 2009 р. вимоги про її погашення.
29.07.2009 Господарським судом міста Києва було видано наказ (а.с. 27) на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2009 про стягнення з ТОВ «Шико-2004» на користь ТОВ «Київенергобуд» 122 244,86 грн. основного боргу, 1222,45 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
03.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шико-2004» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київенергобуд» було укладено договір купівлі-продажу № Е-125 від 03.12.2009 (а.с. 28), відповідно до якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача, а позивач зобов'язався прийняти у власність екскаватор і сплатити 20 000,00 грн. його вартості.
За актом приймання-передачі від 03.12.2009 (а.с. 30) відповідач передав, в позивач прийняв у власність екскаватор згідно договору купівлі-продажу.
07.12.2009 між сторонами укладено угоду про зарахування зустрічних вимог (а.с. 31), відповідно до якої сторони дійшли згоди про проведення зарахування зустрічних вимог та встановили, що зобов'язання, за яким ТОВ «Київенергобуд» має сплатити ТОВ «Шико-2004» вартість транспортного засобу в розмірі 20 000,00 грн. припиняється повністю, а зобов'язання, за яким ТОВ «Шико-2004» має сплатити на користь ТОВ «Київенергобуд» згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2009 по справі № 8/208 суму в розмірі 122 244,86 грн. припиняється частково і зберігає чинність у розмірі 102 244,86 грн.
Як зазначає позивач в апеляційній скарзі 21.01.2010 заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, проте станом на день подання апеляційної скарги заборгованість в розмірі 102 244,86 грн. є непогашеною.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та просив стягнути з відповідача 3840,40 грн. 3 % річних за період з 01.05.2009 по 01.06.2010 та 6702,30 грн. інфляційних втрат з квітня 2009 р. по травень 2010 р.
Згідно з заявою про уточнення позовних вимог від 23.09.2010 (а.с. 60-62) позивач, змінивши період нарахування, збільшив розмір 3% річних та інфляційних втрат, внаслідок чого просив стягнути з відповідача 3% річних на загальну суму 4 979,68 грн. та інфляційні втрати у розмірі 9 713,26 грн.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 2 235,38 грн. та інфляційні втрати в сумі 5 418,98 грн. При цьому, судом першої інстанції не вказано, за який період ним здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат.
Право визначати, за який період здійснювати нарахування річних та інфляційних втрат після настання строку виконання зобов'язання, належить позивачеві.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що строк виконання зобов'язання з оплати вартості наданих послуг настав не з дати прийняття судом рішення про стягнення 122 244,86 грн. чи залишення судом апеляційної інстанції вказаного рішення в силі, а у семиденний строк від дня пред'явлення позивачем вимоги від 22 квітня 2009 р. Такий висновок колегії суддів слідує зі змісту, вищенаведеної ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Із розрахунку 3 % річних (а.с. 61) вбачається, що позивач визначив дату виконання зобов'язання - 09.07.2009 (дату прийняття рішення) та здійснив нарахування, починаючи з 10.07.2009. Однак, як встановлено вище, останнім днем виконання грошового зобов'язання є 29.04.2009, а з 30.04.2009 відповідачем прострочено виконання зобов'язання.
Враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку правильності нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за період визначений позивачем, а саме з 10.07.2009 по 09.08.2010.
Отже, розрахунок суми 3 % річних здійснюється наступним чином:
1) 122 244,86 грн. х 3 % : 100 % : 365 дн. х 146 дн. (за період з 10.07.2009 по 02.12.2009) = 1466,94 грн.
2) 102 244,86 грн. х 3 % : 100 % : 365 дн. х 250 дн. (за період з 03.12.2009 по 09.08.2009) = 2100,92 грн.
Таким чином, у зв'язку з прострочення виконання грошового зобов'язання відповідач в силу ст. 625 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити 3 % річних у розмірі 3567,86 грн. (1466,94 грн. + 2100,92 грн. = 3567,86 грн.).
Як встановлено вище, позивач просив стягнути з відповідача 4979,68 грн. 3 % річних, при цьому колегією суддів встановлено, що позивач помилково визначив кількість днів нарахування замість 250 днів, вказав 418 днів, у зв'язку з чим неправильно визначив суму нарахувань.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних підлягають частковому задоволенню на суму 3567,86 грн.
Щодо розрахунку позивачем інфляційних втрат у розмірі 9713,26 грн. за період липня 2009 р. по серпень 2010 р., то необхідно зазначити, що розрахунок відповідає обставинам справи та вимогам законодавства, оскільки здійснений позивачем виходячи із правильних даних прострочених сум, періодів прострочення та індексу інфляції у відповідний період прострочення.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 9 713,26 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергобуд» підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2010 у справі № 13/429 - зміні.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 132,80 грн. державного мита за подання позову, 213,32 грн. витрат інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 66,40 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергобуд» задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2010 у справі № 13/429 змінити, виклавши пункт другий його резолютивної частини в наступній редакції:
«2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико-2004» (01010, м. Київ. вул. Щорса, 29 (юр.адр.); 01010, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26 (факт.адр.), код ЄДРПОУ 32980227) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергобуд» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 5-А (юр.адр.); 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4 (факт.адр), код ЄДРПОУ 32110032) 3567,86 грн. (три тисячі п'ятсот шістдесят сім гривень 86 коп.) 3% річних, 9 713,26 грн. (дев'ять тисяч сімсот тринадцять гривень 26 коп.) інфляційних втрат, 132,80 грн. (сто тридцять дві гривні 80 коп.) державного мита за подання позову та 213,32 грн. (двісті тринадцять гривень 32 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико-2004» (01010, м. Київ. вул. Щорса, 29 (юр.адр.); 01010, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26 (факт.адр.), код ЄДРПОУ 32980227) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергобуд» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 5-А (юр.адр.); 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4 (факт.адр), код ЄДРПОУ 32110032) 66,40 грн. (шістдесят шість гривень 40 коп.) державного мита за подання апеляційної скарги.
Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи № 13/429 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді