01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.10.2010 № 56/58
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
За участю представників:
позивача, Дьомін Д.С., довіреність № 3-1 від 03.03.10,
відповідача, Іванів О.З., довіреність № 78 від 11.03.10,
відповідача, Беляневич В.Е., довіреність № 271 від 02.09.10,
третьої особи, не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рустам»
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.09.2010
у справі № 56/58 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рустам»
до Публічне акціонерне товариство "Сведбанк"
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд"
про стягнення збитків 284023000,00 грн.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Рустам» м. Харків звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "СВЕДБАНК" м. Київ про стягнення збитків 284 023 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.09.2010 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.
ТОВ «Рустам» не погодилось з вказаним рішенням господарського суду м. Києва та подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального а матеріального права.
Зокрема позивач стверджує, що зобов'язання за кредитним договором № 30/59800 від 15.10.2008р. були виконані в повному обсязі, проте з вини відповідача не була знята заборона на відчуження предмету іпотеки за договором від 15 10.2008р. На думку скаржника, внаслідок того, що заборона не була знята, він не зміг продати предмет іпотеки, у зв'язку із чим поніс збитки у вигляді упущеної вигоди та витрат по сплаті штрафних санкцій.
Відповідач у відзиві просив суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
28.10.2010 р. до загального відділу Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ «Рустам» про витребування доказів, а саме витребування від відповідача та третьої особи книг реєстрації кореспонденції у період з 01.01.2010 р. по 28.10.2010 р.
Розглянувши вказане клопотання, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Судова колегія відзначає, що при перегляді рішення місцевого суду у справі, предметом якої є стягнення збитків, зазначені апелянтом у клопотанні документи будь-яким чином не встановлюють наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення даного господарського спору. Відтак у задоволенні вказаного клопотання ТОВ «Рустам» належить відмовити.
Також суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ «Рустам» про залучення ТОВ «ВКФ Агрофонд» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Так, в силу ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
Колегія суддів вважає, що рішення з господарського спору у даній справі будь-яким чином не впливає на права або обов'язки ТОВ «ВКФ Агрофонд» щодо однієї з сторін, а тому відсутні підстави для залучення останньої до участі у даній справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
15.10.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Сведбанк", правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях якого в свою чергу, виступає Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВІЗА-ТРЕЙД" (третя особа, позичальник), було укладено кредитний договір №30/59800-КЛ (Кредитний договір), відповідно до якого, банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, сплатити відсотки за користування ним
З метою забезпечення зобов'язання по кредитному договору від 15.10.2008 № 30/59800-КЛ, 15.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РУСТАМ" м. Харків (позивач, іпотекодавець) та ВАТ "СВЕДБАНК", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "СВЕДБАНК" (відповідач, іпотекодержатель), був укладений договір іпотеки нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. та зареєстрований в реєстрі за № 3589.
Пунктом 2 договору іпотеки зазначено, що забезпечення виконання Основного зобов'язання, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: нежитлову будівлю "А-3", загальною площею - 12356,90 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, 256-Б (надалі нерухоме майно).
За умовами Іпотечного договору, позивач є майновим поручителем за виконання Позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю “КВІЗА-ТРЕЙД”, зобов'язань, що передбачені Кредитним договором.
Згідно із п. 1 іпотечного договору, іпотека, передбачена умовами цього договору, розповсюджується на будь-яке збільшення основного зобов'язання (Кредитний договір), а також додаткові угоди до нього, якщо такі будуть укладені між позичальником та банком, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, їх суми, та інших умов.
Приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гуд Л.М. до єдиного реєстру був внесений запис про заборону на відчуження нерухомого майна, яке є предметом договору іпотеки.
Листом від 03.02.2010 року Позивач, плануючи реалізувати Нерухоме майно, звернувся до TOB "КВІЗА-ТРЕЙД" з проханням надати інформацію щодо існуючої заборгованості за Кредитним договором та з питанням чи має TOB "КВІЗА-ТРЕЙД" намір в подальшому отримувати кредитні кошти за Кредитним договором.
Листом від 05.02.2010 року, TOB "КВІЗА-ТРЕЙД" повідомило Позивача про відсутність заборгованості за Кредитним договором, що підтверджується довідкою ПАТ "СВЕДБАНК" від 02.11.2009 року, та про небажання в подальшому кредитуватись за Кредитним договором.
12.02.2010 року між Позивачем та TOB "ВКФ Агрофонд" було укладено угоду про наміри. Відповідно до умов якої, TOB "ВКФ Агрофонд" висловило намір придбати у позивача нерухоме майно -нежитлову будівлю "А-3", загальною площею 12356,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, 256-Б та належить позивачу на праві приватної власності.
Пунктом 3 вказаної угоди, сторони зазначили, що на дату укладання цієї угоди, нерухоме майно знаходиться в іпотеці. Крім того, сторони узгодили, що вартість нерухомого майна, буде встановлена в результаті проведення незалежної оцінки спеціалізованою організацією.
Згідно умов угоди, сторони домовились про такий алгоритм своїх дій щодо купівлі -продажу нерухомого майна; позивач замовляє незалежну оцінку нерухомого майна, що має бути проведена до 15.03.2010р.; позивач отримує від третьої особи письмове підтвердження відмови від подальшого кредитування; після проведення незалежної оцінки нерухомого майна, сторони укладають попередній договір купівлі -продажу нерухомого майна не пізніше 05.04.2010р., попередній договір купівлі -продажу нерухомого майна має містити штраф за не укладання основного договору купівлі -продажу в строк, що має становити не менше ніж 30% від ціни нерухомого майна; після укладання попереднього договору позивач забезпечує зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна, після цього сторони укладають основний договір купівлі -продажу нерухомого майна, не пізніше 12.04.2010; в разі якщо, попередній договір купівлі -0 продажу нерухомого майна, який буде містити умови продажу нерухомого майна, не буде укладений в строк, винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 20% від оціночної вартості нерухомого майна.
Позивач листом від 26.02.2010р. звернувся до третьої особи з проханням надати інформацію чи направлений останньою, лист до відповідача щодо припинення кредитного договору № 30/59800-КЛ.
Третя особа листом від 02.03.2010р. повідомила позивача про те, що листом від 02.03.2010р. № 501 повідомила відповідача про відмову від прийняття виконання за кредитним договором, у зв'язку з чим кредитний договір припинився з 03.03.2010р.
Позивач на виконання угоди виконав звіт про незалежну оцінку вартості нежитлової будівлі розташованої за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-Б, відповідно до якого вартість будівлі становить 144023000,00 грн.
TOB "ВКФ Агрофонд", листом від 10.03.2010 повідомило позивача про готовність придбати нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-Б, за ціною 144023000,00 грн.
Позивач листом від 11.03.2010р. звернувся до відповідача з проханням зняти заборону щодо відчуження нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-Б, виключити з державного реєстру іпотек відомостей про обтяження нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-Б, у зв'язку припиненням кредитного договору, та відповідно припиненням іпотечного договору.
Відповідач листом від 02.04.2010р. № 2278 повідомив позивача про безпідставність вимог позивача, викладених в листі від 11.03.2010р. та відмовив у вчиненні дій.
02.04.2010р. між позивачем, як продавцем та TOB "ВКФ Агрофонд", як покупцем укладено попередній договір купівлі -продажу нерухомого майна, відповідно до якого покупець та продавець зобов'язуються 12 квітня 2010р. укласти договір купівлі -продажу нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А", що розташована у м. Харкові, пр. Московський, 256-ю, загальною площею 12356,9 кв.м. Вказаний договір нотаріально посвідчений, про що внесено запис за № 1081.
Відповідно до п. 2.1.2 попереднього договору ціна нерухомого майна становить 144023000,00 грн.
Згідно з п. 2.2.2 попереднього договору, нерухоме майно знаходиться під забороною відчуження, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 02.04.2010р., про те, на момент посвідчення основного договору, продавець зобов'язується забезпечити зняття заборони.
Пунктом 5.3 попереднього договору зазначено, в разі якщо на дату укладання основного договору (12.04.2010р.) заборона щодо відчуження нерухомого майна не буде знята, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 30% від ціни.
Листом від 02.04.2010р., третя особа повідомила позивача про те, що станом на 01.04.2010 за нею обліковувалася пеня по кредитному договору № 30/59800-КЛ, яка була сплачена 01.04.2010р., а 02.04.2010р., третьою особою було повідомлено відповідача про відмову від кредитування за кредитним договором, внаслідок чого вказаний кредитний договір припинився.
Позивач листом від 06.04.2010 звернувся до відповідача з вимогою зняти заборону щодо відчуження нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-Б, виключити з державного реєстру іпотек відомостей про обтяження нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-Б, у зв'язку припиненням кредитного договору, та відповідно припиненням іпотечного договору.
Відповідач листом від 09.04.2010р. повідомив позивача про незаконні вимоги позивача та про заборону вчиняти дії щодо відчуження майна, яке перебуває в іпотеці.
09.04.2010р. між позивачем та TOB "ВКФ Агрофонд" укладено договір про внесення змін до попереднього договору укладеного 12.04.2010р..
Відповідно до умов договору про внесення змін, покупець та продавець зобов'язуються укласти 19.04.2010р. договір купівлі -продажу нерухомого майна; покупець в рахунок оплати нерухомого майна може сплатити продавцю грошове зобов'язання відповідно до цього письмового повідомлення, але не більше ніж 50% вартості нерухомого майна; у разі не укладення основного договору з вини покупця сума грошового забезпечення переходить у власність продавця. У разі не укладання основного договору з вини продавця, в тому числі у разі не зняття заборони на відчуження нерухомого майна, продавець зобов'язаний повернути покупцю суму грошового забезпечення та сплатити штраф у подвійному розмірі грошового забезпечення. Вказаний договір про внесення змін нотаріально посвідчений, про що внесено запис за № 1176.
Позивач на адресу TOB "ВКФ Агрофонд" надіслав лист від 12.04.2010р. з проханням перерахувати кошти у розмірі 70000000,00 грн. як суму грошового забезпечення по договору про внесення змін до попереднього договору.
TOB "ВКФ Агрофонд" перерахувало платіжними дорученнями від 13.04.2010 № 1091892, від 13.04.2010 № 1091884, від 13.04.2010р. № 1092151 кошти у розмірі 70 000 000,00 грн.
Позивач листом від 12.04.2010 № 12/4 звернувся до відповідача з вимогою зняти заборону щодо відчуження нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-Б, виключити з державного реєстру іпотек відомостей про обтяження нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-Б, у зв'язку припиненням кредитного договору, та відповідно припиненням іпотечного договору.
Також, позивач листом від 13.04.2010р. № 13-4 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. з проханням зняти заборону щодо відчуження нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-Б, виключити з державного реєстру іпотек відомостей про обтяження нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-Б.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. надано відповідь у листі від 27.04.2010р. № 42/01-14, в якому повідомляється про відсутність законних підстав для зняття заборони відчуження нерухомого майна за іпотечним договором від 15.10.2008р. № 3589, оскільки за повідомленням відповідача, зобов'язання третьої особи за кредитним договором не виконані належним чином, кредитний договір та договір іпотеки є чинними.
21.04.2010р. приватним нотаріусом Ракитянським Володимиром Анатолійовичем прийнята постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій, відповідно до якої відмовлено позивачу та TOB "ВКФ Агрофонд" у посвідченні договору купівлі -продажу нерухомого майна, оскільки згідно Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, заборону відчуження майна нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-Б, станом на 20.04.2010р. не знято.
TOB "ВКФ Агрофонд" звернулось до позивача з претензією від 22.04.2010р. № 43 про повернення грошового забезпечення у розмірі 70 000 000,00 грн. та про сплату штрафних санкцій у розмірі 140 000 000,00 грн., за не укладання основного договору купівлі -продажу у строк до 19.04.2010р.
Позивач на рахунок TOB "ВКФ Агрофонд" платіжними дорученнями від 27.04.2010р. № 1099540, № 1099539, № 1099541, №1099878, № 1099175 перерахував кошти на загальну суму 160 605 000,00 грн., платіжним дорученням від 26.04.2010р. № 1098342, 1097531, №1097530, № 1097529 перерахував кошти на загальну суму 38 395 000,00 грн., від 28.04.2010р. № 1100311 на загальну суму 11 000 000,00 грн. Всього було перераховано коштів на загальну суму 210 000 000,00 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із тим, що позивач вважає, що оскільки кредитний договір припинив свою дію 01.04.2010 то й відповідно договір іпотеки є припиненим, а тому відповідач зобов'язаний був зняти заборону щодо відчуження нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-Б та вчинити дії щодо виключення з Єдиного державного реєстру іпотеки відомостей про обтяження нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-Б. Не вчинення вказаних дій відповідачем призвело до того, що основний договір купівлі -продажу нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-Б не був укладений, що призвело до понесення позивачем збитків у формі упущеної вигоди у розмірі 144 023000,00 грн. (ціна продажу нерухомого майна) та у формі додаткових витрат, у розмірі штрафних санкцій на загальну суму 140 000 000,00 грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (стаття 225 Господарського кодексу України).
Відповідно до статі 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1,2 цієї статті).
Обов'язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язань.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України.
Обов'язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та її вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Збитки - це об'єктивне зменшення яких-небудь майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань та яке ґрунтується на точних даних, безспірно підтверджуючих можливість отримання кредитором доходів у разі, якщо зобов'язання було би виконано.
ПАТ "Сведобанк Інвест" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Рустам" за участю третьої особи ТОВ "Квіза -Трейд" про визнання права на предмет іпотеки по іпотечному договору від 15.10.2008р. зареєстрованого в реєстрі за № 3589.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.05.2010 у справі № 66/17-10 за результатами розгляду вказаного позову, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2010 у справі № 66/17-10 рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2010 у справі № 66/17-10 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; визнано право іпотеки іпотекодержателя -публічного акціонерного товариства "Сведбанк", яке визначено іпотечним договором від 15.10.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 3589 на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-б.
Колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду під час розгляду справи № 66/17-10 встановлено, що оскільки позичальник звернувся до позивача із запитом вих. № 2863 про надання коштів в рахунок кредитної лінії 12.11.2009 р., строк для надання кредитних коштів на цей запит почав свій перебіг 12.11.2009 року та закінчив свій перебіг 16.11.2009 р.(з урахуванням того, що 14.11.2009 року та 15.11.2009 року були вихідними днями, тобто небанківськими днями.
Судом також встановлено, що позичальник звернувся із заявою про відмову від отримання кредиту 03.03.2010р., тобто вже після закінчення строку його надання, що також виключає застосування в даному випадку положень ч. 2 статті 1056 Цивільного кодексу України.
Суд робить висновок, що зважаючи на те, що кредитний договір не припинився, позовні вимоги про визнання права позивача на предмет іпотеки, якою забезпечуються виконання цього договору підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За таких обставин, факт того, що станом на 29.07.2010р. кредитний договір від 15.10.2008р. № 30/59800-КЛ не припинив свою дію, не потребує доказування при розгляді даної справи.
Колегією суддів не приймаються до уваги посилання апелянта на постанову Вищого господарського суду України від 28.09.2010 р. у справі № 66/17-10, якою було скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2010 р. При цьому суд керується тим, що на момент винесення оскаржуваного позивачем рішення у даній справі постанова Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2010 р. була чинною, а отже застосування ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є обґрунтованим. Разом із тим судова колегія відзначає, що позивач не позбавлений права звернутись до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Оскільки факт того, що основне зобов'язання по кредитному договору від 15.10.2008р. № 30/59800-КЛ не припинено, встановлено постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі № 66/17-10 та визнано право відповідача на предмет іпотеки по договору від 15.10.2008, зареєстрованого в реєстрі за №3589 то судом не приймаються доводи позивача про припинення договору іпотеки від 15.10.2008 та виникнення у відповідача зобов'язання на підставі п. 25 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек надіслати на адресу реєстратора письмове повідомлення про виключення запису з реєстру.
Згідно до ст. 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором.
Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач згоди на відчуження предмету іпотеки по договору від 15.10.2008, зареєстрованого в реєстрі за №3589, не надавав, договір іпотеки є чинним, не розірваним в судовому порядку, не визнаний недійсним в судовому порядку, то у позивача відсутні були підстави укладати угоди на відчуження предмету іпотеки.
Згідно п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус, знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за заявою, зокрема:
- банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту);
- заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця), у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов'язання;
Таким чином, у разі безспірності вимог TOB “Рустам” щодо зняття обтяження з предмета іпотеки, яка б ґрунтувалась на безспірних доказах припинення основного та забезпечувального зобов'язань, нотаріус був вправі зняти обтяження лише за заявою TOB “Рустам”.
Проте, таких безспірних доказів припинення іпотеки не існувало, тому нотаріус правомірно відмовив TOB “Рустам” у знятті заборону відчуження нерухомо майна TOB “Рустам”.
Згідно п. 16 Договору іпотеки суперечки, що виникають при виконанні цього Договору, вирішуються в судовому порядку.
TOB “Рустам” не зверталося до суду з позовом, з урахуванням способів захисту права, передбачених ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, щодо зобов'язання ПАТ “Сведбанк” вчинити дії по зняттю обтяження з предмета іпотеки.
Так само не було жодних судових спорів, ініційованих TOB “Квіза Трейд”щодо припинення кредитного договору (а відтак і договору іпотеки), на підставі того, що ПАТ “Сведбанк” не визнає факту його припинення.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували протиправність дій відповідача та вини останнього щодо не внесення відомостей про виключення запису про обтяження з Єдиного державного реєстру іпотек. Позивачем не доведено, що він зазнав збитків внаслідок протиправної поведінки відповідача.
Отже, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками відсутній. Вина відповідача не доведена. Тобто, елементи складу цивільного правопорушення відсутні.
За таких обставин, враховуючи наявні матеріали справи судом не встановлено наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення, а отже відсутні підстави для нарахування збитків.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 02.09.2010 року у справі № 56/58 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва від 02.09.2010 року у справі № 56/58.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
Рішення господарського суду м. Києва від 02.09.2010 року у справі № 56/58 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рустам» - без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
03.11.10 (відправлено)